Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.05.2026 р. № 2781/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо подання звітності неприбутковими організаціями та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, у процесі аналізу відкритих даних та звітності окремих неприбуткових організацій (великі благодійні фонди) виявлено випадки, коли у податкових деклараціях зазначається 0 грн доходу, попри наявність фактичної діяльності організацій (реалізація проєктів, публічна активність, залучення ресурсів тощо). Водночас такі організації мають подавати фінансову звітність, складену за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, а також звіт за Формою звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, у яких відображають доходи.

Асоціація просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

        1. Які нормативні підстави дозволяють неприбутковим організаціям відображати нульовий дохід у податковій звітності за наявності фактичної діяльності?

        2. Чи допускається подання лише фінансової звітності для юридичних осіб (зокрема, форми №2 для юридичних осіб Звіт про фінансові результати/Звіт про сукупний дохід) без подання паралельно звіту для неприбуткової організації до контролюючих органів?

        3. Чи здійснюється перевірка коректності таких показників при прийнятті звітності контролюючими органами: подання лише звіту для юридичних осіб (бізнесу), а не форми для неприбуткової організації?

        4. Які критерії або індикатори можуть свідчити про можливі порушення у випадках подання звітності з нульовими показниками доходу?

        5. Які механізми реагування передбачені у разі виявлення невідповідності між фактичною діяльністю організації та її податковою звітністю?

       

       Щодо питань 1-2

       Відповідно до положень п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, неприбуткові підприємства, установи та організації – це неприбуткові підприємства, установи та організації, які не є платниками податку на прибуток підприємств відповідно до       п. 133.4 ст.133 Кодексу.

       Абзацом дев’ятим п. 46.2 ст. 46 Кодексу передбачено, що неприбуткові підприємства, установи та організації, визначені п. 133.4 ст. 133 Кодексу, подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації (далі – Звіт) за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, та річну фінансову звітність.

       Фінансова звітність або звіт про фінансовий стан (баланс) та звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід (звіт про фінансові результати), що подаються відповідно до абзаців першого та другого п. 46.2 ст. 46 Кодексу, є додатком, зокрема, до Звіту та його невід’ємною частиною (абзац третій п. 46.2 ст.46 Кодексу).

       Згідно з абзацом першим п. 49.2 ст. 49 Кодексу, платник податків зобов’язаний за кожний встановлений Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.

       Звіт подається за формою, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 17.06.2016 № 553 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 28.04.2017 № 469).

       Згідно з п.п. 133.4.7 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, для неприбуткових організацій, які відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу та внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій, встановлюється річний податковий (звітний) період, крім випадків, передбачених п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

       Відповідно до п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Кодексу, податкові декларації, крім випадків, передбачених Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених п.п. 49.18.4  п. 49.18 ст. 49 Кодексу, – протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

       У відповідних клітинках відомостей про одночасне подання до Звіту форм фінансової звітності передбачено проставляння позначки «+».

       Таким чином, неприбуткові організації у разі наявності будь-яких показників, які підлягають декларуванню (в тому числі показників, які мають нульове значення або підлягають декларуванню у складі фінансової звітності, що подається разом зі Звітом), зобов’язані подавати Звіт та форми фінансової звітності у строки, передбачені п. 49.18 ст. 49 Кодексу, оскільки вона подається неприбутковими підприємствами, установами та організаціями як додаток до Звіту та є його невід’ємною частиною.

 

       Щодо питань 3-5

       У положеннях п. 133.4 ст. 133 Кодексу визначено порядок та умови, на яких неприбуткові підприємства, установи та організації не є платниками податку на прибуток.

       Водночас, у п.п. 133.4.3 п. 133.4 ст.1 33 Кодексу визначено, що у разі недотримання неприбутковою організацією вимог, визначених у п. 133.4 ст. 133 Кодексу, а для релігійної організації – вимог, визначених в абзаці другому                п.п. 133.4.1 і п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, така неприбуткова організація зобов’язана подати у строк, визначений для місячного податкового (звітного) періоду, звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за період із початку року (або з початку визнання організації неприбутковою в установленому порядку, якщо таке визнання відбулося пізніше) по останній день місяця, в якому вчинено таке порушення, та зазначити і сплатити суму самостійно нарахованого податкового зобов’язання з податку на прибуток. Податкове зобов’язання розраховується, виходячи із суми операції (операцій) нецільового використання активів. Така неприбуткова організація виключається контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій та вважається платником податку на прибуток для цілей оподаткування з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення.

        За період з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому вчинено таке порушення, по 31 грудня податкового (звітного) року така неприбуткова організація зобов’язана щокварталу подавати до контролюючого органу податкову декларацію з податку на прибуток (з наростаючим підсумком), сплачувати податок у строк, визначений для квартального періоду та подавати фінансову звітність у порядку, встановленому для платників податку на прибуток.

        З наступного податкового (звітного) року така неприбуткова організація подає податкову декларацію з податку на прибуток і фінансову звітність та сплачує податок на прибуток у порядку, встановленому у розділі III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу для платників податку на прибуток.

        Відповідно до п.п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, встановлення контролюючим органом відповідно до положень Кодексу факту використання неприбутковою організацією доходів (прибутків) для цілей інших, ніж передбачені у п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, або встановлення факту використання доходів (прибутків) неприбуткової організації з метою надання неправомірної вигоди під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого в статтях 369, 369² Кримінального кодексу України, прямо чи опосередковано (через третіх осіб), незалежно від розміру неправомірної вигоди, є підставою для виключення такої організації з Реєстру неприбуткових установ та організацій і нарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств, штрафних санкцій і пені відповідно до Кодексу. Податкові зобов’язання, штрафні санкції і пеня нараховуються починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення.

         Згідно з п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

        Так, Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджено постановою Кабінету Міністрів України від       13 липня 2016 року № 440 (зі змінами).

        При цьому на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу передача майна, надання послуг неприбутковою організацією, використання доходів (прибутків) неприбуткової організації для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені у п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

        У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених у п.133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру неприбуткових установ та організацій із визначенням податкового зобов’язання         з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та п.п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

        Так, згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, контролюючі органи, визначені у п.п. 41.1.1 п. 41.1 ст. 41 Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

       Пунктом 75.1. ст. 75 Кодексу встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

       Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах        (п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Кодексу).

         Порядок проведення камеральної перевірки визначено ст. 76 Кодексу.

        Пунктом 76.1 ст. 76 Кодексу встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

        Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

        Враховуючи викладене при здійсненні податкового контролю шляхом проведення камеральних перевірок неможливо виявити ризики повноти сплати та/або мінімізації податкових (грошових) зобов’язань платниками податків, невідповідність між фактичною діяльністю неприбуткової організації та її податковою звітністю.

       Такі ризики з’ясовуються під час проведення контролюючими органами документальних та фактичних перевірок.

        Підстави для їх проведення встановлені в ст. ст. 77 та 78 Кодексу (для документальних перевірок) та ст. 80 Кодексу (для фактичних перевірок).

        Так, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з підстав, визначених у п. 78.1 ст. 78 Кодексу. Зокрема, згідно з п.п.78.1.4         п. 78.1 ст. 78 Кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних, та відповідну декларацію протягом          15 робочих днів із дня, наступного за днем отримання запиту.

        Слід зазначити, що у п.п. 69 Кодексу встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Зокрема у п.п. 69.2², 69.28, 69.35¹, 69.41.3 п. 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено низку обмежень щодо проведення перевірок платників податків.

         Ключовим принципом організації та проведення документальних перевірок платників податків є ризик-орієнтований підхід, який застосовується з урахуванням норм Кодексу. Це забезпечує недопущення проведення перевірок платників податків із незначним ступенем ризику та концентрацію уваги на суб’єктах, діяльність яких має високий ризик несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

         Таким чином, у межах повноважень, визначених Кодексом, контролюючий орган має право здійснювати податковий контроль, у тому числі шляхом проведення відповідних перевірок, та застосовувати передбачені Кодексом заходи реагування.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).