Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та податку на прибуток підприємств у разі отримання грантових коштів у межах реалізації інноваційного проєкту та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство стало переможцем у грантовому конкурсі та отримало грошовий грант з метою фінансової підтримки розвитку інновацій та технологій. Реалізація грантового конкурсу здійснювалася Фондом розвитку інновацій (далі – Фонд), засновником якого є Міністерство цифрової трансформації України. Відповідно до умов договору, укладеного Товариством з Фондом, грантові кошти надаються Товариству як фінансова підтримка для реалізації інноваційного проєкту (розробки прототипу безпілотного літального апарату (далі – БПЛА)) та не передбачають постачання Товариством товарів/послуг Фонду. За результатами виконання зобов’язань за договором Товариство зобов’язано безоплатно передати результат розробки (прототип БПЛА) визначеній військовій частині.
Враховуючи вищевикладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
Оскільки у зверненні не зазначено конкретних умов договору щодо порядку надання грантових коштів, їх правової природи та умов передачі прототипу БПЛА, ДПС надає роз’яснення щодо загальних норм податкового законодавства з порушених питань.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1110 затверджений Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті Міністерству цифрової трансформації для забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій (далі – Порядок № 1110).
Порядок № 1110 визначає механізм використання коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою «Забезпечення функціонування Фонду розвитку інновацій» (далі – бюджетні кошти).
Головним розпорядником бюджетних коштів та відповідальним виконавцем бюджетної програми є Мінцифри (пункт 2 Порядку № 1110).
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 березня 2024 року № 262 «Деякі питання забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони» (далі – Постанова № 262) затверджено Порядок надання фінансової підтримки для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони (далі – Порядок № 262).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 262 терміни у Порядку № 262 вживаються в такому значенні:
грант – безповоротна фінансова підтримка, що надається розробникам Фондом в порядку та на умовах, визначених Порядком № 262 та відповідним грантовим договором;
грантовий договір – договір, що укладається між Фондом та розробником і встановлює порядок та умови надання розробнику гранту і порядок здійснення контролю за використанням отриманого гранту;
розробка – будь-який виріб, система, комплекс, обладнання, програмне забезпечення (комп’ютерна програма, застосунок тощо), комплектувальний виріб чи матеріал, що створюються та можуть бути використані у сфері оборони;
розробник – юридична особа, зареєстрована в Україні в установленому законодавством порядку, яка не має у статутному капіталі 25 і більше відсотків, що прямо або опосередковано належать державі або територіальній громаді, не має статусу неприбуткового підприємства, установи та організації.
Відповідно до підпункту 14.1.2771 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ бюджетний грант – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проекту або програми у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом.
Перелік надавачів бюджетних грантів визначає Кабінет Міністрів України.
Відповідно, для застосування положень ПКУ щодо особливостей оподаткування бюджетних грантів, зокрема, для цілей податку на прибуток підприємств, необхідно дотримання двох умов одночасно:
1) відповідність цільової допомоги у вигляді коштів або майна, наданої платнику податку, умовам наведеного вище визначення (підпункт 14.1.2771 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ), зокрема, цільове спрямування, безоплатність, безповоротність, за рахунок бюджетних коштів або коштів міжнародної технічної допомоги, для реалізації чітко визначеної програми або проекту у сферах культури, туризму та у секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах
та
2) надання такої цільової допомоги особою, включеною до переліку надавачів бюджетних грантів.
Перелік надавачів бюджетних грантів затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 18.08.2021 № 867 «Про затвердження переліку надавачів бюджетних грантів» (зі змінами та доповненнями) (далі – Постанова № 867).
У переліку надавачів бюджетних грантів Фонд відсутній.
Зважаючи на те, що державна допомога від Фонду у вигляді гранту за проведеним конкурсом для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони не відповідає умовам, передбаченим пунктом 14.1.2771 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ, такий грант не є бюджетним.
Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ фінансова допомога – це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі. Безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.
Щодо питань 1,2 та 5 (в частині ПДВ)
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Постачанням товарів також вважається передача права власності на матеріальні активи за рішенням органу державної влади або органу місцевого самоврядування чи відповідно до законодавства (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Під безоплатно наданими товарами розуміються, зокрема товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів (підпункт 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).
Згідно з пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:
товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;
газу, який постачається для потреб населення;
електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Відповідно до пунктів 201.1 і 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений ПКУ термін.
Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, зокрема, безпілотних літальних апаратів без озброєння та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8806, 8807 згідно з УКТ ЗЕД, водних безпілотних систем, що класифікуються у товарній позиції 8906 згідно з УКТ ЗЕД.
У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ, зокрема, відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділом V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій.
Пунктом 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що не є постачанням товарів та послуг операції з безоплатної (без будь-якої грошової, матеріальної або інших видів компенсації) передачі/надання товарів та послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Державній службі України з надзвичайних ситуацій, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, добровольчим формуванням територіальних громад, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з'єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладів охорони здоров'я державної, комунальної власності, та/або структурних підрозділів з питань охорони здоров'я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, крім випадків, якщо такі операції з постачання товарів та послуг оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.
До наведених у пункті 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.
Таким чином, для цілей оподаткування ПДВ визначальним є операції з постачання товарів/послуг відповідно до статті 185 розділу V ПКУ, а не сам факт отримання коштів.
Отже, у разі якщо умовами договору про надання гранту у розглянутій у зверненні ситуації передбачено, що грантові кошти, отримані Товариством, за своєю фактичною сутністю є оплатою (компенсацією) вартості поставлених (у тому числі третій особі – військовій частині) товарів/послуг (прототипу БПЛА), то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ. У такому випадку при здійсненні операції з постачання товарів/послуг (прототипу БПЛА) на дату виникнення податкових зобов’язань Товариство зобов’язане нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановленому ПКУ порядку.
При цьому якщо операції Товариства відповідатимуть умовам, визначеним пунктом 32 розділу ХХ ПКУ, то до таких операцій застосовуватиметься режим звільнення від оподаткування ПДВ, податкові зобов’язання з ПДВ не нараховуватимуться, але при цьому Товариство зобов’язане скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановленому ПКУ порядку.
Якщо ж умовами грантового договору отримання коштів у вигляді гранту не передбачено постачання товарів/послуг, у тому числі третій особі, і, відповідно, такі кошти не є компенсацією вартості товарів/послуг, які постачаються Товариством, у тому числі третій особі, то при їх отриманні об'єкт оподаткування ПДВ не виникає, а передача прототипу БПЛА військовій частині розглядається як безоплатне постачання товару. У такому випадку податкові зобов’язання з ПДВ визначаються відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.
Водночас у разі якщо операція з безоплатної передачі прототипу БПЛА відповідатиме умовам, визначеним пунктом 321 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то така операція не вважатиметься операцією з постачання товарів для цілей оподаткування ПДВ, а отже податкові наслідки з ПДВ при передачі прототипу БПЛА не виникатимуть.
При цьому слід зазначити, що питання визначення податкових зобов’язань з ПДВ при здійсненні вказаних у зверненні операцій потребує більш детального опису ситуації, а тому у разі необхідності пропонуємо повторно звернутися до контролюючого органу із наданням детального опису здійснюваних операцій та копій документів, що стосуються таких операцій.
Щодо питань 3, 4 та 5 (в частині податку на прибуток підприємств)
Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.
Пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.
Відповідно до абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу ІІІ ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.
Слід зазначити, що ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання та використання платником податку на прибуток безповоротної фінансової допомоги у вигляді грантів, які не підпадають під визначення бюджетних грантів.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).
Отже, питання формування доходів у бухгалтерському обліку за операціями з грантовими коштами, отриманими за проведеним конкурсом для забезпечення розвитку інновацій та технологій для потреб оборони, належить до компетенції Міністерства фінансів України.
Щодо питання 5 (в частині оподаткування податком на прибуток підприємств)
Відповідно до вимог абзацу першого підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ фінансовий результат до оподаткування податкового (звітного) періоду збільшується платником податку на прибуток підприємств на суму коштів або вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, безоплатно перерахованих (переданих) протягом звітного (податкового) року неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг (крім неприбуткової організації, яка є об’єднанням страховиків, якщо участь страховика у такому об’єднанні є умовою проведення діяльності такого страховика відповідно до закону, та неприбуткових організацій, до яких застосовуються положення підпункту 140.5.14 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ), у розмірі, що перевищує 4 відсотки оподатковуваного прибутку попереднього звітного року.
Водночас тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ.
Так, на підставі підпункту 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ в редакції, чинній з 01 серпня 2023 року, коригування, встановлені підпунктом 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ, не проводяться щодо сум коштів або вартості спеціальних засобів індивідуального захисту (касок, бронежилетів, виготовлених відповідно до військових стандартів), технічних засобів спостереження, лікарських засобів та медичних виробів, засобів особистої гігієни, продуктів харчування, предметів речового забезпечення, а також інших товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які добровільно перераховані (передані) Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки України, Державній прикордонній службі України, Міністерству внутрішніх справ України, Управлінню державної охорони України, Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з’єднанням, військовим частинам, підрозділам, установам або організаціям, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони держави та наданої гуманітарної допомоги з дотриманням вимог законодавства України про гуманітарну допомогу у зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України, а також на користь центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, сил цивільного захисту та/або закладам охорони здоров’я державної, комунальної власності, та/або структурним підрозділам з питань охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, сум коштів, перерахованих на спеціальні рахунки, відкриті Національним банком України для збору коштів.
Отже, у разі безоплатної передачі платником податку на прибуток підприємств прототипу ударного безпілотного літального апарату, у тому числі для проведення випробувань (тестування), військовій частині для потреб забезпечення оборони держави у зв’язку з військовою агресією російської федерації, різниця щодо вартості такого виробу відповідно до підпункту 140.5.9 пункту 140.5 статті 140 розділу ІІІ ПКУ при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток згідно з підпунктом 69.6 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ не виникає.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |