Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 14.05.2026 р. № 2789/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює господарську діяльність у сфері постачання цифрового контенту у мережі Інтернет (далі – Пакети).

Така діяльність організована Товариством наступним чином:

Банк (Замовник) інтегрує програмний продукт, розроблений Товариством (Виконавцем), у власний застосунок інтернет-банкінгу з метою надання Кінцевим користувачам можливості обирати Пакети послуг Товариства (Виконавець) та ініціювати їх оплату.

Товариство забезпечує технічну реалізацію та підтримку функціоналу, необхідного для відображення Пакетів в застосунку Банку і ініціювання платежів.

Банк, як надавач платіжних послуг, самостійно та незалежно від Товариства здійснює обробку та виконання платіжних операцій Кінцевих користувачів.

Товариство не використовує платіжні термінали, платіжні сервіси, інтернет-еквайринг, не приймає до оплати платіжні картки, електронні гроші чи інші платіжні інструменти від Кінцевих користувачів.

Всі розрахунки здійснюються виключно у безготівковій формі через Банк як надавача платіжних послуг, з подальшим перерахуванням коштів Банком на рахунок Товариства.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Товариство звернулось до податкового органу із таким запитанням:

1. Чи вважається операція з отримання Товариством грошових коштів від Банку (Замовника), які були попередньо списані Банком з рахунків Кінцевих користувачів, обліковувались на транзитному рахунку Банку № 2932 розрахунковою операцією у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)?
2. Чи виникає у Товариства (Виконавця) обов’язок застосовувати реєстратор розрахункових операцій (РРО / ПРРО) в цьому випадку:

• Товариство не приймає грошові кошти безпосередньо від Кінцевих користувачів;

• оплата здійснюється Кінцевими користувачами виключно шляхом безготівкового переказу коштів через Банк, як надавача платіжних послуг;

• Товариство отримує кошти виключно у вигляді банківського переказу від Банку на свій поточний рахунок 2600 (IBAN);

• Товариство не є стороною платіжної операції між Банком та Кінцевим користувачем та не здійснює обробку платіжних інструментів.

3. Чи вважається отримання Товариством грошових коштів виключно від Банку у безготівковій формі на рахунок IBAN 2600, без участі Товариства у прийманні платежів від фізичних осіб, таким, що не підпадає під визначення розрахункової операції?

Щодо питань 1 та 3

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Відповідно до статті 2 Закону № 265 розрахункова операція –
це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Для цілей цього Закону розрахунки при організації та проведенні азартних ігор є розрахунковими операціями.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265, визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або
в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані, зокрема:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Звертаємо увагу, що наведені вище положення статтей 2 та 3 Закону № 265 містять слово «тощо», яке прямо вказує на невичерпність наведеного переліку.

Враховуючи викладене та як відповідь на питання 1 та 3 повідомляємо, що описаний у зверненні спосіб розрахунків між Товариством та покупцями його послуг містять ознаки розрахункових операцій.

Щодо питання 2

Незважаючи на позитивну відповідь на питання 1 та 3, звертаємо увагу, що статтею 9 Закону № 265 визначено умови за яких застосування РРО / ПРРО та розрахункових книжок не є обов’язковими.

Такими умовами є, зокрема, пункти 2 та 14 статті 9 Закону № 265 відповідно до якого РРО / ПРРО та розрахункові книжки можуть не застосовуватись суб’єктами господарювання

при виконанні банківських операцій;

при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Відповідно до  пункту 7 постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 25.04.2003 року банківські операції можуть здійснювати тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію.

Для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів.

Також звертаємо увагу Товариства, що можливість використання пункту 14 статті 9 Закону № 265 передбачає проведення розрахунків за послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів, а тому проведення розрахунків у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265, зокрема, у готівковій формі, виключає можливість подальшого використання цієї норми.

Відповідно до визначень, наведених у підпунктах 14.1.56-5, 14.1.185 та 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу вбачається, що Товариство здійснює діяльність у сфері постачання електронних послуг.

Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 2 повідомляємо, що оскільки проведення розрахунків за надані Товариством послуги буде здійснюватись виключно за допомогою банківського застосунку, то такий спосіб розрахунків за послуги не потребує обов’язкового застосування РРО / ПРРО.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію