Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 13.05.2026 р. № 2768/ІПК/99-00-21-02-01 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Державної установи «…» з питання необхідності відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у звернені Державна установа «…» (далі – Установа) була утворена відповідно до постанови Президії НАН України шляхом перетворення Державного підприємства «…» (далі – Підприємство). До перетворення Підприємство здійснювало відрахування до бюджету частини чистого прибутку (доходу) та подавало до контролюючих органів розрахунок частини чистого прибутку (доходу)/дивідендів на державну частку. Після зміни організаційно-правової форми Установа перебуває на спрощеній системі оподаткування (єдиний податок четвертої групи).

Враховуючи, що після реорганізації відбулась зміна організаційно-правової форми, Установа просить надати роз’яснення щодо необхідності подальшого відрахування частини чистого прибутку (доходу) до державного бюджету та подання до контролюючого органу розрахунку частини чистого прибутку(доходу)/дивідендів на державну частку.

Положеннями частини третьої статті 96¹ Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) передбачено, що учасники (засновники, акціонери, пайовики) юридичної особи мають право у порядку, встановленому установчим документом та законом, зокрема, брати участь в управлінні юридичною особою у порядку, визначеному установчим документом, крім випадків, встановлених законом, а також брати участь у розподілі прибутку юридичної особи і одержувати його частину (дивіденди), якщо така юридична особа має на меті одержання прибутку.

Відповідно до частини третьої статті 83 ЦКУ установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об’єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

Положеннями частини другої статті 7 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848 «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі – Закон
№ 848), зокрема, передбачено, що Національна академія наук України, національні галузеві академії наук утворюють, реорганізують, ліквідують наукові установи, що перебувають у їх віданні, з урахуванням норм Закону України від 7 лютого 2002 року № 3065-III «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу» (далі – Закон № 3065).

Зокрема, у статті 3 Закону № 3065 зазначено, що Національна академія наук України серед іншого:

створює, реорганізовує, ліквідовує організації, що перебувають у віданні Національної академії наук України, виступає засновником підприємств із змішаною формою власності, дає дозвіл організаціям, що віднесені до відання Національної академії наук України, на створення підприємств, до статутних фондів яких передаються належні їм майнові права;

затверджує статути (положення) організацій, що віднесені до відання Національної академії наук України, здійснює контроль за їх дотриманням;

надає дозвіл на безоплатну передачу майна, яке перебуває на балансі однієї організації, на баланс іншої організації, які віднесені до відання Національної академії наук України;

здійснює інші повноваження з управління, передбачені законодавством України, щодо об’єктів державної власності, які належать до майнового комплексу Національної академії наук України.

Правові основи управління об’єктами державної власності визначає
Закон України від 21 вересня 2006 року № 185 «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон № 185).

Згідно з частиною першою статті 11¹ Закону № 185 державні унітарні підприємства (крім, зокрема, державних некомерційних підприємств, державних комерційних підприємств та казенних підприємств, які відповідно до статті 1 Закону України від 26 листопада 2015 року № 848 «Про наукову і науково-технічну діяльність» (далі – Закон  № 848) належать до наукових установ, а також науково-технологічних комплексів, заснованих на державній власності) та їх об’єднання зобов’язані спрямувати частину чистого прибутку (доходу) до Державного бюджету України у розмірі не менше 30 відсотків у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У пункті 16 статті 1 Закону № 848 зазначено, що наукова (науково-дослідна, науково-технологічна, науково-технічна, науково-практична) установа – це юридична особа незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, утворена в установленому законодавством порядку, для якої наукова та (або) науково-технічна діяльність є основною.

Державні комерційні підприємства та казенні підприємства, які відповідно до статті 1 Закону № 848 належать до наукових установ, звільняються від сплати до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) за результатами своєї фінансово-господарської діяльності та зобов’язані не менш як 50 відсотків чистого прибутку від своєї діяльності спрямовувати на провадження ініціативної наукової і науково-технічної діяльності, фінансування інновацій та розширення власної матеріально-технічної бази (частина друга статті  8 Закону № 848).

Для надання державної підтримки науковим установам незалежно від форми власності, діяльність яких має важливе значення для науки, економіки та виробництва, створюється Державний реєстр наукових установ, яким надається підтримка держави (далі – Реєстр) (абзац перший частини першої статті 12 Закону № 848).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 12 Закону № 848 наукові установи, включені до Реєстру, користуються податковими пільгами відповідно до законодавства України.

Станом на 01.05.2026 Установа не включена до Реєстру, який розміщено на сайті Міністерства освіти і науки України.

Положеннями частини першої статті 106 ЦКУ передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Заявником не надані копії установчих документів (установчого акта) Установи, рішення уповноваженого органу щодо перетворення Підприємства та інші матеріали стосовно створення та діяльності Установи, що не дає можливості визначити мету створення Установи, а також вимоги щодо розподілу прибутку та, відповідно, надати вичерпну відповідь з порушеного питання.

Згідно з положеннями частини першої статті 5² Закону № 185 формування та реалізацію державної дивідендної політики в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, забезпечує Міністерство економіки України відповідно до покладених на нього завдань у сфері управління об’єктами державної власності разом з Міністерством фінансів України.

Враховуючи викладене, з питання необхідності відрахування до державного бюджету частини чистого прибутку (доходу) пропонуємо звернутися до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України та Міністерства фінансів України з наданням детальної інформації про предмет запиту в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

___________________________________________________________________________

_____________________________________________________________________