Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 12.05.2026 р. № 2741/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Товариство) (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненнях, Товариство у 2022 році, у зв’язку з тимчасовою окупацією території (…), на якій розташовувалися основні виробничі потужності Товариства, втратило контроль над такими виробничими потужностями та не мало можливості здійснювати господарську діяльність у звичайному режимі. У зв’язку із зазначеним Товариство було вимушене призупинити дію трудових договорів зі значною частиною працівників. Станом на момент втрати контролю над виробничими потужностями загальна чисельність працівників Товариства перевищувала 1000 осіб. Станом на день подання запиту у складі Товариства залишилось 688 працівників, з яких:

значна частина (близько 514 осіб) – працівники, щодо яких призупинено дію трудових договорів;

частина працівників – мобілізовані та проходять військову службу.

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Щодо мобілізованих працівників: згідно з п. 3.2.2 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 № 286, працівники, які проходять військову службу, відображаються у звітності аналогічно до осіб, що перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами.

Чи підтверджує ДПС, що такі працівники, хоча й входять до облікового складу, не включаються до розрахунку середньооблікової кількості штатних працівників при визначенні нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю?

2. Щодо призупинення дії трудових договорів: відповідно до ст. 13 Закону України від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», дію трудового договору може бути призупинено. Такі працівники не звільняються, проте фактично не виконують роботу та не отримують заробітну плату.

Чи повинні такі особи включатися до показника середньооблікової кількості штатних працівників як цілі одиниці, чи їх слід виключати з розрахунку за аналогією з працівниками у не оплачуваних відпустках або мобілізованими, оскільки вони тимчасово не беруть участі у трудовому процесі?

4. Щодо автоматизації розрахунку: оскільки з 2023 році контроль за виконанням нормативу здійснюється на підставі даних Реєстру застрахованих осіб (ПФУ), чи враховуються автоматично ознаки призупинення договору
(код застрахованої особи/ознака у звітності) та мобілізації при формуванні звіту про виконання нормативу в особистому кабінеті страхувальника?

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначено Законом України від 21 березня 1991 року № 875-ХІІ «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі – Закон № 875).

З 1 січня 2026 року введено в дію Закон України від 15.01.2025 № 4219-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права осіб з інвалідністю на працю» (далі – Закон № 4219), яким внесено зміни до порядку працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, до Закону № 875.

Відповідно до ст. 18² Закону № 875 норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю встановлюється у кількості:

одного робочого місця з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить від 8 до 25 працівників;

4 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску, у яких середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за квартал становить більше 25 працівників;

2 відс. середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу за квартал з розрахунку нормальної тривалості робочого часу або якщо за рахунок заходів розумного пристосування тривалість робочого часу є скороченою або неповною, за умови нарахування за цей час заробітної плати, розмір якої перевищує розмір мінімальної заробітної плати, – для платників внеску закладів охорони здоров’я, реабілітаційних закладів та надавачів соціальних послуг; державних, комунальних та недержавних підприємств, установ, організацій, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними.

Роботодавці самостійно розраховують показник нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, встановлений ст. 18² Закону № 875, з округленням його до цілого значення згідно з математичними правилами округлення.

Разом з цим, згідно з частиною другою розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4219 на період адміністрування податковими органами внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю (з дати початку і до дати припинення адміністрування з одночасною передачею цієї функції Пенсійному фонду України та його територіальним органам) окремі норми Закону № 875 діють у такій редакції:

Роботодавці/платники внеску зобов’язані, зокрема:

подавати звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску в розмірах, визначених відповідно до Закону № 875, до податкового органу за основним місцем обліку платника внеску у строки та в порядку, встановлені Законом № 875. Форма, за якою подається звітність про нарахування, обчислення та сплату внеску, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Базовий звітний період дорівнює календарному кварталу.

При цьому, зауважуємо, що постановою Кабінету Міністрів України
від 06 березня 2019 року № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України (далі – Положення № 227), п. 1 якого встановлено, що Державна податкова служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, і який реалізує, державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пп. 12 та 70 п. 4 Положення № 227 ДПС здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС.

Водночас частинами третьою та четвертою ст. 19 Закону № 875 передбачено, що порядок здійснення контролю за виконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та проведення перевірки роботодавців щодо його виконання встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, проводить перевірки роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до п. 1 Положення Про Державну службу України з питань праці затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015
№ 96 «Про затвердження Положення Про Державну службу України з питань праці» (далі – Постанова № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Першого віце-прем’єр-міністра України – Міністра економіки, і який реалізує державну політику, зокрема з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об’єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у частині виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю (п.п. 11 п. 4 Постанови № 96).

Разом з цим, відповідно до абзацу першого п. 1 Положення про Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 904 (далі – Положення), Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики, зокрема соціального захисту населення.

При цьому відповідно до п. 3 Положення основним завдання Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України є забезпечення формування та реалізації державної політики, зокрема у сфері соціального захисту населення, осіб з інвалідністю.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2025 року № 903 затверджено Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, відповідно до пункту 1 якого Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері, зокрема, формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу.

Отже, питання щодо категорій працівників, які включаються до розрахунку середньооблікової кількості працівників до нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, наведені у вашому зверненні, не належать до компетенції ДПС, але відносяться до повноважень Державної служби України з питань праці, Міністерства соціальної політики, сім’ї та єдності України та Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.