Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2026 р. № 2827/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо окремих питань з визначення доходу юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи при здійсненні господарської діяльності за договором комісії, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи та планує поряд з договорами купівлі- продажу та поставки власної продукції, здійснювати комісійну торгівлю товарами інших юридичних і фізичних осіб.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на норми Кодексу, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. До складу доходу платника єдиного податку третьої групи включається вся сума коштів від реалізації товарів у рамках договору комісії, отриманих на банківський рахунок Товариства, чи лише комісійна винагорода, яка надходить Товариству від комітента або утримується ним самостійно?
2. Якщо покупці товарів розраховуються з Товариством  (комісіонером) з використанням розрахункових платіжних терміналів із суми перерахованої цими покупцями виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги банку з розрахункового обслуговування, то яка сума коштів вважатиметься доходом  Товариства: вся виручка від реалізованого товару без вирахування комісії банку чи виручка від реалізованого товару з вирахуванням  комісії банку?
3. Чи буде вважатися самостійне утримання Товариством (комісіонером) належної йому комісійної винагороди з отриманих від покупців коштів за реалізовану продукцію без перерахування такої комісійної винагороди  комітенту порушенням  вимог норми пункту 291.6 статті 291 Кодексу, а саме негрошовою формою розрахунків чи бартером?
4. Яка подія є датою отримання доходу Товариством (комісіонером): дата продажу товару (відображена в фіскальному чеку, квитанції тощо); дата зарахування грошових коштів за реалізований товар на рахунок Товариства в банку, дата складення Товариством  (комісіонером) та комітентом Акту приймання-передачі послуг за договором комісії, в якому визначається сума комісійної винагороди  чи дата зарахування  цієї  комісійної винагороди  після отримання коштів від комітента  в тому випадку, коли  вся виручка спочатку повертається комітента в тому випадку, коли вся виручка спочатку  повертається комітенту і лише потім сплачується  Товариству (комісіонеру)?
5.  Якщо Товариство (комісіонер) самостійно утримує належну йому комісійну  винагороду з отриманих від покупців коштів за реалізовану продукцію без перерахування такої комісійної винагороди комітенту чи не вважатиметься порушенням податкового законодавства визначення дати отримання доходу  на дату складення Товариством (комісіонером) та комітентом Акту приймання-передачі послуг за договором комісії, в якому визначається сума комісійної винагороди?

Щодо першого – п’ятого питання.

Правове регулювання господарських відносини, зокрема, укладання договорів комісії, доручення  та агентських договорів регулюється Цивільним кодексом України (далі - ЦКУ).

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (частина перша статті  1011 ЦКУ).

Частиною першою статті 1012 ЦКУ визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії.

При цьому, істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну                     (частина третя статті 1012 ЦКУ).

Комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії (частина перша статті 1013 ЦКУ).

Особливості застосування спрощеної системи визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу визначено, що доходом платника єдиного податку для юридичних осіб є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Пунктом 292.4 статті 292 Кодексу визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності                                      (абзац перший пункту 292.6 статті 292 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень підпунктів 44.2, 44.3 статті 44 Кодексу (абзац п'ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття в фінансовій звітності  визначає Положення  (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Доходи», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 року № 290 (зі змінами та доповненнями) (далі – П (С) БО 15).

 Відповідно до пункту 6.2 П(С)БО 15, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як «сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала тощо».

Бухгалтерський облік посередницьких операцій ведеться з урахуванням П(С)БО 15 «Дохід» та П(С)БО 16 «Витрати».

Особливістю договору комісії є те, що за ним право власності на товар чи послугу не переходить до комісіонера. За посередницькі послуги комісіонер отримує винагороду від комітента, яка і є  доходом платника єдиного податку.

Разом з тим, відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу платники єдиного податку першої - третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі - готівковій або безготівковій (у тому числі з використанням електронних грошей).

Враховуючи зазначене, у разі здійснення юридичною особою – платником єдиного податку третьої групи діяльності за договором комісії, доходом суб’єкта господарювання платника єдиного податку є сума його винагороди, яка визначена у договорі комісії, підтверджена звітом комісіонера та сплачується безпосередньо комітентом після виконання визначених договором правочину з продажу товарів чи надання послуг. Кошти, що надійшли під звіт на виконання  умов такого договору комісії, не включаються до доходу платника єдиного податку.

При цьому, у разі здійснення розрахунків Товариством  за допомогою платіжних терміналів, датою отримання доходу з метою його оподаткування є  дата зазначена у фіскальному (касовому) чекові, сформованого за операцією з виплатою винагороди безпосередньо від комітента.

Якщо при здійсненні розрахунків за товари (роботи, послуги) з використанням платіжних терміналів із суми виручки банком утримується комісійна винагорода за послуги з розрахункового обслуговування, то доходом юридичної особи – платника єдиного податку є повна сума виручки (з врахуванням комісії, утриманої банком).

У разі самостійного утримання Товариством належної йому винагороди за надані послуги, виконані роботи за договором комісії можуть розцінюватися як взаємозалік зустрічних грошових зобов’язань та підпадати під поняття негрошової форми розрахунків, що є порушенням вимог перебування на спрощеній системі оподаткування відповідно до пункту 291.6 статті 291 Кодексу.

         Оцінка відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій здійснюється в межах перевірки контролюючого органу у відповідності до вимог Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).