Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2026 р. № 2845/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

       Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення        щодо можливості втрати статусу неприбутковою організацією на підставі виплати своєму працівнику доходу за оренду його автомобіля та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

       Підприємство внесено до Реєстру неприбуткових організацій (далі – Реєстр).       У зв’язку з виробничою необхідністю Підприємство планує укласти договір оренди автомобіля зі своїм працівником. Договір оренди нотаріально посвідчений, витрати на пальне та орендна плата будуть документально оформлені. Автомобіль використовуватиметься відповідно до напрямів діяльності, визначених установчими документами неприбуткової організації, та витрати на утримання автомобіля є фінансуванням видатків на своє утримання.

       Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

       Чи є підставою для виключення неприбуткової організації з Реєстру виплата доходу своєму працівнику за послуги з оренди автомобіля на підставі нотаріально посвідченого договору оренди (витрати на пальне та орендна плата документально оформлені)?

 

       Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, інших нормативно-правових актів.

       Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

       Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (5.3 ст. 5 Кодексу).

       Питання найму (оренди майна) регулюються главою 58 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року №435-IV (зі змінами та доповненнями) (далі – ЦКУ).

       Відповідно до частини першої ст. 579 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

       Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди) (частина друга ст. 579 ЦКУ).

       Особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом (частина третя ст. 760 ЦКУ).

       За найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина перша ст. 762 ЦКУ).

       Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

       Згідно з частиною першою ст. 799 ЦКУ, договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі.

       Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (частина друга ст. 799 ЦКУ).

       Згідно з частиною другою ст. 801 ЦКУ, витрати, пов'язані з використанням транспортного засобу, в тому числі зі сплатою податків та інших платежів, несе наймач.

       Як передбачено ст. 125 Кодексу законів про працю України, працівники, які використовують свої інструменти для потреб підприємства, установи, організації, мають право на одержання компенсації за їх зношування (амортизацію).

       Розмір і порядок виплати цієї компенсації, якщо вони не встановлені в централізованому порядку, визначаються роботодавцем за погодженням з працівником.

       Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

       Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

       утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

       установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

       установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

       внесена контролюючим органом до Реєстру.

       Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

       Водночас, на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

       Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено           п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

       Відповідно до п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу. до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам цього пункту.

       Тож, доходи (прибутки), отримані неприбутковою організацією, мають використовуватись виключно на реалізацію своєї статутної діяльності без розподілу таких доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

       У випадку компенсації комунальним підприємством у статусі неприбуткової організації витрат своїм працівникам, які використовують власний автомобіль у службових цілях, така компенсація не буде вважатися розподілом доходів підприємства в порушення вимог п.п. 133.4.1 та п.п.133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу лише у сумі компенсації зношування (амортизації) відповідних власних транспортних засобів у встановленому порядку та за умови, що зазначені операції здійснюються в межах фінансування видатків на утримання такого комунального некомерційного підприємства, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, і при цьому не відбувається нецільового використання активів зазначеного підприємства.       

       У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така неприбуткова організація підлягає виключенню з Реєстру та зобов’язана визначити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до п.п. 133.4.3 та п.п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

       Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).