Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2026 р. № 2848/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                       Товариства на отримання індивідуальної податкової консультації щодо окремих питань застосування юридичною особою спрощеної системи оподаткування та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи. За підприємством обліковується чинна ліцензія на провадження охоронної діяльності. Підприємство не здійснює діяльності з надання охоронних послуг, у Єдиному державному реєстрі відсутні відповідні види діяльності, що передбачають провадження охоронної діяльності; доходи від здійснення охоронної діяльності  відсутні; у податковій звітності не відображаються операції з надання охоронних послуг.

Враховуючи зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є підставою для анулювання реєстрації платника єдиного  податку  відповідно до статті 299 Кодексу сам факт наявності у юридичної особи ліцензії на провадження охоронної діяльності  за відсутності  фактичного здійснення такої діяльності?
2. Чи може контролюючий орган вважати платника таким, що здійснює  заборонені для спрощеної системи види діяльності, виключно на підставі наявності  ліцензії без факту здійснення  діяльності  та отримання доходу?
3. Чи є обов’язковим встановлення факту фактичного здійснення діяльності для прийняття рішення про анулювання статусу платника єдиного податку?

 

Щодо першого – третього питання.

Відносини суб’єктів господарювання під час організації та здійснення ними охоронної діяльності регулюються Законом України від  22  березня 2012  року №  4616-VI «Про охоронну діяльність» (зі  змінами) (далі  – Закон №  4616).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону № 4616 терміни вживаються в такому значенні, зокрема:

охоронна діяльність – надання послуг з охорони власності та громадян;

суб’єкт охоронної діяльності – суб’єкт господарювання будь-якої форми власності, створений та зареєстрований на території України, що здійснює охоронну діяльність на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії;

охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього;

охорона фізичної особи - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення особистої безпеки, життя та здоров'я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів (діяльності або бездіяльності) протиправного характеру.

Згідно зі статтею  5 Закону №  4616 визначено, що суб’єкт охоронної діяльності на підставі отриманої у встановленому порядку ліцензії надає такі охоронні послуги:

1) охорона майна громадян;

2) охорона майна юридичних осіб;

3) охорона фізичних осіб.

Ліцензування охоронної діяльності здійснюється в порядку, визначеному згідно із Законом України від  02  березня 2015  року №  222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» (зі  змінами) (далі  – Закон №  222).

Ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню (пункт 5 частини першої статті 1 Закону №  222).

Пунктом 11 -частини першої статті Закону №  222  визначено, що видача ліцензії - надання суб’єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі.

Припинення дії ліцензії повністю або частково - позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі (частина перша статті 1 пункт 1-2                             Закону №  222).

Підстави для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії повністю або частково зазначено в частині дванадцятій статті 16                             Закону № 222.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (пункт 1.1 статті 1 Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Пунктом 291.3 статті 291 Кодексу визначено, що юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою  1 розділу XIV Кодексу.

До суб’єктів господарювання третьої групи, належать, зокрема, юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.

Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Дохід визначається на підставі даних обліку, який ведеться відповідно до     статті 296 Кодексу (пункт 292.13 статті 292 Кодексу).

Юридичні особи - платники єдиного податку третьої групи використовують дані спрощеного бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з урахуванням положень пунктів 44.2, 44.3 статті 44 цього Кодексу (абзац п’ятий пункту 296.1 статті 296 Кодексу).

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначено перелік видів діяльності, здійснення яких не дає права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності.

Зокрема, відповідно до підпункту 11 підпункту 291.5.1 пункту 291.5 статті 291 Кодексу з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють охоронну діяльність.

Платники єдиного податку  зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки, зокрема, у разі здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування, або невідповідності вимогам організаційно-правових форм господарювання - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності або відбулася зміна організаційно-правової форми (підпункт 5 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Відмова від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку першої - третьої груп здійснюється в порядку, визначеному підпунктами 298.2.1-298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Кодексу.

Платники єдиного податку можуть самостійно відмовитися від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів                           (підпункт 298.2.2 пункту 298.2 статті 298 Кодексу).

Анулювання реєстрації платників єдиного податку передбачено статтею 299 Кодексу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 299.10 статті 299 Кодексу реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6           пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу.

У разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб’єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом (пункт 299.11 статті 299 Кодексу).

Враховуючи зазначене та з урахуванням того, що  ліцензія дає право суб’єкту господарювання на провадження виду господарської діяльності, зокрема, охоронної діяльності, тому у разі наявності в юридичної особи – платника єдиного податку ліцензії на провадження охоронної діяльності відповідно до норм Кодексу з 01.01.2026 року не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності.

З питання припинення дії ліцензії на провадження охоронної діяльності, суб’єкт господарювання може звернутися  до Міністерства внутрішніх справ України, який є центральним органом виконавчої влади у сфері охоронної діяльності, формує і веде ліцензійний реєстр у сфері охоронної діяльності.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Кодексу).