Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2026 р. № 2861/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Організація, яка має статус неприбуткової організації та не зареєстрована платником ПДВ, включена до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, реалізує експериментальний проєкт за підтримки Міністерства у справах ветеранів України та отримала фінансування у сумі понад 1 млн грн для організації та надання медико-соціальних послуг отримувачам допомоги. Діяльність у межах проєкту включає надання медико-психологічної допомоги (індивідуальні та групові консультації / терапія), а також соціального супроводу отримувачів послуг.

У межах реалізації проєкту: Організація виступає виконавцем та координатором проєкту; для надання послуг залучаються фізичні особи-підприємці (далі – ФОП) (психологи, медичні та соціальні працівники) на підставі цивільно-правових договорів; Організація взаємодіє з закладом охорони здоров’я на підставі угоди, відповідно до якої отримувачі послуг можуть проходити амбулаторне та/або стаціонарне лікування з подальшим супроводом у межах проєкту.

Враховуючи викладене, Організація просить надати роз’яснення щодо питань:

1. чи включаються кошти, отримані Організацією у рамках реалізації експериментального проєкту за підтримки Міністерства у справах ветеранів України (понад 1 млн грн), до бази оподаткування ПДВ, та чи є такі кошти оплатою вартості поставлених Організацією послуг;
2. чи підлягають операції з надання медико-психологічних та соціальних послуг у межах зазначеного проєкту оподаткуванню ПДВ, або чи застосовуються до таких операцій звільнення від оподаткування ПДВ;
3. чи впливає статус неприбуткової організації на включення до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг;
4. чи підлягають оподаткуванню ПДВ операції із залучення ФОП (психологів, медичних та соціальних працівників) для надання послуг у межах проєкту, та чи має Організація право на податковий кредит за такими операціями;
5. чи впливає взаємодія із закладом охорони здоров’я на порядок оподаткування ПДВ у межах реалізації проєкту;
6. чи може Організація претендувати на бюджетне відшкодування ПДВ у разі виникнення податкового кредиту, та чи впливає таке відшкодування на статус неприбутковості Організації за умови цільового використання коштів?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам / сім’ям, які перебувають у складних життєвих обставинах визначено Законом України від 17 січня 2019 року № 2671-VIII «Про соціальні послуги» (далі – Закон № 2671).

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону № 2671 соціальні послуги – дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб / сімей, які в них перебувають. Особі / сім’ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено частинами першою та третьою статті 13 Закону № 2671, надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Надавачем соціальних послуг може бути фізична або юридична особа незалежно від форми власності.

До надавачів соціальних послуг приватної власності належать юридичні особи, крім передбачених абзацом першим частини другої статті 13 Закону № 2671, фізичні особи – підприємці та фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до Закону № 2671 без здійснення підприємницької діяльності.

Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг – автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, використання, знеособлення і знищення визначених Законом № 2671 даних про надавачів та отримувачів соціальних послуг (пункт 14 частини першої статті 1 Закону № 2671).

Перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону № 2671, визначається класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням соціальних послуг загальнонаціонального значення згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України (частина п’ята статті 16 Закону № 2671).

Правові та організаційні засади реалізації права на свободу об’єднання, гарантованого Конституцією України та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України від 22 березня 2012 року № 4572-VI «Про громадські об’єднання» зі змінами (далі – Закон № 4572).

Громадська організація – це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (частина третя статті 1 Закону № 4572).

Частиною п’ятою статті 1 Закону № 4572 передбачено, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Громадські об’єднання утворюються і діють відповідно до принципів, визначених статтею 3 Закону № 4572, один з яких полягає у відсутності майнового інтересу їх членів (учасників) щодо права на частку майна громадського об'єднання і такі члени (учасники) не відповідають за зобов’язаннями такого громадського об'єднання. Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Статтею 11 Закону № 4572 визначено відомості, які має містити статут громадського об’єднання, зокрема: відомості про мету (цілі) та напрями діяльності такого об’єднання; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об'єднання тощо.

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи для виконання своєї статутної мети (цілей) має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об'єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об'єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (частина перша статті 24 Закону № 4572).

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 2 частини другої статті 21 Закону № 4572).

При цьому фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 та 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ до складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

Згідно з пунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім операцій, визначених як такі, що не підпадають під пільгу.

Крім того, підпунктом 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг, які перераховані у підпунктах «а» – «д» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 розділу V ПКУ.

Зокрема, відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання соціальних послуг відповідно до Закону № 2671 надавачами соціальних послуг, включеними до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг;

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 розділу V ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів / послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи;

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари / послуги та основні засоби почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом «б» пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами / послугами, необоротними активами, придбаними / виготовленими з ПДВ (для товарів / послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари / послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ).

У разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів – виходячи із звичайної ціни), а за товарами / послугами – виходячи з вартості їх придбання (пункт 189.1 статті 189 розділу V ПКУ).

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі операцій з постачання товарів/послуг з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн гривень (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої – третьої групи.

Згідно із розділами V та ХХ ПКУ до оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7, 14 відсотків, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

Так, згідно з підпунктом 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей абзацу третього підпункту 133.4.1 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених підпунктом 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ;

установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

Як встановлено абзацом першим підпункту 133.4.2 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ, доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами.

При цьому пунктом 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень пункту 63 підрозділу 4 розділу ХХ ПКУ.

Відповідно до підпункту 133.4.6 пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 розділу ІІІ ПКУ і не є платниками податку на прибуток підприємств, зокрема, можуть бути віднесені громадські об’єднання.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Організація, яка має статус неприбуткової організації та не зареєстрована платником ПДВ, включена до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг, реалізує експериментальний проєкт за підтримки Міністерства у справах ветеранів України та отримала фінансування у сумі понад 1 млн грн для організації та надання медико-соціальних послуг отримувачам допомоги. Діяльність у межах проєкту включає надання медико-психологічної допомоги (індивідуальні та групові консультації / терапія), а також соціального супроводу отримувачів послуг.

У межах реалізації проєкту: Організація виступає виконавцем та координатором проєкту; для надання послуг залучаються фізичні особи-підприємці (далі – ФОП) (психологи, медичні та соціальні працівники) на підставі цивільно-правових договорів; Організація взаємодіє з закладом охорони здоров’я на підставі угоди, відповідно до якої отримувачі послуг можуть проходити амбулаторне та/або стаціонарне лікування з подальшим супроводом у межах проєкту.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Для цілей оподаткування ПДВ визначальним є встановлення суті операції та наявності операції з постачання товарів/послуг відповідно до статті 185 розділу V ПКУ, а не лише факт надходження фінансування.

Якщо умовами реалізації експериментального проєкту не передбачено, що в обмін на отримані кошти Організація здійснює постачання товарів/послуг Міністерству або іншим третім особам, а такі кошти не є компенсацією вартості поставлених товарів/послуг, то операція з отримання такого фінансування не утворює об’єкт оподаткування ПДВ.

Крім того, відповідно до пункту 181.1 статті 188 розділу V ПКУ обов’язкова реєстрація особи як платника ПДВ здійснюється у разі перевищення загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, понад 1 млн грн протягом останніх 12 календарних місяців. При цьому операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, не враховуються при обрахунку такого обсягу.

Разом з тим у зверненні зазначено, що Організаціє отримує фінансування саме для організації та надання медико-соціальних послуг отримувачам допомоги у межах проєкту.

Отже, у разі якщо такі кошти за своєю фактичною сутністю є оплатою (компенсацією) вартості поставлених (у тому числі третій особі – отримувачу послуг) товарів/послуг (медико-соціальних послуг), то такі кошти включаються до бази оподаткування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ.

У такому випадку обсяг таких операцій підлягає врахуванню при визначенні необхідності обов’язкової реєстрації особи платником ПДВ відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ.

Водночас визначення суті отриманих коштів та встановлення того, чи є такі кошти компенсацією вартості поставлених товарів/послуг, здійснюється платником самостійно на підставі умов договорів, первинних документів та фактичних обставин здійснення операцій.

Щодо питання 2

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ операції з постачання послуг, у тому числі медико-психологічних послуг, на митній території України є об’єктом оподаткування ПДВ.

Разом з тим підпунктом «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з надання соціальних послуг.

Режим звільнення від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ застосовується за умови одночасного виконання, зокрема, таких умов: 

послуги мають належати до соціальних послуг відповідно до законодавства;

такі послуги повинні надаватися безпосередньо надавачем соціальних пос