Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2026 р. № 2864/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Благодійною організацією, яка включена до Реєстру надавачів соціальних послуг (далі – Реєстр) опрацьовуються питання, пов’язані з наданням медико-психологічних послуг, а саме:

1. чи є об’єктом оподаткування ПДВ операції Благодійної організації з надання медико-психологічних послуг, якщо такі послуги фінансуються Міністерством у справах ветеранів України за рахунок коштів державного бюджету;
2. чи звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання Благодійною організацією медико-психологічних послуг;
3. чи належать медико-психологічні послуги до соціальних послуг;
4. чи впливає джерело фінансування медико-психологічних послуг на застосування звільнення від оподаткування ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Основні організаційні та правові засади надання соціальних послуг, спрямованих на профілактику складних життєвих обставин, подолання або мінімізацію їх негативних наслідків, особам/сім'ям, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначає Закон України від 17 січня 2019 року № 2671-VIII «Про соціальні послуги» зі змінами (далі – Закон № 2671).

Соціальними послугами відповідно до пункту 17 частини першої статті 1 Закону № 2671 є дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі / сім'ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Надавачі соціальних послуг – це юридичні та фізичні особи, у тому числі фізичні особи - підприємці, внесені до Реєстру (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2671).

Частиною першою статті 13 Закону № 2671 встановлено, що надавачі соціальних послуг провадять свою діяльність відповідно до законодавства про соціальні послуги, на підставі установчих та інших документів, якими визначено перелік соціальних послуг та категорії осіб, яким надаються такі послуги, за умови забезпечення їх відповідності критеріям діяльності надавачів соціальних послуг, встановленим Кабінетом Міністрів України.

Перелік соціальних послуг, що надаються відповідно до Закону № 2671, визначається класифікатором соціальних послуг, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням соціальних послуг загальнонаціонального значення згідно з переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України (частина п’ята статті 16 Закону № 2671).

Відповідно до пункту 2 Порядку та умов надання психологічної допомоги ветеранам війни, членам їх сімей та деяким іншим категоріям осіб, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2022 року №1338 (далі -Порядок та умови № 1338):

замовник послуг – центральний або місцевий орган виконавчої влади, або орган місцевого самоврядування, або державна установа, що здійснює залучення на договірній основі суб'єктів надання послуг для задоволення потреб отримувачів послуг у наданні психологічної допомоги за рахунок бюджетних коштів;

послуги із психологічної допомоги – система послуг, у тому числі реабілітаційних, які можуть бути частиною медичних чи соціальних послуг або окремими послугами, які надаються суб'єктами надання послуг отримувачу послуг, та оплачуються їх замовником відповідно до Порядку та умов № 1338.

Класифікатор соціальних послуг затверджений наказом Міністерства соціальної політики України № 429 від 23 червня 2020 року.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що  податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Підпунктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 розділу V ПКУ встановлено, що ПДВ становить 20 відсотків, 7 та 14 відсотків бази оподаткування ПДВ та додається до ціни товарів/послуг.

Згідно з підпунктом «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Підпунктом 197.1.5 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім послуг, перерахованих у підпунктах «а» – «о» підпункту 197.1.5 пункту 197.1 розділу V ПКУ.

Підпунктом 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання послуг, які перераховані у підпунктах «а» – «д» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 розділу V ПКУ.

Зокрема, відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з надання соціальних послуг відповідно до Закону № 2671 надавачами соціальних послуг, включеними до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг.

Враховуючи викладене, та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів зазначених вище, опису питань, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питань 1 - 4

Операції з постачання послуг, у тому числі послуг з медико-психологічних послуг, відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ.

У разі якщо платник (Благодійна організація) здійснює операції з надання медико-психологічних послуг, відшкодування вартості яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, то такі кошти розглядають як компенсація вартості таких послуг.

Разом з тим режим оподаткування операцій з постачання медико-психологічних послуг визначається з урахуванням положень підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ щодо звільнення від оподаткування ПДВ операцій з надання соціальних послуг та застосовується за умови одночасного дотримання таких критеріїв: 

медико-психологічні послуги мають належати до соціальних послуг;

такі послуги повинні надаватися безпосередньо надавачем соціальних послуг;

надавач соціальних послуг повинен бути включений до Реєстру.

Таким чином, у разі виконання Благодійною організацією таких умов операції з надання нею медико-психологічних послуг звільнятимуться від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту «в» підпункту 197.1.7 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

При цьому джерело фінансування таких послуг (за рахунок коштів державного бюджету чи ні) не є окремою підставою для оподаткування операцій з постачання зазначених у зверненні послуг.

Разом з тим для визначення належності медико-психологічних послуг в описаній у зверненні ситуації до соціальних послуг у розумінні Закону № 2671 ДПС рекомендує звернутися до Міністерства соціальної політики України як центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері соціальної політики.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).