Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2026 р. № 2869/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ про надання індивідуальної податкової консультації щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства стосовно проведення фактичних перевірок, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України    (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні ТОВ зазначає, що у користуванні ТОВ перебувають два окремих об’єкти (акцизні склади), які мають наступні розбіжності у правовому статусі: мають різні ідентифікатори об’єкта оподаткування, різні уніфіковані номери акцизного складу, розташовані на земельних ділянках з різними кадастровими номерами, мають різні документи на права власності. Об’єкти є юридично та фактично відокремленими, а також мають різні ідентифікатори в державних реєстрах.

Враховуючи зазначене вище платник податків запитує:

1. Чи відповідає вимогам пункту 81.1 статті 81 Кодексу наказ на проведення перевірки, у якому вказана лише загальна  адреса  діяльності  без  конкретизації

об’єктів (акцизних складів), а саме у наказі вказано «провести перевірку за місцем провадження діяльності, господарську діяльність в якому здійснює ТОВ»

якщо за цією адресою розташовано декілька окремих об’єктів з різним правовим статусом?

2. Чи має право контролюючий орган на підставі одного наказу, у якому вказана лише загальна адреса діяльності, проводити перевірку одночасно двох окремих акцизних складів, що мають різні уніфіковані номери?

3. Чи є зазначення лише загальної адреси (без деталізації об’єкта) в наказі на перевірку порушенням вимог щодо ідентифікації місця проведення перевірки, що дає право платнику податків не допускати посадових осіб до її проведення на підставі абзацу п’ятого пункту 81.1 статті 81 Кодексу?

Щодо питань 1- 2

Відповідно до підпункту 14.1.172¹ пункту 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація - роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Водночас питання 1 - 2 звернення стосуються не застосування Товариством норм законодавства, а застосування саме податковим органами таких норм при оформленні наказу на проведення фактичної перевірки.

Питання відповідності наказу на проведення фактичної перевірки положенням пункту 81.1 статті 81 Кодексу та права контролюючого органу проводити фактичну перевірку на підставі такого наказу не є роз’ясненням щодо практичного використання Товариством окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, тому відповіді на ці питання в індивідуальній податковій консультації не надаються.

Щодо питання 3

Відповідно до пункту 81.1 статті 81 Кодексу посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб’єкта (прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Отже, абзацом третім пункту 81.1 статті 81 Кодексу встановлено вичерпні вимоги до оформлення наказу на проведення, зокрема, фактичної перевірки, встановлено, яку саме інформацію повинен містити такий наказ, серед якої є адреса об’єкта, перевірка якого проводиться, при цьому зазначення інформації щодо номеру акцизного складу (номерів акцизних складів), ідентифікатора об’єкта оподаткування, документів на право власності, кадастрових номерів земельних ділянок, на яких розташовані такі об’єкти, не передбачено.

Відсутність в наказі на проведення фактичної перевірки номеру акцизного складу не є порушенням вимог до вказаного наказу, встановлених пунктом 81.1 статті 81 Кодексу, та, відповідно, не може бути підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки.

Згідно з пунктом 11 частини другої статті 46 Закону № 3817 факт незаконної відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (крім випадків відмови з підстав, визначених Податковим кодексом України як дозволені), у тому числі до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовуються для провадження господарської діяльності та/або є об’єктами оподаткування, або використовуються для отримання доходів (прибутку), або пов’язані з іншими об’єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу, зафіксований контролюючим органом в акті, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, складеному відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 Кодексу, є підставою для прийняття органом ліцензування рішення про припинення дії ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

_______________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.