Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2026 р. № 2873/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування нерезидентів і, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Виходячи з інформації, наданої в листі, товариство є професійним учасником ринків капіталу. Серед клієнтів товариства є резиденти Об’єднаних Арабських Еміратів (як фізичні, так і юридичні особи). Товариство хоче чітко розуміти хто виконує функції податкового агента при виплаті доходів від операцій з цінними паперами з урахуванням норм міжнародного права.

Товариство запитує:

Питання 1: Застосування міжнародного договору при виплаті доходу від продажу цінних паперів фізичній особі – нерезиденту та юридичній особі – нерезиденту (резиденту Об’єднаних Арабських Еміратів):

1.1. Хто в цій ситуації є податковим агентом (товариство/інвестиційний фонд/депозитарна установа)?

1.2. Яким чином, згідно з п. 4 ст. 13 міжнародного договору та ст. 170/п. 141.4 Кодексу, оподатковується інвестиційний прибуток (дохід), отриманий від продажу цінних паперів, якщо продавцем цінних паперів є фізична особа – резидент Об’єднаних Арабських Еміратів?

1.3. Яким чином згідно з п. 4 ст. 13 міжнародного договору та ст. 170/п. 141.4 Кодексу, оподатковується інвестиційний прибуток (дохід), отриманий від продажу цінних паперів, якщо продавцем цінних паперів є юридична особа – резидент Об’єднаних Арабських Еміратів?

Питання 2: Застосування міжнародного договору при здійсненні покупки цінних паперів фізичною особою – нерезидентом та юридичною особою – нерезидентом (резиденту Об’єднаних Арабських Еміратів):

2.1. Хто в цій ситуації є податковим агентом (товариство/інвестиційний фонд/депозитарна установа)?

2.2. Чи виникають у товариства податкові зобов’язання та обов’язки податкового агента, якщо покупцем цінних паперів є фізична особа – нерезидент (резидент Об’єднаних Арабських Еміратів)?

2.3. Чи виникають у товариства податкові зобов’язання та обов’язки податкового агента, якщо покупцем цінних паперів є юридична особа – резидент Об’єднаних Арабських Еміратів?

Питання 3: Застосування міжнародного договору при виплаті доходу від покупки чи продажу цінних паперів фізичній особі – нерезиденту та юридичній особі – нерезиденту (резиденту Об’єднаних Арабських Еміратів), якщо договір укладений в іноземній валюті:

3.1. При розрахунку податку на доходи (інвестиційного прибутку) на яку дату повинен застосовуватися офіційний курс гривні НБУ: на дату укладання договору/дату поставки цінних паперів, дату оплати (зарахування коштів)?

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 ст. 5 Кодексу поняття, правила та положення, установлені Кодексу та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених ст. 1 Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексу і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Правові засади функціонування депозитарної системи України, порядок реєстрації та підтвердження прав на цінні папери та прав за ними у системі депозитарного обліку цінних паперів, порядок проведення розрахунків за правочинами щодо цінних паперів, а також встановлення основних засад, порядку діяльності, повноважень, прав та обов’язків Центрального депозитарію з цінних паперів, встановлені Законом України від 6 липня 2012 року № 5178-VI «Про депозитарну систему України» (далі – Закон № 5178).

Пунктом 5 частини першої ст. 1 Закону № 5178 депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, депонентів, номінальних утримувачів, здійснення обліку часток товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України;

Відповідно до п. 15 частини першої ст. 1 Закону № 5178 депозитарні установи є професійними учасниками депозитарної системи України

Згідно із абзацами третім та четвертим частини першої ст. 14 Закону № 5178 Депозитарна установа на підставі договору про надання реєстру власників іменних цінних паперів має право надавати послуги емітенту цінних паперів відповідно до цього Закону та Закону України «Про акціонерні товариства».

Депозитарна установа у випадках, передбачених законом, має право надавати емітенту та особам, які відповідно до законодавства мають право на скликання загальних зборів, послуги з проведення загальних зборів (чергових або позачергових) акціонерів, здійснювати для емітента, депонента та номінального утримувача підготовку та надання таким особам довідково-аналітичних матеріалів, що характеризують ринок цінних паперів, консультування з питань обліку та/або обігу цінних паперів, а також послуги щодо управління рахунком емітента або депозитарію-кореспондента в Центральному депозитарії або у Національному банку України чи інші послуги, не заборонені законодавством, щодо цінних паперів, випущених емітентом.

Водночас абзацом третім частини третьої ст. 5 Закону № 5178 встановлено, що на рахунку в цінних паперах депозитарної установи на підставі депозитарного договору в порядку, встановленому Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку, а у випадках, встановлених цим Законом, - Національним банком України, зберігаються та обліковуються цінні папери, права на які та права за якими належать депонентам такої депозитарної установи, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові.

При цьому депонент - власник цінних паперів, співвласники цінних паперів, нотаріус, на депозит якого внесено цінні папери, яким рахунок у цінних паперах відкривається депозитарною установою на підставі відповідного договору про обслуговування рахунка в цінних паперах та/або договору депозитарного обліку цінних паперів на рахунку умовного зберігання в цінних паперах (рахунка ескроу в цінних паперах), а також депозитарна установа, яка відкриває собі рахунок у цінних паперах на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи. Національний банк України може бути депонентом у випадках, передбачених цим Законом (п. 7 частини першої ст. 1 Закону № 5178).

Таким чином, право власності на цінні папери не переходить до депозитарної установи.

Дилерські договори передбачають перехід права власності на цінні папери і товариство вже виступає як контрагент в операціях купівлі – продажу цінних паперів.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок стосовно порядку оподаткування операцій, що здійснюються платником податку, має розглядатися за умови чіткої деталізації усіх обставин та договірних умов таких операцій, а також первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Заявником надається загальна інформація щодо операції з покупки цінних паперів.

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.

Щодо питань 1.1, 1.3

Правові основи оподаткування прибутку підприємств встановлено розділом  ІІІ та підрозділом 4 розділу XX Кодексу.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Підпунктом «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що  доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України є, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження наступних інвестиційних активів:

цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав у статутному капіталі юридичних осіб резидентів, крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 цього Кодексу;

акцій, корпоративних прав, часток в іноземних компаніях, організаціях, утворених відповідно до законодавства інших держав (іноземні юридичні особи), крім тих, що знаходяться в обігу на фондовій біржі, що входить до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. «а» п.п. 141.4.11 п.  141.4 ст. 141 Кодексу.

Отже, виплата доходу на користь нерезидента при здійсненні операції з покупки цінних паперів у нерезидентів підпадає під об’єкти оподаткування нерезидента, визначені п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Прибуток від здійснення операцій, визначених у підпункті «е» п.п. 141.4.1 цього пункту, визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу. Якщо на вимогу особи, яка відповідно до цього підпункту є відповідальною за сплату податку з прибутку від здійснення такої операції, нерезидент, який відчужує інвестиційний актив, не надає документи, що підтверджують витрати на придбання такого активу, базою оподаткування податком на такий прибуток є вартість операції з відчуження інвестиційного активу.

Таким чином, дохід нерезидента від здійснення операції з продажу інвестиційного активу (цінних паперів) визначається як позитивна різниця між доходом, отриманим від продажу або іншого відчуження інвестиційного активу, та документально підтвердженими витратами на придбання такого активу, та оподатковується за ставкою 15 відсотків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України. При цьому податковим агентом виступає особа, яка здійснює виплату доходу нерезиденту.

Щодо питання 2.3

При здійсненні продажу резидентом нерезиденту – юридичній особі цінних паперів у нерезидента дохід з джерелом його походження з України не виникає.

Отже податкові зобов’язання та обов’язки податкового агента по операціях із продажу нерезиденту цінних паперів відповідно до п.п. 141.4 ст. 141 Кодексу у товариства не виникають.

Щодо питань 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.1

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Згідно з п.п. 163.2.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу об’єктом оподаткування нерезидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні.

Особливості оподаткування доходів, отриманих нерезидентами встановлено п. 170.10 ст. 170 Кодексу.

Так, відповідно до п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 Кодексу доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами цього розділу для нерезидентів).

Згідно з п.п. 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом – юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов'язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.

Перелік доходів, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено ст. 165 Кодексу.

Крім того, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування військовим збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Разом з тим, перелік доходів, який включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).

Порядок оподаткування інвестиційного прибутку встановлено п. 170.2
ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм п.п. 170.2.4 - 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

При цьому згідно з п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами
з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.

Відповідно до п.п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить
18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пп. 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

Згідно з п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені п. 162.1
ст. 162 Кодексу (п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, становить
5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас відповідно до п. 3.2 ст. 3 Кодексу якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Угоди між Урядом України і Урядом Об’єднаних Арабських Еміратів про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і капітал, із змінами, внесеними до цієї Угоди відповідним Протоколом, який ратифіковано Законом України № 1729-IX від 08.09.2021 і набрав чинності 09.10.2023 (далі – Угода), застосовуються до осiб, якi є резидентами однієї або обох Договiрних Держав (ст. 1 Угоди) та до існуючих в Договірних Державах (України та ОАЕ) податкiв, зокрема, в Україні – це «податок на прибуток підприємств i податок на доходи фiзичних осiб» (ст. 2 Угоди).

Разом з тим зауважуємо, що положення Конвенції не поширюються на військовий збір, а отже сплата цього збору здійснюється фізичною особою – нерезидентом у порядку, визначеному Кодексом.

Порядок нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу і п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Враховуючи викладене, норми Кодексу щодо оподаткування інвестиційного прибутку чітко визначають, що базою оподаткування за операціями з продажу інвестиційного активу, є позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу такого окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу. Тобто положення п. 170.2 ст. 170 Кодексу не ставить у залежність застосування правил оподаткування, визначених для інвестиційного прибутку, від того, на користь резидента чи нерезидента здійснюється продаж інвестиційного активу (цінних паперів юридичної особи – резидента України).

При цьому товариство як торговець цінними паперами у розумінні п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу є податковим агентом в частині операцій, які здійснюються фізичною особою – нерезидентом із залученням товариства, тобто депозитарна установа у наведеному прикладі не є податковим агентом.

Крім того, зауважуємо, що під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4
ст. 164 Кодексу). Тобто при обчисленні інвестиційного прибутку враховується валютний курс Національного банку України окремо на дату отримання доходу та дату фактично понесених витрат.

Згідно з п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом його походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Таким чином, у разі якщо фізичною особою – нерезидентом здійснюється придбання цінних паперів у юридичної особи – резидента України, тобто фізична особа несе витрати, то у розумінні Кодексу відсутня кваліфікуюча ознака доходу, поняття якого наведено у п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу,
а отже обов’язку щодо нарахування, утримання та перерахування (сплата)
до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору та подання податкового розрахунку у торговця цінним паперами не виникає.

Щодо питань 1 – 2 (в частині міжнародного договору)

Положення Угоди (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784_003#Text), із змінами, внесеними до цієї Угоди відповідним Протоколом (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/784_003-21#Text), застосовуються до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав (ст. 1 Угоди).

Відповідно до п. 3 ст. 2 (Податки, на які поширюється Угода) існуючими податками,  на які поширюється Угода в Договірних Державах, зокрема в Україні є на податок на прибуток підприємств та податок на доходи фізичних осіб (ст. 2 Угоди).

«Ця  Угода застосовується також до будь-яких ідентичних або подібних по суті податків,  які стягуються будь-якою з  Договірних Держав після дати підписання цієї Угоди, на додаток до або замість існуючих  податків,  згаданих  у  пункті  3» (п. 4 ст. 2 Угоди).

Згідно з п. 1 ст. 3 (Загальні визначення) Угоди для цілей Угоди, якщо із контексту не випливає інше, термін «особа» включає фізичну особу,  компанію або будь-яке інше об’єднання осіб; термін «компанія» означає будь-яке корпоративне обʼєднання або будь-яку організацію,  що розглядається з метою  оподаткування як корпоративне обʼєднання;  термін «національна особа» означає:  в Україні – будь-яку фізичну особу, яка має громадянство України,  і всі юридичні особи,  товариства, асоціації та будь-які інші  обʼєднання,  що  одержують  свій  статус  як такий за чинним законодавством України; в ОАЕ – всі фізичні особи,  які мають громадянство ОАЕ, і  будь-яку  юридичну  особу,  товариство  та  інше   корпоративне обʼєднання,   що   одержують   свій  статус  як  такий  за  чинним законодавством ОАЕ .

«При  застосуванні  цієї  Угоди  однією з Договірних Держав будь-який термін,  не визначений у ній,  матиме те  значення,  яке надається  йому законодавством цієї Держави щодо податків,  на які поширюється ця Угода, якщо з контексту не випливає інше» (п. 2 ст. 3 Угоди).

Відповідно до п. 1 ст. 4 (Резидент) Угоди «для цілей цієї Угоди термін «резидент Договірної  Держави» означає:

a) в Україні:

(i) саму Державу, Уряд  України, її політико-адміністративні підрозділи або місцеві органи влади; (ii) будь-яку фізичну особу, яка за законодавством України є її резидентом;

(iii) будь-яку юридичну особу, яка створена та  діє відповідно до законодавства України;

 b) в Обʼєднаних Арабських Еміратах:

(i) національну особу ОАЕ,  будь-яку фізичну особу, яка за законодавством  ОАЕ  є  її  резидентом,  та  будь-яку  компанію  і будь-яку іншу юридичну особу,  яка створена  або  зареєстрована  в ОАЕ;

(ii) Уряд Обʼєднаних Арабських Еміратів або будь-який його політико-адміністративний підрозділ або місцевий орган влади;

(iii) будь-які урядові установи,  створені  за  державними законами, такі як Центральний банк, фонди, корпорації, управління, організації,  агентства  або  будь-які  інші  подібні  обʼєднання, засновані в Обʼєднаних Арабських Еміратах;

iv) будь-яке міжурядове обʼєднання, засноване в Обʼєднаних Арабських  Еміратах, у капіталі  якого  беруть  участь Обʼєднані Арабські Емірати разом з іншими державами».

Відповідно до п. 1 ст. 10 (Дивіденди) Угоди «дивіденди,  що сплачуються  компанією,  яка  є  резидентом Договірної  Держави,  резиденту другої Договірної Держави,  можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі».

«Однак дивіденди, що виплачуються компанією, яка є резидентом Договірної Держави, також можуть оподатковуватись у цій Державі відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо фактичним власником дивідендів є резидент другої Договірної Держави, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати:

a) 5 відсотків від загальної суми дивідендів, якщо фактичним власником дивідендів є компанія, яка володіє безпосередньо принаймні 10 відсотками капіталу компанії, що сплачує дивіденди;

b) 15 відсотків від загальної суми дивідендів у всіх інших випадках.

Цей пункт не стосується оподаткування прибутку компанії, з якого виплачуються дивіденди» (п. 2 ст. 10 Угоди).

Водночас згідно з п.п. «b» п. 3 ст. 10 Угоди «незважаючи на положення пункту 2 цієї статті, дивіденди, зазначені в пункті 1, оподатковуються тільки в тій Договірній Державі, резидентом якої є фактичний власник, за умови, що фактичним власником є Договірна Держава, її політико-адміністративний підрозділ, місцевий орган влади, визначений законодавством орган або центральний банк, у тому числі, зокрема  в Об’єднаних Арабських Еміратах:

(i) Центральний банк Об’єднаних Арабських Еміратів (Central Bank of the United Arab Emirates);

(ii) Інвестиційне управління Еміратів (Emirates Investment Authority);

(iii) Інвестиційне управління Абу-Дабі (Abu Dhabi Investment Authority):

© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим.

Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" на сайті або по телефону (044) 495-20-60

Приєднуйтесь до нас у соцмережах: