Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"
ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 18.05.2026 р. № 2876/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо оподаткування дивідендів та інвестиційного прибутку, виплачених на користь нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.
Відповідно до наданої інформації, Товариство є професійним учасником ринку капіталу. При цьому, Товариство звертає увагу на неоднозначність тлумачення законодавства при виплаті дивідендів на користь резидента Угорської Республіки та при оподаткуванні ліквідаційних виплат з корпоративного інвестиційного фонду (далі – КІФ) та/або Товариства, які можуть бути розцінені як дивіденди.
У зв’язку із зазначеним у Товариства виникли питання:
1. Щодо застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті дивідендів фізичній особі – нерезиденту (резиденту Угорської Республіки):
- хто в цій ситуації є податковим агентом (товариство/КІФ);
- яку ставку ПДФО має застосовувати податковий агент до дивідендів на користь фізичної особи-нерезидента?
2. Щодо застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при виплаті дивідендів юридичній особі – нерезиденту (резиденту Угорської Республіки):
- хто в цій ситуації є податковим агентом (товариство/КІФ);
- яка ставка податку на репатріацію (5 % чи 15 %) застосовується до дивідендів на користь юридичної особи - нерезидента?
- які документи, крім довідки про резидентність є достатніми для підтвердження для податкового агента частки володіння (25 %)?
3. Щодо застосування ст. 13 «Доходи від відчуження майна» міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при ліквідації КІФ:
- щодо застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при ліквідації КІФ, учасником якої є фізична особа – нерезидент (резидент Угорської Республіки):
- хто в цій ситуації є податковим агентом;
- яким чином оподатковується дохід, отриманий при ліквідації КІФ та чи має право Україна на утримання податку на доходи фізичних осіб у джерела виплати?
4. Щодо застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при ліквідації КІФ, учасником якого є юридична особа – нерезидент (резидент Угорської Республіки):
- хто в цій ситуації є податковим агентом;
- яким чином оподатковується дохід, отриманий такою особою при ліквідації та чи має право Україна на утримання податку на репатріацію у джерела виплати?
5. Щодо застосування ст. 10 «Дивіденди» міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при ліквідації КІФ, якщо дохід класифікується як дивіденди (п.п. 14.1.49 ст. 14 Кодексу) на користь фізичної або юридичної особи (резидента Угорської Республіки):
- хто в цій ситуації є податковим агентом;
- яким чином оподатковується дохід, отриманий при ліквідації КІФ та які ставки має застосовувати Україна у джерела виплати?
6. Щодо застосування ст. 13 «Доходи від відчуження майна» міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при ліквідації українського Товариства, учасником якого є фізична особа – нерезидент (резидент Угорської Республіки):
- хто в цій ситуації є податковим агентом;
- яким чином оподатковується дохід (повернення/розподіл активів), отриманий такою особою при ліквідації товариства, та чи має право Україна на утримання податку на доходи фізичних осіб у джерела виплати?
7. Щодо застосування міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при ліквідації українського Товариства, учасником якого є юридична особа – нерезидент (резидент Угорської Республіки):
- хто в цій ситуації є податковим агентом;
- яким чином оподатковується дохід (повернення/розподіл активів), отриманий такою особою при ліквідації товариства, та чи має право Україна на утримання податку на репатріацію у джерела виплати?
8. Щодо застосування ст. 10 «Дивіденди» міжнародного договору про уникнення подвійного оподаткування при ліквідації Товариства, якщо дохід класифікується як дивіденди (п.п. 14.1.49 ст. 14 Кодексу) на користь фізичної або юридичної особи (резидента Угорської Республіки):
- хто в цій ситуації є податковим агентом;
- які ставки має застосовувати Україна у джерела виплати доходу, отриманого при ліквідації Товариства?
Перш за все звертаємо увагу, що звернення не описує фактичну сутність господарських операцій при виплаті доходів на користь резидентів Угорської Республіки та при здійсненні ліквідаційних виплат, які можуть бути розцінені як дивіденди. Будь-які детальні висновки щодо кваліфікації та порядку оподаткування таких операцій має розглядатися з урахуванням договірних умов, обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.
У зв’язку з цим надаємо роз’яснення, виходячи із загальних норм податкового законодавства з питань, пов’язаних з виплатою доходів на користь резидентів Угорської Республіки та ліквідаційних виплат на користь таких нерезидентів з КІФ та/або Товариства.
Щодо питання 1
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Кодекс.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, відповідно до п.п. 162.1.2 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку на доходи фізичних осіб є фізична особа – нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об’єктом оподаткування нерезидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід з джерела його походження в Україні; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання) (п. 163.2 ст. 163 Кодексу).
Відповідно до п.п. 170.10.1 п. 170.10 ст. 170 розділу IV Кодексу доходи
з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами IV Кодексу для нерезидентів).
Підпунктом 170.10.3 п. 170.10 ст. 170 Кодексу визначено, що у разі якщо доходи з джерелом їх походження в Україні виплачуються нерезиденту резидентом - юридичною або самозайнятою фізичною особою, такий резидент вважається податковим агентом нерезидента щодо таких доходів. Під час укладення договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження в Україні, резидент зобов’язаний зазначити в договорі ставку податку, що буде застосована до таких доходів.
Крім того, особи, визначені п. 162.1 ст. 162 Кодексу є платниками військового збору (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених
у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2
п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).
Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Так, відповідно до п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену п.п. 1 п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Щодо оподаткування дивідендів
Відповідно до п.п. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків включаються, зокрема, пасивні доходи (крім зазначених у п.п. 165.1.2 та 165.1.41 п. 165.1 ст. 165 Кодексу);
Пасивні доходи для цілей розділу IV Кодексу – це доходи, отримані
у вигляді, зокрема, дивідендів (п.п. 14.1.268 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Оподаткування дивідендів визначено п. 170.5 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.5.2 якого будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб’єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів.
Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною пп. 167.5.1, 167.5.2 і 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.5.4
п. 170.5 ст. 170 Кодексу).
Згідно з п.п. 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу для доходів у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами – платниками податку на прибуток підприємств (крім доходів у вигляді дивідендів по акціях, інвестиційних сертифікатах, які виплачуються інститутами спільного інвестування) ставка податку на доходи фізичних осіб встановлюється в розмірі 5 відсотків.
Враховуючи вищенаведене, дохід у вигляді дивідендів, нарахований та виплачений Товариством / КІФ на користь засновника – фізичної особи – нерезидента оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставками, визначеними ст. 167 Кодексу в залежності від системи оподаткування зазначених юридичних осіб та військовим збором за ставкою 5 відсотків. При цьому юридичні особи як податкові агенти зобов’язані виконати усі функції, визначені Кодексом.
Щодо питання 2
Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.
Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюються також:
платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини);
суми доходів у вигляді платежів за цінні папери (корпоративні права), що виплачуються на користь нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
вартість товарів (робіт, послуг), крім цінних паперів та деривативів), що придбаваються у нерезидента, зазначеного в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях понад суму, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
сума заниження вартості товарів (робіт, послуг), які продаються нерезиденту, зазначеному в підпунктах «а», «в», «г» п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, у контрольованих операціях порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки»;
виплата в грошовій або негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника - нерезидента України у зв’язку зі зменшенням статутного капіталу, викупом юридичною особою корпоративних прав у власному статутному капіталі, виходом учасника зі складу господарського товариства або іншої аналогічної операції між юридичною особою та її учасником, у розмірі, що призводить до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.
Що стосується оподаткування доходу нерезидента – юридичної особи, то згідно з положеннями п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження в Україні, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними ст. 141 Кодексу.
Для цілей цього пункту під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміються, зокрема, дивіденди, які сплачуються резидентом (абз. «б» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу резидент, у тому числі фізична особа підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4 - 141.4.5 та 141.4.11 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України.
Отже, доходи нерезидента у вигляді дивідендів підлягають оподаткуванню відповідно до вимог п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденції особи, на користь якої здійснюється виплата.
Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати (у тому числі під час виплат доходів, прирівняних за цим Кодексом до дивідендів), такий податок підлягає нарахуванню та сплаті виходячи з такого розрахунку:
Пс = СД*100/(100 - СП) - СД, де:
СП - ставка податку, встановлена цим підпунктом.
Що стосується документального підтвердження розміру часток в статутному капіталі, то Кодексом не передбачений перелік документів для такого підтвердження. Це можуть бути статутні документи, офіційні листи компетентних органів або будь-які інші підтверджуючі документи.
Щодо питання 3, 6
Щодо оподаткування інвестиційного прибутку
Доходи, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків визначено п. 164.2 ст. 164 Кодексу, зокрема, інвестиційний прибуток від проведення платником податку операцій
з цінними паперами, деривативами та корпоративними правами, випущеними
в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених
у підпунктах 165.1.40 і 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу (п.п. 164.2.9 п. 164.2 ст. 164 Кодексу).
Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2
ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 94 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм п.п. 170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).
До продажу інвестиційного активу прирівнюються також операції з повернення платнику податку коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених ним (або особою, у якої інвестиційний актив був придбаний прямо чи опосередковано) до статутного капіталу емітента корпоративних прав, у разі виходу такого платника податку з числа засновників (учасників) такого емітента, зменшення статутного капіталу такого емітента чи ліквідації такого емітента.
Придбанням інвестиційного активу вважаються також операції з внесення платником податку коштів або майна до статутного капіталу юридичної особи – резидента в обмін на емітовані ним корпоративні права.
Відповідно до п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік, за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.
До складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій
з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року (п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу).
При цьому згідно з п.п. 170.2.9 п. 170.2 ст. 170 Кодексу податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами з використанням послуг професійного торговця цінними паперами, включаючи банк, є такий професійний торговець.
Згідно з п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податків (крім випадків, визначених у п.п. 167.2 – 167.5 ст. Кодексу).
Разом з тим, під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України,
що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів (п. 164.4 ст. 164 Кодексу).
Таким чином, у разі якщо КІФ внаслідок ліквідації здійснює повернення коштів або майна (майнових прав), попередньо внесених учасником – фізичною особою – нерезидентом (Угорська Республіка), то такий дохід у розумінні п.п. 170.2.2 п. 170.2 ст. 170 Кодексу слід розглядати як інвестиційний прибуток, який оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором з урахуванням норм п. 170.2 ст. 170 Кодексу та п. 161 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу. При цьому КІФ як юридична особа виконує функції податкового агента лише в частині відображення доходу від операцій з інвестиційними активами у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску.
Водночас податковим агентом платника податку, який здійснює операції з інвестиційними активами може бути професійний торговець цінними паперами або банк.
Щодо питань 4, 5, 7
У разі якщо при ліквідації КІФ/Товариства, учасниками яких є юридичні особи-нерезиденти, і виплати учасникам прирівнюються до дивідендів, визначення яких встановлено абзацом шостим п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, то повідомляємо наступне.
Абзацом другим п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що у разі якщо резидент (крім платників єдиного податку четвертої групи) здійснює на користь нерезидента виплату доходів, зазначених в абзацах четвертому - шостому п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, у сумі, що перевищує суму, що відповідає принципу «витягнутої руки», або виплачує інші доходи, прирівняні згідно з цим Кодексом до дивідендів, такий резидент має утримати з суми такого перевищення та з таких інших доходів податок на доходи нерезидента за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України). Такий податок має бути сплачений до граничної дати подання звіту про контрольовані операції за відповідний звітний (податковий) рік.
Отже, у разі ліквідації КІФ/Товариства та здійснення ліквідаційних виплат учасникам – нерезидентам, які призводять до зменшення нерозподіленого прибутку, сума такого перевищення оподатковується за ставкою в розмірі 15 відсотків (якщо інша ставка не встановлена міжнародним договором, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України).
При цьому, у разі ліквідації Товариства порядок виконання рішення про припинення юридичної особи встановлений ст. 105 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).
Частиною третьою ст. 105 ЦКУ встановлено, що учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи.
При цьому до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи (частина четверта ст. 105 ЦКУ).
Що стосується ліквідації КІФ, то відповідно до частини восьмої ст. 39 Закону України від 05 липня 2012 року № 5080-VI «Про інститути спільного інвестування» (далі – Закон № 5080) процедура ліквідації корпоративного фонду здійснюється в такому порядку:
1) прийняття загальними зборами рішення про ліквідацію корпоративного фонду, про обрання ліквідаційної комісії, про зупинення розміщення та обігу акцій корпоративного фонду (крім операцій, пов’язаних із викупом акцій корпоративного фонду), про розрахунки з учасниками корпоративного фонду іншими, ніж кошти, активами фонду;
2) задоволення вимог кредиторів, у тому числі компанії з управління активами корпоративного фонду, зберігача активів корпоративного фонду, депозитарію, аудитора (аудиторської фірми) та оцінювача майна корпоративного фонду;
3) реалізація активів корпоративного фонду, крім випадків, передбачених частиною дев’ятою цієї статті;
4) складення ліквідаційною комісією проміжного ліквідаційного балансу;
5) затвердження наглядовою радою проміжного ліквідаційного балансу;
6) розподіл ліквідаційною комісією активів корпоративного фонду в порядку, встановленому статтею 40 цього Закону;
7) складення ліквідаційною комісією ліквідаційного балансу;
8) подання ліквідаційною комісією до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку документів для скасування реєстрації випуску акцій корпоративного фонду, скасування проспекту емісії акцій корпоративного фонду та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій корпоративного фонду;
9) скасування Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку реєстрації випуску акцій корпоративного фонду, проспекту емісії акцій корпоративного фонду та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій корпоративного фонду;
10) подання ліквідаційною комісією до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку документів для скасування реєстрації регламенту, анулювання свідоцтва про внесення до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування та виключення відомостей про корпоративний фонд з Реєстру;
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" Приєднуйтесь до нас у соцмережах:
на сайті або по телефону (044) 495-20-60
