Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення фізичної особи-підприємця (далі – Підприємець)
щодо надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.
Відповідно до звернення Підприємець здійснює діяльність з продажу товарів у мережі інтернет із використанням послуг ОСОБА (далі – ОСОБА ). Договір із ОСОБА планує укласти.
Оплата за товари планується у таких формах:
повна післяплата (накладений платіж);
змішана форма розрахунків, за якої частина вартості товару (авансовий платіж) сплачується покупцем шляхом безготівкового перерахування коштів безпосередньо на розрахунковий рахунок Підприємця (IBAN), а решта – у вигляді накладеного платежу при отриманні товару;
повна попередня оплата шляхом безготівкого перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємця (IBAN).
Зазначені форми розрахунків(післяплата, часткова передоплата) здійснюватимуться з доставкою товарів виключно через ОСОБА .
У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Підприємець звернувся до податкового органу із наступними запитаннями:
Перед наданням відповідей на поставлені податковому органу питання звертаємо увагу Підприємця на неточності термінології використаної у зверненні, а саме, слід враховувати, що на сьогодні відповідно до вимог Закону України «Про платіжні послуги» розрахункові рахунки відкриваються банками небанківським надавачам платіжних послуг для виконання ними платіжних операцій, а тому вказання Підприємцем, що кошти йому надходять на розрахунковий рахунок є не коректним, оскільки суб’єкти господарювання в розумінні вказаного вище закону можуть мати лише поточні (відкриті у банках) та платіжні рахунки (відкриті у небанківських надавачів платіжних послуг).
Відповіді на питання надаються з урахуванням наведеного.
Щодо питання 1
Правові засади застосування РРО/ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265).
Законом № 265 визначено, що встановлення норм щодо незастосування РРО/ПРРО у інших законах, крім Кодексу, не допускається.
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Також, звертаємо увагу, що обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції суб’єкта господарювання, які чітко визначенні законодавством, в тому числі, нормами його прямої дій, які встановлюють винятки із загальних правил.
Пунктом 10 статті 11 Закону України від 03.09.2015 № 675-VIII «Про електронну комерцію» передбачено, що момент виконання продавцем обов’язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено Законом № 675.
Відповідно до статті 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Частиною другою статті 664 Цивільного кодексу України також передбачено, що якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов’язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв’язку для доставки покупцеві.
Враховуючи викладене вище та те, що ОСОБА від свого імені приймає післяплату від одержувачів відправлень (покупців), в момент їх вручення, а особа, що проводить розрахунок за поштове відправлення, і є працівником ОСОБА , видає відповідний розрахунковий документ на отримання саме післяплати за поштове відправлення, обов’язок продавця передати товар вважається виконаним в момент здачі товару в відділення
ОСОБА .
Як відповідь на питання 1 повідомляємо, що за умови, що доставлений через ОСОБА товар не продано в кредит, з відстроченням або з розстроченням платежу, застосування Підприємцем РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки, розрахунковий документ про приймання післяплати видає працівник ОСОБА , безпосередньо при передачі відправлення покупцю, а Підприємець у свою чергу зобов’язаний вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару. Також, у передбачених законодавством випадках, продавець зобов’язаний вкласти у поштове відправлення належним чином оформлений гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює, який має містити обов’язкові реквізити.
Щодо питання 2
Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Пункт 2 статті 3 Закону № 265 прямо вказує, що покупець має отримати розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції.
Як відповідь на питання 2 повідомляємо, оскільки запропонований Підприємцем спосіб розподілу оплати за товар передбачає отримання покупцем розрахункових документів лише на частину здійсненої ним оплати, тому з метою забезпечення покупців розрахунковими документами встановленої форми та змісту на повну суму покупки Підприємець має формувати розрахункові документи із вказанням номенклатури, кількості, загальної вартості товару та інформації про суму отриманого авансу.
Щодо питання 3
Умови за яких застосування РРО / ПРРО є не обов’язковими визначено статтею 9 Закону № 265.
Пунктом 2 статті 9 Закону № 265 визначено, що РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються при виконанні банківських операцій.
Слід зазначити, що банківські операції здійснюються виключно банками.
Викладене підтверджується висновками Постанови Пленуму Верховного суду України № 3 від 25.04.2003 року, де в пункті 7 чітко зазначено, що банківські операції можуть здійснювати тільки юридичні особи, які мають банківську ліцензію.
Аналізуючи наведене повідомляємо, що для можливості застосування пункту 2 статті 9 Закону № 265, має значення статус установи, яка здійснює відповідну платіжну операцію та наявність у неї банківської ліцензії, а не вид рахунку з якого на який здійснюється переказ коштів, як зазначено у питаннях Підприємця.
Враховуючи викладене вище, як відповідь на питання 3 повідомляємо, за умови якщо Підприємець надає покупцю для оплати за товар (послуги) реквізити свого рахунку і покупець (споживач) самостійно здійснює оплату шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок через установу банку або шляхом внесення коштів через касу банку (тому числі інтернет-банкінг), а також у разі проведення розрахунків у касі банку через платіжний термінал та/або ПТКС, який належить банку, то у такому випадку застосування РРО / ПРРО не є обов’язковим, оскільки оплата товарів (послуг) буде відбуватися за допомогою різновиду банківських операцій.
При цьому у разі використання послуг небанківських надавачів платіжних послуг та їх продуктів для здійснення розрахунків за товари, то такий спосіб розрахунків не підпадає під регулювання пункту 2 статті 9 Закону № 265 і здійснення таких операцій має супроводжуватись обов’язковим застосуванням Підприємцем РРО / ПРРО, формуванням та наданням покупцям фіскальних касових чеків на товари.
У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
________________________________________________________________________________
Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |