Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2026 р. № 2934/ІПК/99-00-21-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення про надання індивідуальної податкової консультації з питань щодо визначення операцій контрольованими та, керуючись статтею 52 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що практична необхідність отримання податкової консультації пов’язана зі складністю застосування нормативно-правових актів у сфері податкового законодавства, та полягає у необхідності формування чіткого розуміння способу виконання податкових обов’язків, що виникають як наслідок ситуації, викладеної нижче.

Згідно з протоколом загальних зборів учасників платника податків від 17.04.2025 року до нього було приєднано інше підприємство. Платник податків є правонаступником цього підприємства за всіма зобов’язаннями та майном, які закріплені у передавальному акті, затвердженому протоколом загальних зборів учасників від 17.04.2025.

Таким чином, 17.04.2025 року платник податків, як правонаступник в процесі реорганізації шляхом приєднання іншого підприємства, за передавальним актом майна, прав та обов’язків відобразив на балансі суму кредиторської заборгованості перед нерезидентом за договором позики: тіло позики та проценти за користування позикою.

За результатами звітного 2025 року платник податків має такі показники діяльності:

• річний дохід від будь-якої діяльності перевищує 150 мільйонів гривень;
• сума процентів за користування позикою за договором позики із нерезидентом, яка була отримана за передавальним актом від 17.04.2025 року, нарахованих на 31.12.2024 більша 10 мільйонів гривень;
• сума процентів за користування позикою за договором позики із нерезидентом, яка була отримана за передавальним актом від 17.04.2025 року, нарахованих за період з 01.01.2025 по 16.04.2025 менша 10 мільйонів гривень;
• сума тіла позики за договором позики із нерезидентом, яка була отримана за передавальним актом від 17.04.2025 року, складає понад 10 мільйонів гривень;
• нерезидент має статус пов’язаної особи для платника податків.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з такого питання:

1. Чи зобов’язаний платник податків, як правонаступник заборгованостей перед нерезидентом, які було отримано внаслідок реорганізації шляхом приєднання іншого підприємства, включити до складу контрольованих операцій та відобразити у Звіті про контрольовані операції за 2025 рік суму заборгованості за кредитним договором, а саме, сума заборгованості за основною сумою позики (тіло позики)?

2. Чи зобов’язаний платник податків, як правонаступник заборгованостей перед нерезидентом, які було отримано внаслідок реорганізації шляхом приєднання іншого підприємства, включити до складу контрольованих операцій та відобразити у Звіті про контрольовані операції за 2025 рік отримані суми заборгованостей по договору позики: а саме, щодо процентів за користування позикою, нарахованих в період до 31.12.2024 року (сума яких становить понад 10 мільйонів гривень?

3. Чи зобов’язаний платник податків, як правонаступник заборгованостей перед нерезидентом, які було отримано внаслідок реорганізації шляхом приєднання іншого підприємства, включити до складу контрольованих операцій та відобразити у Звіті про контрольовані операції за 2025 рік отримані суми заборгованостей по договору позики: а саме, щодо процентів за користування позикою, нарахованих в період з 01.01.2025 року по 16.04.2025 року (сума яких становить менше 10 мільйонів гривень?

 

 

Щодо питань 1-3

Підпунктом 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності) та наведені їх категорії.

Згідно з підпунктом 39.2.1.4 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні;

е) операції, у результаті яких обсяг доходу та/або фінансовий результат платника податку зменшується внаслідок повної або часткової, безповоротної або тимчасової передачі функцій разом з матеріальними та/або нематеріальними активами (або без них), вигодами, ризиками та можливостями іншому платнику податку (іншій особі) в тих випадках, коли у взаємовідносинах між непов’язаними особами така передача не здійснювалася б без компенсації, незалежно від того, чи відображені такі операції у бухгалтерському обліку.

Згідно з підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 (крім операцій, що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні) і 39.2.1.5 цього підпункту, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 150 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує       10 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Підпунктом 39.2.1.9 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу встановлено, що обсяг господарських операцій платника податків для цілей підпункту 39.2.1.7 цього підпункту обраховується за цінами, що відповідають принципу «витягнутої руки».

Підпунктом 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу передбачено, що платники податків, які у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані подавати до 1 жовтня року, що настає за звітним, Звіт про контрольовані операції.

Згідно з підпунктом 39.4.2.1 підпункту 39.4.2 пункту 39.4 статті 39 розділу I Кодексу у звіті про контрольовані операції зазначається інформація про всі контрольовані операції, здійснені платником податків у звітному періоді.

Відповідно до частини першої статті 104 Цивільного кодексу України              (далі – ЦКУ) юридична особа припиняється в результаті, зокрема реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення). У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

Згідно з частиною п’ятою статті 104 ЦКУ юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Частиною першою статті 106 ЦКУ визначено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, – за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

Відповідно до частини другої статті 107 ЦКУ після закінчення строку для пред’явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає, зокрема передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення).

Передавальний акт затверджується учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 107 ЦКУ).

Частиною восьмою статті 4 Закону  України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» встановлено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

Відповідно до статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція – це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства.

Пунктом 5 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку» № 290 від 29.11.1999, із змінами і доповненнями, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153, встановлено, що дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов’язань, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Враховуючи вимоги  підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, вирішальною умовою для визначення операцій контрольованими є можливість впливу таких операцій на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків.

Отже, отримання та відображення на балансі платника податків, як правонаступника в процесі реорганізації шляхом приєднання іншого підприємства суми кредиторської заборгованості перед нерезидентами за договором позики, а саме суми заборгованості по основній сумі позики (тіло позики), не визнаватиметься контрольованою операцією та, відповідно, не підлягатиме відображенню у Звіті про контрольовані операції за звітний 2025 рік.

Щодо нарахованих процентів за користування позикою за період до 31.12.2024 року повідомляємо, що вони не  підлягатимуть відображенню у Звіті про контрольовані операції за 2025 рік за умови, що юридична особа, яка припинилася шляхом приєднання, до затвердження передавального акта надала Звіт про контрольовані операції за 2024 рік, у якому відобразила зазначені контрольовані операції, адже до моменту державної реєстрації припинення вона не втратила своєї цивільної правоздатності і дієздатності та, відповідно, й статусу платника податків і зобов’язана сплачувати податки та збори згідно з Кодексом.

Щодо нарахованих процентів за 2025 рік повідомляємо, якщо операції з нарахування процентів досягнуть вартісних критеріїв, встановлених підпунктом 39.2.1.7 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу, то такі операції відповідно до підпункту 39.2.1.1 підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 розділу I Кодексу визнаватимуться контрольованими та підлягатимуть відображенню у Звіті про контрольовані операції за відповідний звітний період, зокрема за 2025 рік.

Водночас, будь-які висновки щодо віднесення конкретних операцій платника податків до контрольованих (неконтрольованих), можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій і всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувалися та є предметом податкового контролю.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 розділу II Кодексу).