Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 21.05.2026 р. № 2941/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись пунктом 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ і підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство в межах укладеного зовнішньоекономічного контракту відвантажило нерезиденту товар на умовах поставки DAP (місце поставки порт) для вивезення за межі митної території України в режимі експортного забезпечення (далі – РЕЗ).

Товар був прийнятий покупцем в пункті призначення на території України для подальшого експорту, а Товариство оформило відповідну митну декларацію та склало і зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну за нульовою ставкою ПДВ. Проте фактичне вивезення товару за межі митної території України не відбулося через втрати, пов’язані з вантажно-розвантажувальними та складськими роботами на складі покупця, що підтверджується відповідними документами.

У зверненні Товариство розглядає наступні випадки, коли згідно з умовами контрактів:

а) право власності на товар, а також ризики випадкового знищення (втрати) або пошкодження товару переходять до покупця у момент його прийняття у місці  поставки, що знаходиться на території України;

б) ризики випадкової втрати або пошкодження товару перейшли до покупця у момент отримання останнім у місці поставки на території України, а право власності на товар переходить до покупця після проходження митного оформлення та перетину товару межі України.

Враховуючи викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. щодо необхідності нарахування податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку зі знищенням (втратою) товару внаслідок вищенаведених обставин (у тому числі, але не виключно, відповідно до пункту 198.5 статті 198, пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ), дата виникнення податкових зобов’язань та порядку їх відображення в податковій декларації з ПДВ (далі – декларація з ПДВ);
2. щодо права на застосування нульової ставки ПДВ за експортною операцією у викладених обставинах?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, зборів і митних платежів, регулюються нормами ПКУ, Митного кодексу України (далі – МКУ) та іншими нормативно-правовими актами з питань оподаткування (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ і частина друга статті 1 розділу І МКУ).

Частиною другою статті 14¹ Закону України від 02 грудня 1997 року
№ 671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» (далі – Закон
№ 671/97) визначено, що форс – мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами.

Згідно з частиною першою статті 14¹ Закону №  671/97 Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс – мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Частиною другою статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон № 996) передбачено, що податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі статтею 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з пунктом 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема,  операції платників ПДВ з:

постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України;

вивезення товарів за межі митної території України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений МКУ.

Під вивезенням товарів за межі митної території України розуміється сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у будь-який спосіб у відповідному напрямку, відповідно до МКУ (підпункт 14.1.21¹ пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 186.1 статті 186 розділу V ПКУ місцем постачання товарів є фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання або місце, де товари перебувають на час початку їх перевезення або пересилання, у разі якщо товари перевозяться або пересилаються продавцем, покупцем чи третьою особою.

Операції, зазначені у статті 185 розділу V ПКУ, крім операцій, що не є об'єктом оподаткування, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка та 7 і 14 відсотків, оподатковуються за ставкою 20 відсотків, яка є основною (пункт 194.1 статті 194  розділу V ПКУ).

При цьому, за ставкою 14 відсотків оподатковуються операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України сільськогосподарської продукції, що класифікується за відповідними кодами згідно з УКТ ЗЕД (підпункт «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ).

Підпунктом «а» підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195 розділу V ПКУ передбачено, що за нульовою ставкою податку оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту.

Правила формування та коригування податкових зобов’язань, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН визначено статтями 187, 192 і 201 розділу V ПКУ.

Пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ встановлено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше («перша подія»):

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону № 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Пунктом 198.5 статті 198 розділу V ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з ПДВ (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 розділу V ПКУ).

Згідно з пунктом 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ розділу V ПКУ тимчасово, протягом дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподатковуваних ПДВ операціях або операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, зокрема, товари придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану. До наведених у пункті 32¹ підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ операцій норми пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ не застосовуються.

Тимчасово, на період дії РЕЗ, запровадженого Кабінетом Міністрів України відповідно до статті 19² Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність», зі змінами (далі – Закон № 959), оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, перелік яких визначено абзацом другим статті 19² Закону № 959 (далі – окремі види товарів) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених пунктом 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ.

Так, відповідно до підпункту «б» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ оподаткування ПДВ операцій з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ здійснюється за ставками, визначеними підпунктами «а» і «г» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ для операцій з постачання таких товарів на митній території України (20 та 14 відсотків).

Підпунктом «а» підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено умови, за дотримання яких операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів у період дії РЕЗ оподатковуються за нульовою ставкою, визначеною підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ.

Підпунктами 97.1, 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ передбачено, що платник ПДВ з метою вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів зобов’язаний за кожним таким товаром скласти окрему податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН до дня подання митної декларації для митного оформлення таких товарів. Вивезення окремих видів товарів за межі митної території України у митному режимі експорту після складення податкової накладної не вважається окремою оподатковуваною операцією у розумінні підпункту «г» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ.

Якщо з дати реєстрації податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, в ЄРПН минуло 30 календарних днів і не оформлено митну декларацію на такі товари, реєстрація такої податкової накладної в ЄРПН скасовується.

Після складання податкової накладної за операцією з експорту окремих видів товарів в період дії РЕЗ та її реєстрації в ЄРПН коригування такої податкової накладної може здійснюватися з урахуванням підпункту 97.4 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ шляхом складання розрахунків коригування в кілька етапів та лише за дотримання певних умов на кожному такому етапі, а саме:

а) у зв’язку із зміною кількісних або вартісних показників – виключно до початку оформлення митної декларації, що засвідчує факт вивезення таких товарів за межі митної території України відповідно до вимог митного законодавства;

б) з метою приведення показників податкової накладної у відповідність з показниками митної декларації без зміни ставки оподаткування – після завершення вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів та подання усіх необхідних додаткових декларацій для митного оформлення за відповідною митною декларацією.

Коригування показників податкової накладної, складеної за операціями з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів, після реєстрації розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не дозволяється, крім коригування таких показників, як ставка податку та нарахована сума податку відповідно до підпункту «в» цього підпункту;

в) у зв’язку з приведенням розміру ставки, застосованої відповідно до підпункту 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, у відповідність з розміром ставки, визначеної підпунктом «б» пункту 193.1 статті 193 розділу V ПКУ, – після завершення розрахунків за відповідною операцією з експорту окремих видів товарів та за умови, що такий розрахунок коригування передбачає коригування виключно ставки податку і нарахованої суми податку.

Підпунктом 97.5 пункту 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що операції з вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту окремих видів товарів відображаються у складі податкової декларації за звітний (податковий) період, на який припадає дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформленої відповідно до вимог митного законодавства.

Особливості поміщення у митний режим експорту окремих видів товарів визначено пунктом 9³⁵ розділу ХХІ МКУ, яким, зокрема, передбачено, що декларування окремих видів товарів здійснюється на підставі окремої періодичної, спрощеної митної декларації або митної декларації, заповненої у звичайному порядку, до якої декларантом обов’язково вносяться відомості про дату та номер відповідної податкової накладної, складеної за операцією з вивезення за межі митної території України таких товарів у порядку, встановленому пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, та зареєстрованої в ЄРПН не пізніше ніж за 30 днів до дня подання такої митної декларації. Відповідна митна декларація повинна містити інформацію лише щодо одного товару та реквізити однієї відповідної податкової накладної.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, після завершення митного оформлення експорту окремих видів товарів, надає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформацію, що міститься в митних деклараціях, на підставі яких здійснено митне оформлення таких товарів.

Форму та порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 із змінами і доповненнями.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ та інших нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо в межах зазначеної у зверненні операції відбулась передача права власності на товари від постачальника покупцю-нерезиденту, але такі товари не були фактично вивезені за межі митної території України (в тому числі у зв’язку з їх втратою (знищенням) при проведенні вантажно-розвантажувальних та складських робіт), то така операція у розумінні підпункту 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу І та пункту 186.1 статті 186 розділу V ПКУ є операцією з постачання товарів на митній території України, яка підлягає оподаткуванню ПДВ за відповідною ставкою, встановленою для таких операцій.

При здійсненні такої операції постачальник зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну. Такі податкові зобовʼязання в описаній у зверненні ситуації мають бути нараховані на дату зміни умов поставки товару (з вивезення товарів за межі митної території України на постачання на митній території України). Дані такої операції відображаються у відповідних рядках декларації з ПДВ в залежності від ставки податку.

Оскільки в розглянутому вище випадку втрачений (знищений) товар використано платником податку – постачальником в оподатковуваних ПДВ операціях, то норми пункту 198.5 статті 198 та пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ (якщо знищення документально підтверджено) не застосовуються.

Якщо товари було втрачено (знищено) та на момент такої втрати (знищення) ці товари були передані постачальником покупцю, але при цьому за умовами контракту та за даними бухгалтерського обліку такі товари належали постачальнику (передача права власності на товари покупцю не відбулась), то такі товари вважаються використаними в операціях, які не пов’язані  з  господарською діяльністю.

У цьому випадку виникає необхідність нарахування податкових зобов’язань з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ та складання відповідної зведеної податкової накладної не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і реєстрації її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни. Дані щодо такої операції відображаються у  рядку 4.1 або 4.2 декларації з ПДВ (в залежності від ставки податку).

Щодо питання 2

Оскільки в описаній у зверненні ситуації вивезення товарів за межі митної території України фактично не відбулось, то нульова ставка ПДВ до такої операції не може бути застосована.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).