X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.05.2026 р. № 2961/ІПК/99-00-09-04-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду              звернення орендного підприємства  (далі – Підприємство) щодо практичного застосування окремих норм законодавства стосовно вимог до місця зберігання винних дистилятів,  керуючись підпунктом «в» підпункту 69.41.3 пункту 69.41 пункту 69      підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Підприємство у своєму запиті повідомляє, що має діючу ліцензію на право виробництва алкогольних напоїв та ліцензію на право виробництва спиртових дистилятів. Підприємство звернулось до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про направлення представника для обстеження відповідності місця зберігання винних дистилятів.

Згідно з експертним висновком торгово-промислової палати встановлено, що винний дистилят у посудинах місткістю більш як 2 л. (міцність 55,0-86,0 об.%) відповідає коду згідно з УКТ ЗЕД 2208 20 69 00.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

  1. Яким  вимогам повинно відповідати місце зберігання винних дистилятів?
  2. Якими нормативно-правовими актами регулюються вимоги до місць зберігання винних дистилятів?

Щодо зазначених питань

Основні засади регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі, зокрема, спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, а також посилення боротьби з його незаконним виробництвом та обігом на території України визначено Законом України від 18 червня 2024 року № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 3817).

Відповідно до частини першої ст. 1 Закону № 3817:

спиртовий дистилят - спирт, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) після спиртового бродіння сільськогосподарської продукції, який не має характеристик спирту етилового, зберігає аромат і смак використаної сировини та відповідає товарній позиції 2208 згідно з УКТЗЕД. До спиртових дистилятів відносяться спирт коньячний, спирт плодовий, дистилят виноградний спиртовий, спирт-сирець плодовий; зерновий, винний, пивний дистиляти, спиртовий дистилят, отриманий у результаті повного або часткового відбору спирту з алкогольних напоїв, одержаних у результаті повного або часткового збродження сусла, з метою зниження в них вмісту спирту (деалкоголізації), та інші спиртові дистиляти, передбачені Законом України «Про географічні зазначення спиртних напоїв» (пункт 82 частини першої статті 1 Закону № 3817);

винний дистилят - спиртовий дистилят, отриманий шляхом дистиляції (перегонки) виноградного вина (з вмістом летких кислот не більше 2 грами на                1 літр у перерахунку на оцтову кислоту) або вина кріпленого для дистиляції чи шляхом повторної дистиляції отриманого дистиляту, з фактичною міцністю не більше 86 % об., вмістом летких речовин, що походять виключно від дистиляції використаної сировини, 1,25 грама і більше на 1 літр спирту при 100 % об., максимальним вмістом метанолу 2 грами на 1 літр спирту при 100 % об. (пункт 5 частини першої статті 1 Закону № 3817);

місце зберігання - місце, що використовується для зберігання спирту етилового, біоетанолу та спиртових дистилятів, або приміщення, що використовується для зберігання алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного реєстру місць зберігання (пункт 47 частини першої статті 1 Закону № 3817);

Єдиний реєстр місць зберігання - складова інформаційно-комунікаційної системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, що містить перелік місць зберігання із зазначенням відомостей, визначених Законом № 3817, про місцезнаходження місць зберігання та про заявників (пункт 26 частини першої статті 1 Закону № 3817).

Згідно з частиною першою статті 14 Закону № 3817 зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу здійснюється суб’єктом господарювання у місцях зберігання, внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

Відповідно до частини другої статті 14 Закону № 3817 зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу також дозволяється в місцях їх виробництва/утворення, за умови внесення таких місць до Єдиного реєстру місць зберігання.

Частиною першою статті 39 Закону № 3817 встановлено, що виробники спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу вносять місця зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу до Єдиного реєстру місць зберігання незалежно від обсягу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу.

Відповідно до пункту 7 частини п’ятої статті 39 Закону № 3817 Єдиний реєстр місць зберігання містить відомості про загальну місткість ємностей для зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу.

Згідно з частиною одинадцятою статті 39 Закону № 3817 до заяви про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання додається копія:

1) документа, що засвідчує право власності або право користування об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що використовується суб’єктом господарювання як місце зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнової сировини, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, з планом (схемою) такого об’єкта нерухомого майна (його частини)/приміщення (його частини), на якому (якій) позначено місце зберігання та його площа; або

2) документа, що засвідчує надання заявнику послуг із складського зберігання (крім спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, тютюнової сировини), із зазначенням уповноваженої особи заявника у такому місці зберігання, її номера телефону, адреси місця зберігання та наданням плану (схеми) приміщення (його частини), на якому (якій) позначено місце зберігання та його площа.

Виробники спирту етилового, спиртових дистилятів (крім малих виробництв дистилятів), біоетанолу до заяви про внесення місць зберігання до Єдиного реєстру місць зберігання додатково додають довідку  про  відповідність місць зберігання вимогам, встановленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Порядок складання такої довідки затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Оскільки зазначені у зверненні Підприємства винні дистиляти відповідно до пункту 82 частини першої статті 1 Закону № 3817 відносяться до спиртових дистилятів, то Підприємство зобовязане зберігати винні дистиляти в місцях зберігання, інформація про які внесена до Єдиного реєстру місць зберігання.

На сьогодні вимоги до місць зберігання винних дистилятів не затверджено.

Водночас зберігання винних дистилятів Підприємством можливе у місцях зберігання за умови, зокрема:

наявності права власності або права користування об’єктом нерухомого майна (його частиною)/приміщенням (його частиною), що буде використовуватися як місце зберігання винних дистилятів, підтверджені відповідними документами;

наявності дозвільних документів на виконання робіт підвищеної небезпеки, документів, що підтверджують відповідність місця зберігання будівельним, технологічним, протипожежним, санітарним нормам і правилам, техніці безпеки та охорони праці;

наявності резервуарів, ємностей (тари) для зберігання дистилятів з матеріалу, який призначений до контакту з ними, до кожного з яких забезпечений вільний з усіх сторін доступ;

забезпечення окремого зберігання дистилятів за їх видами, тощо.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ Кодексу).