Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.05.2026 р. № 2962/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення Товариства з обмеженою відповідальністю  (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі та здійснює реалізацію товару оптовим покупцям та укладає договори факторингу.

З аналогічних питань Товариство уже зверталось до ДПС зі зверненням на отримання індивідуальної податкової консультації в ДАТА / НОМЕР (вх. ДПС ДАТА / НОМЕР).

За результатами розгляду вказаного звернення, Товариство, листом ДПС від ДАТА / НОМЕР, отримало індивідуальну податкову консультацію, яка станом на 19.05.2026 залишається для нього актуальною.

З метою уточнення попереднього звернення Товариство повторно звернулось до ДПС за отриманням індивідуальної податкової консультації щодо такого:

1. Чи виникає у Товариства обов'язок із застосування РРО / ПРРО відповідно до статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265)при отриманні безготівкових коштів у вигляді фінансування (суми відступленого права грошової вимоги) за Договором факторингу, які перераховуються Фактором  через систему дистанційного обслуговування з рахунку № 2650 на поточний рахунок Товариства (IBAN)?
2. Чи відповідає поняттю «розрахункова операція», яке визначено у статті 2 Закону №265, операція з постачання Товариством товару в адресу Покупця, якщо після відступлення права грошової вимоги Фактору, такий Покупець (Боржник) здійснює безготівковий платіж в погашення заборгованості за товар безпосередньо на рахунок Фактору?
3. Якщо операція з перерахування покупцем коштів безпосередньо фактору не є розрахунковою операцією для Товариства у розумінні статті 2 Закону № 265, чи зобов'язане Товариство проводити таку поставку товару через РРО / ПРРО та видавати покупцю фіскальний чек у місці видачі товару (зі складу), враховуючи, що за такою безготівковою господарською операцією Товариство оформлює та надає покупцю видаткову накладну?
4. Чи має право Товариство застосувати пункт 12 статті 9 Закону № 265 (звільнення від РРО / ПРРО, якщо в місці отримання товарів розрахунки в готівковій формі не здійснюються) до операцій з відвантаження товарів зі свого складу (як на умовах самовивозу, так і за умови доставки транспортом постачальника), за умови, що оплата за такі товари повністю врегульована через договір факторингу, а кошти надходять виключно у безготівковій формі від фактору?

 

Перед наданням відповідей на питання 1 – 4 інформуємо, що відповіді на них надаються з урахуванням роз’яснень наданих в індивідуальній податковій консультації від ДАТА / НОМЕР.

 

Щодо питання 1

Як уже раніше повідомлялось Товариству, що відповідно до частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов’язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов’язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частин першої – третьої статті 1079 ЦКУ сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт.

Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб’єктом підприємницької діяльності.

Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Таким чином у описаній у зверненні ситуації фактором є – ОСОБА, а клієнтом – Товариство.

Факторингові послуги надає – фактор.

Відповідно до вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265 обов’язок застосування РРО / ПРРО покладається саме на того суб’єкта господарювання, який здійснює продаж товарів (надання послуг).

Враховуючи той факт, що у даному випадку факторингові послуги надає  фактор, а Товариство є споживачем цих послуг, то Товариство не зобов’язане  застосувати РРО / ПРРО при отриманні коштів від фактора за договором факторингу.

Щодо питання 2

Надання відповіді на питання 2 у тому вигляді як воно сформоване у зверненні не можливе, оскільки, постачання Товариством товарів та отримання Товариством коштів за договорами факторингу є розрізненими операціями та здійснюються за окремими договорами, з різними, не пов’язаними між собою особами відповідно до договорів поставки чи купівлі-продажу.

Після відступлення Товариством права вимоги за укладеними ним договорами поставки чи купівлі-продажу, його права за такими договорами вичерпуються і переходять до фактора.

Уже раніше повідомлялось Товариству, що аналізуючи положення ЦКУ, якими врегульовано договори про купівлю-продаж товарів, договори поставки та факторингу, фактор не може бути учасником договорів поставки чи купівлі-продажу, які укладаються Товариством із його контрагентами.

Учасниками договорів поставки чи купівлі-продажу є лише Товариство та його контрагенти.

Своєю чергою договір факторингу є окремою цивільно-правовою угодою, яка укладається між Товариством та фактором, а тому кошти отримані за такими угодами не можуть вважатися оплатою за проданий Товариством товар.

Отримані фактором кошти від боржників (контрагентів Товариства) теж не можна вважати розрахунками за товар, оскільки фактор не здійснює приймання належних Товариству коштів для їх переказу на рахунки Товариств, як то роблять інші небанківські надавачі платіжних послуг чи банки, тобто кошти Товариство отримує за фактом укладення договору факторингу, а не за результатами стягнення фактором таких коштів в інтересах Товариства.

Враховуючи той факт, що отримання Товариством коштів за договором факторингу не є оплатою за товар, а після відступлення прав вимоги за договором поставки його права за даним договором вичерпуються, то трактування таких відносин в розрізі визначення розрахункової операції є неможливим.

Щодо питань 3 та 4

Відповідно до пункту 12 статті 9 Закону № 265, РРО / ПРРО та розрахункові книжки не застосовуються якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо).

Звертаємо увагу, що відповідно до підпункту 5 пункту 3 розділу I Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148, готівкові розрахунки / розрахунки готівкою – це платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

Аналізуючи вимоги пункту 12 статті 9 Закону № 265 та підпункту 5 пункту 3 розділу I Положення № 148, Товариство може скористатись такою підставою щодо незастосування РРО / ПРРО лише у випадку якщо у господарській одиниці, про яку йдеться у зверненні, взагалі відсутні будь-які готівкові розрахунки (видача готівкових коштів під звіт; видача готівкових коштів на відрядження; видача готівкових коштів для закупівель; отримання, зберігання, виплата заробітної плати в готівковій формі,  тощо), а не лише готівкових розрахунків, які пов’язані із продажем Товариством товарів (послуг).

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію