Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.05.2026 р. № 2963/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України у зв’язку із надходженням звернення Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до звернення Товариство здійснює господарську діяльність з продажу товарів у мережі Інтернет.

Розрахунки з покупцями Товариство планує проводити виключно у безготівковій формі із використанням електронних платіжних засобів (інтернет-еквайринг).

Товариство застосовуватиме дві моделі розрахунків (відповідні права, обов’язки сторін будуть передбачені публічним договором на сайті Товариства):

Модель із частковою передоплатою: покупець сплачує суму у розмірі 100 (сто) гривень 00 копійок як часткову передоплату за товар. У разі отримання товару ця сума зараховується у його вартість – покупець після отримання товару сплачує вартість товару, зменшену на 100 гривень. У разі відмови від отримання посилки (розірвання договору), сума у розмірі 100 (сто) гривень 00 копійок покупцю не повертається, а спрямовується на відшкодування фактичних витрат Товариства на доставку товару (оплату послуг логістичного оператора).

Модель із повною передоплатою: покупець сплачує повну вартість товару (наприклад, 1 000 (тисячу) гривень 00 копійок) через платіжного провайдера. У разі відмови від товару Товариство здійснює повернення коштів покупцю. Однак
сума повернення зменшується на суму відшкодування фактично понесених витрат Товариства на повернення товару (наприклад, витрати на логістику становлять 100 (сто) гривень 00 копійок, які утримуються із загальної суми передплати, та покупцю повертається 900 (дев’ятсот) гривень 00 копійок).

У програмному реєстраторі розрахункових операцій (ПРРО) та внутрішній обліковій системі Товариства відсутня технічна можливість окремого виділення передоплати як окремої складової вартості доставки в межах одного фіскального чека.

У зв’язку із складністю розуміння законодавства у сфері здійснення розрахунків за товари (послуги) Товариство звернулось до податкового органу із такими запитаннями:

1. Чи вважається операція з утримання Товариством суми у розмірі 100 (сто) гривень 00 копійок як компенсації витрат на повернення товару (отриманої раніше як передплата) розрахунковою операцією в розумінні Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та чи виникає у Товариства обов'язок формувати розрахунковий документ на таку операцію?

2. Яким має бути алгоритм дій Товариства в частині оформлення розрахункових документів у випадку самостійного утримання Товариством суми відшкодування вартості витрат на повернення товару від суми внесеної покупцем передоплати (як у випадку повного утримання суми – 100 (сто) гривень зі сплачених 100 (ста) гривень, так і у випадку часткового утримання суми – 100 (сто) гривень з 1 000 (однієї тисячі) гривень)?

3. Чи правильним є алгоритм дій Товариства у ПРРО у разі відмови від товару при частковій передплаті, згідно з яким Товариство має спочатку сформувати видатковий чек на суму передплати у розмірі 100 (сто) гривень 00 копійок, а потім одразу сформувати новий фіскальний чек на суму 100 (сто) гривень 00 копійок із призначенням «компенсація витрат на доставку»?

4. Чи правильним є алгоритм дій Товариства у ПРРО у разі відмови від товару при повній передплаті, згідно з яким Товариство має сформувати видатковий чек на повну суму передплати за товар, а потім сформувати новий фіскальний чек на суму компенсації витрат на доставку, що утримується з покупця?

5. Чи є правильним підхід Товариства, згідно з яким обов’язковою підставою для формування видаткового чека у ПРРО та здійснення безготівкового повернення коштів за товар є наявність отриманої від покупця заяви на повернення коштів (у паперовій або електронній формі), яка слугує підставою для складання акта про видачу коштів у разі, якщо сума повернення перевищує 100 (сто) гривень 00 копійок?

6. Яким має бути алгоритм дій Товариства та чи має воно право провести видаткову операцію через ПРРО у випадку, якщо покупець повернув товар поштою (і Товариство його отримало), однак відмовляється або ігнорує вимогу надати заяву на повернення коштів, через що Товариство не має даних для складання акта про видачу коштів (на суму понад 100 (сто) гривень 00 копійок), передбаченого Порядком № 547?

Оскільки питання 1 – 6 є взаємо пов’язаними то відповідь на них надається одночасно.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон № 265. Його дія поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Встановлення норм щодо незастосування реєстраторів розрахункових операцій у інших законах, крім Кодексу, не допускається.

Відповідно до вимог пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання зобов’язані, зокрема:

проводити розрахунки на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

У контексті звернення вбачається, що сума 100 (сто) гривень, як у випадку часткової передоплати так і у випадку повної передоплати за товар, приймається Товариством в рахунок оплати  за товар, а тому сума 100 (сто) гривень в складі часткової чи повної передоплати має бути проведена через РРО / ПРРО, а фіскальний чек наданий покупцеві.

Відповідно до пункту 5 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 р. за № 918/29048, (далі  – Порядок № 547) реєстрація продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів через РРО проводиться одночасно з розрахунковою операцією. Розрахунковий документ на повну суму проведеної операції, створений у паперовій та/або електронній формі, надається особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї. Розрахункова операція вважається проведеною через РРО, якщо дані про її обсяги введені в режимі реєстрації.

Відповідно до пункту 7 розділу ІІІ Порядку № 547 реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

При цьому пункт 8 розділу III Порядку № 547 визначає, якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Такий самий акт складається під час скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку або помилково вибраної форми оплати (готівка, картка, кредит тощо). В акті зазначаються дані про помилкову суму та реквізити розрахункового документа.

З урахуванням наведеного, у випадку якщо покупець відмовився від отримання товару у відділенні логістичного оператора, не з’явився для отримання, тощо, і повернення коштів (авансу) не передбачається, то за такою операцією достатньо в режимі реєстрації провести операцію повернення товарів шляхом реєстрації від’ємної суми на підставі документів від служби доставки про повернення відправлення та чеку РРО / ПРРО, в яких такі товари ідентифіковані.

Наголошуємо, що обов’язком саме продавця товарів є організація надання інформації щодо підтвердження повернення товарів без їх продажу від служби доставки.

Жодних актів на повернення коштів складати не потрібно, так як такі акти складаються лише у тих випадках повернення коштів покупцю де сума повернення перевищує 100 гривень. 

У випадку якщо покупець відмовився від отримання повністю передплаченого товару у відділенні логістичного оператора, не з’явився для його отримання, тощо, і у даному випадку передбачається повернення коштів покупцеві, то алгоритм є ідентичним описаному вище, водночас складання акту є обов’язковим.

Проведення операцій з повернення товарів шляхом реєстрації від’ємної суми здійснюється шляхом формування фіскальних касових чеків видачі коштів за формою № ФКЧ-2.

У даному випадку (в контексті звернення 1 товар в чеку) анулюванню підлягає весь чек продажу на всю суму покупки, а оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця має здійснюватись на ту сума яка обумовлена домовленостями між покупцем та продавцем.

Звертаємо увагу, що у контексті звернення вимоги пунктів 1 та 2 статті 3 Закону № 265 кореспондують обов’язок Товариства застосовувати РРО / ПРРО та надавати покупцям фіскальні чеки із продажом товарів (послуг) та не зобов’язують його формувати фіскальні чеки щодо сум коштів, які є компенсацією чи відшкодуванням понесених ним витрат чи збитків з вини покупця.

Зазначені вище положення Порядку № 547 виключають можливість повернення Товариством коштів покупцю товарів (споживачу послуг), якщо такий покупець товарів (споживач послуг) відмовляється або ігнорує вимогу надати відповідну інформацію необхідну для складання Товариством акта про видачу коштів.

Додатково звертаємо увагу Товариства, що відповідно до визначення наведеного у підпункті 14.1.172-1 пункту 14.1 статті 14 Кодексу індивідуальна податкова консультація – це роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.

Індивідуальна податкова консультація за своєю правовою природою є фактично відповіддю контролюючого органу платнику податків на його питання, яка повинна містити конкретні роз’яснення такому платнику практичної форми та/або моделі його поведінки у визначеному колі податкових правовідносин.

При цьому, надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз’яснення щодо практичного її застосування.

Метою податкової консультації є викладення (роз’яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Враховуючи викладене вище, надання оцінки діям Товариства, способів організації та ведення ним господарської діяльності, підтвердження думки, напрацювання алгоритмів, тощо, не є роз’ясненням окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС, а тому не може бути предметом індивідуальної податкової консультації.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

________________________________________________________________________________

Індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію