Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.05.2026 р. № 2965/ІПК/99-00-04-01-04 ІПК

 

Державна податкова служба України на звернення Закладу, яке надійшло листом ГУ ДПС у м.  Києві, щодо справляння плати за землю, керуючись статтею  52 Податкового кодексу України (далі − Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Заклад поінформував, що є власником нежитлового приміщення №  22 (далі – Приміщення) в багатоквартирному житловому будинку (далі – Будинок), розташованому на земельній ділянці кадастровий номер 0000000000:00:000:0000 (далі – Ділянка) у м. Києві. Цільове призначення Ділянки 02.0 – «Для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

Згідно з копією витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 06.04.2026 землекористувачем Ділянки на праві постійного користування є ОСББ «…» (далі – ОСББ).

Заклад, посилаючись на норми чинного законодавства, просить надати роз’яснення щодо виникнення у нього податкового обов’язку зі сплати земельного податку за Ділянку у разі відсутності речового права на цю Ділянку.

До звернення надані копії витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від  07.04.2026, витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності стосовно Приміщення від  02.05.2018.

Принцип платності користування землею, передбачений статтею  206 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс), реалізовано у Кодексі у двох формах плати за землю: земельного податку, який сплачується власниками земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачами, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування, та орендної плати, яка справляється на умовах договору оренди за надані у строкове користування земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункти  14.1.72,  14.1.136, 14.1.147 пункту  14.1 статті  14, пункт  269.1 статті  269, пункт  288.1 статті  288 Кодексу).

Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру, дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тощо (підпункти  «а», «б» пункту  286.1 статті  286 Кодексу), підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт  288.1 статті  288 Кодексу).

Право власності, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, обов’язок оформлення яких встановлений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (статті  125, 126 Земельного кодексу).

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (пункт  287.1 статті  287 Кодексу).

Отже, податкові зобов’язання зі сплати земельного податку за Ділянку виникають у землекористувача – ОСББ з дати державної реєстрації права постійного користування землею.

При цьому, Заклад як власник Приміщення у Будинку, свої зобов’язання в частині дотримання принципу платного використання землі має реалізовувати в межах Цивільного кодексу України через ОСББ за частину площі Ділянки, яка припадає на площу Приміщень, з урахуванням прибудинкової території.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт  52.2 статті  52 Кодексу).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ця індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.