Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 22.05.2026 р. № 2969/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ), щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, що при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення військовослужбовцям проводиться нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) у розмірі 22 відс. з подальшим перерахуванням за цільовим призначенням.

Нарахування та виплата індексації грошового забезпечення військовослужбовців платником податків здійснюється у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого законодавством (103 відсотки), відповідно до вимог Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» та інших законодавчих актів.

Складові грошового забезпечення визначено п. 2 ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2011) та абзацу першого п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі – постанова № 704).

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питання:

Чи здійснюється нарахування єдиного внеску в розмірі 22 відс. на суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців, яка не є грошовим забезпеченням?

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до абзаців сьомого та восьмого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є, зокрема військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення для військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, у тому числі тих, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов’язок і військову службу», осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань.

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464 є, зокрема сума грошового забезпечення кожної застрахованої особи, допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства (абзац другий п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464).

Єдиний внесок для зазначених платників встановлюється у розмірі 22 відсотка до визначеної ст.7 Закону № 2464 бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст.8 Закону № 2464).

Згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 2011  до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Складові грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначені постановою № 704.

Перелік додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу визначений у додатку 15 до постанови № 704. При цьому суми індексації грошового забезпечення військовослужбовців не віднесені до зазначеного переліку.

Враховуючи викладене, на суми виплат індексації грошового забезпечення військовослужбовців єдиний внесок не нараховується.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.