Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.05.2026 р. № 2982/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо оподаткування доходу, отриманого від продажу корпоративних прав і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні зазначила, що є резидентом України та володіє 100 відс. корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи створеної за законодавством та на території України з організаційно-правовою формою «Товариство з обмеженою відповідальністю», яка також є резидентом України.

Активи такої юридичної особи більш ніж на 50 відс. сформовані за рахунок нерухомого майна, а саме будівель та земельних ділянок, що розташовані на території України.

На даний час платником, як резидентом (громадянином) України, ведуться переговори з юридичною особою – нерезидентом (компанією, зареєстрованою за законодавством Республіки Кіпр) щодо подальшого відчуження (продажу) корпоративних прав юридичної особи (резидента України).

Юридична особа – нерезидент не є пов’язаною особою або прямо чи опосередкованою контрольованою іноземною компанією.

Згідно з попередніми домовленостями, які планується здійснити під час проведення операції з відчуження корпоративних прав:

вартість корпоративних прав, що відчужуються визначається у національній валюті України, в гривні, а також визначається еквівалентний розмір в іноземній валюті, якому відповідає вартість корпоративних прав, що відчужуються;

розрахунок за відчуження корпоративних прав буде здійснюватися нерезидентом на мій рахунок, відкритий у банківській установі Республіки Кіпр, в іноземній валюті у розмірі еквівалентному, вартості корпоративних прав, що відчужуються;

грошові кошти в рамках такої операції не будуть зараховуватися на рахунки в банках України.

Дохід від такої операції в подальшому планується відобразити у звітній податковій декларації про майновий стан і доходи як дохід від операцій з інвестиційними активами.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи підлягає операція з відчуження корпоративних прав юридичної особи - резидента України на користь нерезидента валютному нагляду (контролю) з боку органів ДПС, зокрема щодо дотримання вимог про обов’язкове зарахування валютної виручки в Україну, якщо розрахунок здійснюється на рахунок фізичної особи - резидента, відкритий в іноземній валюті за кордоном?

2. Чи вважається дохід, отриманий від продажу корпоративних прав у зазначених умовах, доходом, отриманим з джерел за межами України у розумінні п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, якщо:

покупцем корпоративних прав виступає юридична особа - нерезидент;

розрахунок за операцію з відчуження корпоративних прав здійснюється в іноземній валюті за межами України на банківський рахунок продавця (резидента України), відкритий у Республіці Кіпр?

3. Чи підлягає такий дохід оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як інвестиційний прибуток відповідно до ст. 170.2 Кодексу, чи застосовуються інші правила оподаткування?

4. Чи впливає той факт, що активи юридичної особи (резидента України), корпоративні права якої підлягатимуть відчуженню, більш ніж на 50 відс. складаються з нерухомого майна, розташованого в Україні, на:

порядок оподаткування доходу як інвестиційного прибутку;

визначення джерела походження такого доходу?

5. Чи виникають у фізичної особи - резидента України, яким здійснюватиметься відчуження корпоративних прав юридичної особи додаткові обов’язки щодо декларування або валютного нагляду у зв’язку з отриманням коштів в іноземній валюті на рахунок відкритий за кордоном у межах такої операції?

Щодо першого питання

Відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, Законом України від 21 червня 2018 року № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі – Закон № 2473), іншими законами України, а також нормативно-правовими актами Національного банку України, прийнятими відповідно до Закону № 2473.

Принципи валютного регулювання, які викладені у ст. 2 Закону № 2473, передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб – резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов'язання, пов’язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Порядок проведення розрахунків за валютними операціями визначається Національним банком України (частина четверта ст. 5 Закону № 2473).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 20 травня 1999 року № 679-XIV «Про Національний банк України» (далі – Закон № 679), Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом № 679 та іншими законами України.

Так, Національний банк України здійснює відповідно до визначених спеціальним законом повноважень валютне регулювання, визначає порядок здійснення операцій в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний нагляд за банками, а також небанківськими фінансовими установами та операторами поштового зв’язку, які отримали ліцензію на здійснення валютних операцій (ст. 7 Закону № 679).

Таким чином, з питань щодо обов’язкового зарахування валютних коштів на рахунок, відкритий у фінансовій установі – резидента України, доцільно звернутися до Національного банку України.

Щодо другого питання

Дохід, отриманий з джерел за межами України – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України, включаючи, зокрема, дохід від відчуження інвестиційних активів, у тому числі корпоративних прав, цінних паперів тощо (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Таким чином, у разі якщо джерело виплати доходу є іноземним, то дохід, отриманий від нерезидента може вважатися доходом платника податків - резидента України, одержаним з джерел за межами України.

Щодо третього питання

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом ІV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу, відповідно до п.п. 170.11.1 якого у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку - отримувача, який зобов'язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст.170 Кодексу;

в) прибутку контрольованих іноземних компаній, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13 ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв'язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу (п. 170.11
ст. 170 Кодексу).

Особливості оподаткування інвестиційного прибутку визначено п. 170.2
ст. 170 Кодексу, згідно з п.п. 170.2.2 якого інвестиційний прибуток розраховується як позитивна різниця між доходом, отриманим платником податку від продажу окремого інвестиційного активу з урахуванням курсової різниці (за наявності), та його вартістю, що визначається із суми документально підтверджених витрат на придбання такого активу, або вартістю інвестиційного активу, що була задекларована особою як об’єкт декларування у порядку одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9⁴ розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, з урахуванням норм пп.170.2.4 – 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу (крім операцій з деривативами).

Згідно з п.п. 170.2.1 п. 170.2 ст. 170 Кодексу облік загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат. Для цілей оподаткування інвестиційного прибутку звітним періодом вважається календарний рік за результатами якого платник податку зобов’язаний подати річну податкову декларацію, в якій має відобразити загальний фінансовий результат (інвестиційний прибуток або інвестиційний збиток), отриманий протягом такого звітного року.

Відповідно до п.п. 170.2.6 п. 170.2 ст. 170 Кодексу до складу загального річного оподатковуваного доходу платника податку включається позитивне значення загального фінансового результату операцій з інвестиційними активами за наслідками такого звітного (податкового) року.

Ставка податку на доходи фізичних осіб становить 18 відс. бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу) (п.п. 167.5.1 п. 167.5 ст. 167 Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу.

Так, відповідно до п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

При цьому особою, яка не є податковим агентом, вважається нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або
не є особою, яка перебуває на обліку у контролюючих органах як особа,
що провадить незалежну професійну діяльність (п.п. 168.2.2 п. 168.2 ст. 168 Кодексу).

Враховуючи викладене, дохід, отриманий фізичною особою – резидентом від продажу інвестиційного активу (корпоративного права) юридичній особі – нерезиденту включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податків як інвестиційний прибуток та оподатковується податком на доходи фізичних осіб у порядку, визначеному п. 170.11 та п. 170.2 ст. 170 Кодексу. При цьому об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб вважатиметься інвестиційний прибуток, при визначенні якого враховуються витрати, пов’язані з придбанням зазначеного корпоративного права.

Щодо четвертого питання

Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дохід з джерелом їх походження з України – це будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно:

доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів (п.п. «в» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу);

доходи у вигляді прибутків нерезидентів від відчуження акцій, корпоративних прав у статутному капіталі юридичної особи – резидента України, за умови що у будь-який час впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, вартість таких акцій, корпоративних прав на 50 і більше відсотків утворювалася за рахунок нерухомого майна, що розташовано в Україні та належить такій юридичній особі – резиденту України або використовується такою юридичною особою – резидентом України на підставі договору операційної або фінансової оренди (лізінгу) чи аналогічного договору, і таке використання має відображатися в обліку такої юридичної особи як актив, у тому числі актив з права користування, згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Вартість акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав
(для цілей абзацу другого пп. «и» та пп. «і» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу) та нерухомого майна (для цілей абзацу третього пп. «и» та пп. «і» п.п. 14.1.54
п. 14.1 ст. 14 Кодексу) визначається на підставі балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку як найвища сума у будь-який момент часу впродовж 365 днів, що передують продажу або іншому відчуженню, та підлягає порівнянню з вартістю іншого майна (активів) згідно з балансовою (залишковою) вартістю за даними бухгалтерського обліку такої юридичної особи (п.п. «і»
п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Враховуючи те, що нерезидент придбаває корпоративні права юридичної особи – резидента України, тобто несе витрати, а не отримує прибутки, то положення п.п. «і» п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Кодексу у даному випадку не застосовуються.

Щодо п’ятого питання

Порядок подання річної декларації про майновий стан і доходи (податкової декларації) та строки сплати податків передбачено ст. 179 Кодексу, згідно з
п. 179.1 якої платник податку зобов’язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (далі – Декларація) відповідно до Кодексу.

Форма Декларації та Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Інструкція), затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 № 859, зі змінами. При цьому додатки є складовою частиною податкової декларації. Додатки заповнюються та подаються виключно за наявності доходів (витрат), розрахунок яких міститься у цих додатках (п. 2 розділу II Інструкції).

Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платника податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб, – до 01 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу (п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 Кодексу).

Фізична особа зобов’язана самостійно до 01 серпня року, що настає
за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій нею податковій декларації (п. 179.7 ст. 179 Кодексу).

Разом з цим наголошуємо, що будь-які висновки щодо оподаткування конкретних операцій платників податків можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжуються.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

___________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.