Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.05.2026 р. № 3003/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК

Державна податкова служба України відповідно до статті 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула звернення Товариства щодо отримання індивідуальної податкової консультації та повідомляє наступне.

Товариство планує реалізовувати інвестиційний проєкт з будівництва          об’єкта розподіленої генерації електроенергії. При цьому планується використовувати промислову установку (двигун внутрішнього згорання з  турбонадувом), а як сировинний ресурс – нафту сиру ( код згідно з УКТ ЗЕД 2709 00).

У зв’язку із зазначеним Товариство просить надати роз’яснення з наступних питань:

1. У разі отримання ліцензії на виробництво електричної енергії та реєстрації платником акцизного податку, об’єктом оподаткування з акцизного податку для Товариства будуть виключно обсяги реалізованої електричної енергії?

2. Оскільки нафта сира (код 2709 00) при використанні в установах  для генерації електроенергії визнається підакцизним товаром, чи звільняються від оподаткування акцизним податком на підставі підпункту 213.3.5 пункту 213.3 статті 213 Кодексу операції з її передачі (використання) як сировини у межах одного підприємства для виробництва іншого підакцизного товару (електроенергії) за умови отримання Товариством ліцензії на виробництво електричної енергії? 

 

Щодо питання 1

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, а також відносини, пов’язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії визначає та регулює Закон України від 13.04.2017 № 2019-VIII «Про ринок електричної енергії» (далі – Закон № 2019).

        Згідно із статтею 1 Закону № 2019 виробник електричної енергії – суб'єкт господарювання, який здійснює виробництво електричної енергії.

        Під виробництвом електричної енергії в статті 1 Закону № 2019 розуміється діяльність, пов'язана з перетворенням енергії з енергетичних ресурсів будь-якого походження в електричну енергію за допомогою технічних засобів, крім діяльності із зберігання енергії.

        Статтею 8 Закону № 2019 визначено, зокрема, що господарська діяльність з виробництва, передачі, розподілу електричної енергії, постачання електричної енергії споживачу провадиться на ринку електричної енергії за умови отримання відповідної ліцензії.

         Разом з тим, згідно статті 30 Закону № 2019 діяльність з виробництва електричної енергії без ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії дозволяється, якщо величина встановленої потужності чи відпуск електричної енергії менші за показники, визначені у відповідних ліцензійних умовах з виробництва електричної енергії.

Згідно із пунктом 1.3 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 27.12.2017 № 1467, діяльність з виробництва електричної енергії суб’єктів господарювання підлягає ліцензуванню, якщо сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на одній площадці вимірювання перевищує 5 МВт або якщо загальна сумарна встановлена потужність електрогенеруючого обладнання на всіх площадках вимірювання перевищує 20 МВт або незалежно від встановленої потужності об’єкта електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), виробництво електричної енергії на якому підлягає стимулюванню відповідно до закону шляхом встановлення «зеленого» тарифу або аукціонної ціни.

         Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Кодексу електрична енергія належить до підакцизних товарів.

         Згідно із положеннями Кодексу платниками акцизного податку є, зокрема, виробники електричної енергії, які мають ліцензію на право здійснення підприємницької діяльності з виробництва електричної енергії і продають її на ринку електричної енергії (підпункт 212.1.13 пункту 212.1  статті 212 Кодексу).

        Відповідно до пункту 213.1 статті 213 Кодексу, об'єктами оподаткування є операції,  зокрема,  з:

        реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції);

        реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки, своїм працівникам, а також здійснення внесків підакцизними товарами (продукцією) до статутного капіталу. Ця норма не поширюється на операції з передачі в межах одного підприємства електричної енергії                                (за кодом 2716 00 00 00 згідно з УКТЗЕД), виробленої на об’єктах електроенергетики.

       Не підлягають оподаткуванню акцизним податком операції з реалізації електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії (підпункт 213.2.8       пункту 213.2 статті 213 Кодексу).

Отже, у разі отримання ліцензії на виробництво електричної енергії та реєстрації Товариства платником акцизного податку, об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 214.1.3 пункту 214.1 статті 214 Кодексу акцизним податком для Товариства буде операція з реалізації частки обсягу виробленої ним електричної енергії в загальному обсязі реалізованої Товариством електричної енергії у відповідному звітному періоді.

 

 

Щодо питання 2

Роз’яснення щодо питання 2, зазначеного у зверненні, в частині визначення податкових зобов’язань з акцизного податку при використанні нафти сирої як пального в установках для генерації електричної енергії, надано Товариству в ІПК № 1174/ІПК/99-00-21-03-03 ІПК від 02.03.2026.

В той же час для надання детальної відповіді на питання 2 в частині застосування пільгового режиму оподаткування акцизним податком, визначеного підпунктом 213.3.5 пункту 213.3 статті 213 Кодексу, недостатньо матеріалів, а тому, з метою отримання більш детального роз’яснення щодо порушеного питання, платник може повторно звернутись за ІПК з наданням детального опису здійснюваних операцій, зокрема щодо особливостей використання нафти сирої саме як сировини для виробництва електричної енергії. 

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.