ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 25.05.2026 р. № 3005/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК
Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків в описаній у зверненні ситуації, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України ПКУ, повідомляє.
Як зазначено у зверненні, Товариство здійснює постачання товарів/робіт/послуг у межах проєкту міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), замовником якого є один з реципієнтів (далі - Товариство 1). Умовами договору передбачається змішана модель фінансування об’єкту будівництва, згідно з якою 50 відсотків загальної вартості будівництва об’єктів сплачується за рахунок коштів бюджету міської ради, а 50 відсотків - за рахунок коштів МТД у рамках проєкту МТД, який реалізується відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Швейцарської Конфедерації про технічне та фінансове співробітництво, підписаної 13 жовтня 1997 року та ратифікованої Законом України від 14 травня 1999 року № 665-XIV (далі - Угода).
Будівництво об’єктів індустріального парку відбуватиметься за участю трьох сторін: Товариство 1, виконавця проекту МТД-нерезидента та Товариства (підрядника). Вказаний проєкт зареєстрований у встановленому порядку, що підтверджується реєстраційною карткою, фінансується за рахунок коштів МТД.
Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1. Який вид валюти, гривна чи швейцарські франки зазначаються у заголовній частині (кошторисна вартість проєкту (програми)) при заповненні Додатку 8 Інформаційне підтвердження придбання товарів, робіт і послуг у пільговому режимі за кошти МТД (далі –Додаток 8), подання якого передбачено Порядком залучення, використання та моніторингу МТД, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі – Порядок № 153)? Чи підлягає коригуванню/уточненню Додаток 8?
2. Чи звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – ПДВ) відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ операції з постачання робіт/послуг, пов’язаних з будівництвом об’єктів, що частково фінансуються за рахунок коштів МТД?
3. Чи складаються податкові накладні без ПДВ, та який код пільги зазначається у графі 9 такої податкової накладної? На яку дату складається податкова накладна: на дату надходження коштів, чи дату підписання Акту виконаних робіт?
4. Які документи необхідні для підтвердження права на застосування режиму звільнення від оподаткування ПДВ?
5. 3 якого моменту виникає право на застосування податкової пільги з ПДВ?
6. Чи підлягає включенню до бази оподаткування податком на прибуток підприємства вартість об’єкту будівництва, які профінансовані коштами МТД у межах виконання проєкту МТД?
7. Чи звільняється Товариство від сплати податку на прибуток з вартості об’єктів будівництва, які профінансовані коштами МТД у межах виконання проекту МТД?
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу I ПКУ).
Відповідно до пункту 5.3 статті 5 розділу I ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.
Відповідно до пункту 30.1 статті 30 розділу I ПКУ податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 статті 30 розділу I ПКУ.
Пунктами 3.1 та 3.2 статті 3 розділу I ПКУ визначено, що однією із складових податкового законодавства України є чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені ПКУ, застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно з пунктом 11 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - БКУ) бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.
Витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів із бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів (пункт 14 частини першої статті 2 БКУ).
Видатки бюджету - кошти, спрямовані на виконання бюджетних програм, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів із бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування (пункт 13 частини першої статті 2 БКУ).
Одержувач бюджетних коштів - суб’єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету (пункт 38 частини першої статті 2 БКУ).
Відповідно до пункту 2.6 Угоди швейцарська сторона надає фінансову допомогу українській стороні шляхом фінансування поставок швейцарських товарів, матеріалів і обладнання для пріоритетних проєктів, а також послуг та передачі ноу-хау, необхідних для успішної реалізації проєктів співробітництва.
Фінансова допомога надаватиметься для пріоритетних проектів розвитку інфраструктури і відбудови економіки, що не є комерційно окупними. При цьому особлива увага приділятиметься проектам співробітництва в сфері охорони довкілля, охорони здоров’я, в енергетичному секторі, а також проектам, які сприяють розвитку приватного сектора в економіці (пункт 2.7 Угоди).
З метою сприяння реалізації проектів співробітництва обладнання, матеріали та послуги, які фінансуються Швейцарською Стороною на безвідплатній основі та обладнання, тимчасово ввезене для потреб реалізації проектів в рамках даної Угоди, звільняються від податків, мит, зборів (крім митних зборів, які сплачуватимуться українськими отримувачами), інших обов’язкових платежів (пункт 3.1 Угоди).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 153, МТД є фінансові та інші ресурси та послуги, що відповідно до міжнародних договорів України надаються партнерами з розвитку на безоплатній та безповоротній основі з метою підтримки України; виконавцем проєкту - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проєкту (програми), у тому числі на платній основі; субпідрядником - будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми); реципієнтом - резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує міжнародну технічну допомогу згідно з проєктом (програмою).
Пунктом 3 Порядку № 153 встановлено, що МТД може залучатись у вигляді:
будь-якого майна, необхідного для забезпечення виконання завдань проєктів (програм), яке ввозиться або набувається в Україні;
робіт і послуг;
прав інтелектуальної власності;
фінансових ресурсів (грантів) у національній чи іноземній валюті;
інших ресурсів, не заборонених законодавством, у тому числі стипендій.
Проєкти (програми) підлягають обов’язковій державній реєстрації. Державна реєстрація проектів (програм) провадиться Секретаріатом Кабінету Міністрів України (пункти 11, 13 Порядку № 153).
Пунктом 12 Порядку № 153 встановлено, що державна реєстрація проєктів (програм) є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України.
Згідно з додатком 5 до Порядку № 153 у плані закупівлі товарів, робіт і послуг, що придбаваються за кошти МТД, (далі - план закупівлі) до переліку не включаються товари, роботи і послуги, що придбаваються за кошти, залучені на умовах співфінансування з інших джерел, крім проектів (програм), партнером з розвитку за якими є ЄС.
Пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153.
У разі коли виконавцем є юридична особа - нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, Інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.
Податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зі змінами (далі - Закон N 996).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.
Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.
Відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VI ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг.
Пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;
постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 розділу V ПКУ датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону N 996, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Датою виникнення податкових зобов’язань у разі постачання товарів/послуг з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата зарахування таких коштів на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг або дата отримання відповідної компенсації у будь-якій іншій формі, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов’язаннями перед бюджетом (пункт 187.7 статті 187 розділу V ПКУ).
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187, 198 і 201 розділу V ПКУ.
Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 N 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за N 137/28267, зі змінами і доповненнями.
Згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи ПКУ та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.
Відповідно до пункту 201.14 статті 201 розділу V ПКУ платники податку зобов’язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з ПКУ.
Платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197 розділу V, підрозділу 2 розділу XX ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ) (підпункт "б" пункту 198.5 статті 198 розділу V ПКУ).
Згідно з пунктом 199.1 статті 199 розділу V ПКУ у разі, якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги, необоротні активи частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 розділу V ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати зведену податкову накладну в ЄРПН на загальну суму частки сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг, необоротних активів в неоподатковуваних операціях.
Частка використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року (пункт 199.2 статті 199 розділу V ПКУ).
Платник податку за підсумками календарного року здійснює перерахунок частки використання товарів/послуг та необоротних активів в оподатковуваних операціях виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (пункт 199.4 статті 199 розділу V ПКУ).
Правила статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються в разі проведення операцій, зокрема, передбачених пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ (пункт 199.6 статті 196 розділу V ПКУ).
Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питання 1
Порядок застосування податкових пільг з ПДВ при наданні МТД, які визначені міжнародними угодами, регулюються пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ. Механізм реалізації такої пільги регламентований Порядком № 153.
При цьому, п. 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові Державної податкової служби України (далі – ДПС), в якому перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 (далі – Додаток 8). У разі коли виконавцем є юридична особа – нерезидент, що не перебуває на обліку як платник податків, інформаційне підтвердження подається в письмовому та електронному вигляді органові ДПС за адресою акредитації такої особи на території України та в копії Секретаріатові Кабінету Міністрів України.
У заголовній частині Додатка 8 зазначається, зокрема, кошторисна вартість проекту МТД (вказується у валюті, що вказана в проекті МТД).
Порядком № 153 не передбачено виправлення помилок у Додатку 8. Водночас, оскільки Додаток 8 Порядку № 153 є підтвердженням права на застосування пільги, то з метою виправлення помилок можливе надання нового Додатка 8 разом із поясненнями у довільній формі щодо обставин такого подання.
Інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку № 153 подається Товариством лише у разі якщо воно виступає виконавцем або субпідрядником проєкту МТД. Якщо Товариство не має такого статусу, підтвердження не подається.
Щодо питання 2
У разі дотримання умови для застосування режиму звільнення від оподаткування, встановленого Угодою, пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядком № 153, операції з постачання платником (Товариством) товарів/послуг (робіт), зазначених у плані закупівлі проєкту МТД, виконавцю проєкту МТД або субпідряднику (або безпосередньо реципієнту) у межах граничної суми, передбаченої у плані закупівлі, звільнятимуться від оподаткування ПДВ. Інформаційним підтвердженням придбання виконавцем або субпідрядником проєкту МТД товарів/послуг, операції з постачання яких відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ, є подання ним додатка 8 до Порядку № 153.
В договорі на таке постачання вартість таких товарів/послуг має бути вказана «Без ПДВ»
Водночас, враховуючи положення пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядку N 153, звільнення від оподаткування ПДВ застосовується до тієї частини операції, що фінансується за рахунок коштів МТД та надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.
Виключенням є постачання товарів, робіт і послуг за кошти, залучені на умовах співфінансування з інших джерел, у рамках проєктів (програм), партнером з розвитку за якими є ЄС.
Таким чином, операції Товариства з постачання робіт/послуг, які фінансуються коштами МТД (в описаній у зверненні ситуації у частині 50 відсотків загальної вартості будівництва об’єктів), у рамках проєкту МТД та у межах затвердженого плану закупівлі, звільнятимуться від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог Угоди, пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та Порядку N 153).
Операції Товариства з постачання робіт/послуг, які фінансуються коштами бюджету міської ради (в описаній у зверненні ситуації у частині 50 відсотків загальної вартості будівництва об’єктів), не підлягають звільненню відповідно до пункту 197.11 статті 197 розділу V ПКУ та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку.
Щодо питання 3
Датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису (пункт 187.1 статті 187 ПКУ).
З урахуванням норм пункту 185.1 статті 185, пунктів 187.1 статті 187, пунктів 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ податкова накладна за операцією з постачання товарів/послуг повинна складатися і реєструватися в ЄРПН особою, яка здійснює постачання таких товарів/послуг, на особу, якій здійснюється постачання товарів/послуг, та лише за умови, що така господарська операція мала місце або було здійснено перерахування авансу в рахунок оплати вартості товарів/послуг, постачання яких буде здійснено у майбутніх звітних (податкових) періодах.
З огляду на описану у зверненні ситуацію Товариство як безпосередній постачальник послуг з будівництва об’єкта зобов’язаний скласти таку податкову накладну на покупця (отримувача) - реципієнта і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.
Відповідно до довідника інших податкових пільг операціям з постачання товарів/послуг на митній території України як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, присвоєно код 14060523; операціям з постачання товарів/послуг на митній території України, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку, присвоєно код 14060524.
Таким чином, у податковій накладній, складеній за операціями з постачання товарів/послуг у рамках проєкту МТД за кошти МТД та згідно із затвердженим планом закупівлі товарів, робіт і послуг, які підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, зазначається код 14060524.
Щодо питання 4
Норми ПКУ та Порядку № 153 не передбачають переліку документів для підтвердження права на застосування пільгового режиму, передбаченого пунктом 197.11 статті 197 розділу V ПКУ.
Проте з метою підтвердження правомірності застосування такого пільгового режиму оподаткування платник податку має зберігати:
копію реєстраційної картки проєкту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів/послуг (робіт), засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;
копію плану закупівлі, засвідченої печаткою партнерів з розвитку або виконавця проєкту МТД;
копію контракту на постачання товарів/послуг (робіт), засвідченої підписом та печаткою виконавця проєкту МТД.
Щодо питання 5
Право на застосування податкової пільги з ПДВ щодо операцій, які фінансуються за рахунок МТД, виникає з дати державної реєстрації проєкту (програми) МТД та внесення його до відповідного державного реєстру.
Щодо питання 6, 7
Угодою не передбачено звільнення від оподаткування податком на прибуток підприємств прибутку реципієнтів - резидентів України, отриманого в рамках фінансування за проектом МТД, а також підрядника, що виконує роботи на замовлення для реципієнта.
Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті. 134 розділу III ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.
При цьому ПКУ не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування у разі здійснення операцій з будівництва, яке, зокрема здійснюється за рахунок МТД.
Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.<
