Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2026 р. № 3022/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ), щодо практичного застосування норм податкового законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є контролюючою особою контрольованої іноземної компанії (далі – КІК) (  ), яка зареєстрована в Республіці (  ).

Крім того, платник повідомив, що Звіти про контрольовані іноземні компанії (далі – Звіти про КІК) за 2022–2023 були подані до контролюючого органу у встановленому порядку, одночасно із фінансовою звітністю КІК.

Однак, після подання Звітів про КІК, у платника виникла практична необхідність в отриманні офіційного роз’яснення, з метою підтвердження коректності відображення показників у поданих Звітах про КІК та правильності застосування норм Кодексу.

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Яка методика розрахунку середньозваженого офіційного курсу Національного банку України (далі – НБУ) гривні щодо євро за звітний період?

2. Чи вважатиметься середньозваженим курс гривні щодо євро, що розрахований як середнє арифметичне щоденних значень курсу, оприлюднених на офіційному веб-сайті НБУ за 2022 рік, а саме значення курсів за 2022 рік– 33,995389 грн. за 1 євро, за 2023 рік- 39,561894 грн. за 1 євро, за 2024 рік– 43,458762 грн. за 1 євро?

3. Яку  кількість знаків після коми потрібно застосовувати при визначені та відображенні валютного курсу з Звіту про КІК відповідно до вимог Кодексу ?

4. Який саме підхід має застосовуватися для визначення показника графи 22 Звіту про КІК, виключно на підставі показника виручки (Revenue), відповідно до фінансової звітності КІК чи з урахуванням ширшого складу доходів (Іncome), включаючи інші доходи?

5. Чи підлягають включенню до рядка 22 Звіту про КІК доходи, які, відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності не відносяться до показника Revenue, але визнаються у складі доходів Іncome та впливають на фінансовий результат КІК, наприклад: доходи від курсових різниць, доходи від списання кредиторської заборгованості тощо?

6. Чи підлягають включенню до рядка 22 Звіту про КІК суми коригування надміру нарахованих акруелів (accruals)?

7. Яким чином платник податків має визначити склад доходів для заповнення рядка 22 у випадку, коли фінансова звітність КІК містить агреговані показники або доходи відображені у згорнутому (нетто) вигляді, відповідно до               (  ), та яким чином має це підтвердити при подачі Звіту про КІК, якщо до Звіту про КІК додається лише фінансова звітність КІК?

8. Чи є коректним підхід, за яким при застосуванні умов звільнення відповідно до підпункту 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу у Звіті про КІК по (  ) за 2022-2023 ним було відображено (за 2024 рік планується до відображення) показники у рядках 25.1, 25.2К, 25.3 та 26 зі значенням «0» (нуль)?

9. Чи є коректним підхід, за яким при застосуванні умов звільнення відповідно до підпункту 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу у рядку 27 Звіту про КІК по (  ) за 2022-2023 ним було відображено (за 2024 рік планується до відображення) значення, тотожне показнику рядка 24 Звіту про КІК, як таке, що звільняється від оподаткування?

10. Чи вважається накладення платником податків кваліфікованого електронного підпису (КЕП) на Звіт про КІК достатнім підтвердженням достовірності та належного засвідчення копій фінансової звітності КІК, що додаються до такого звіту, без необхідності додаткового фізичного засвідчення?

11. У разі, якщо вимагається окреме фізичне засвідчення копій фінансової звітності КІК, який саме спосіб такого засвідчення має застосовуватися в електронному форматі, зокрема:

 - чи необхідно нанесення напису «Згідно з оригіналом» на відповідні документи до їх сканування;

 - чи допускається формування такого напису безпосередньо в електронному вигляді;

 - чи існують інші вимоги щодо оформлення таких копій?

Щодо питання 1 – 11

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України
(підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу).

Пунктом 39².2 статті 39² Кодексу визначено особливості оподаткування прибутку КІК.

Так, об'єктом оподаткування для податку на доходи фізичних осіб контролюючої особи є частина скоригованого прибутку КІК, пропорційна частці, якою володіє або яку контролює така фізична (юридична) особа на останній день відповідного звітного періоду, щодо якого розраховується скоригований прибуток КІК, що обчислюється відповідно до правил, визначених статтею 39² Кодексу.

Порядок обчислення скоригованого прибутку КІК, що оподатковується в Україні визначено підпунктом 39².3.1 пункту 39².3 статті 39² Кодексу, що для цілей статті 39² Кодексу скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

У разі якщо згідно із законодавством іноземної юрисдикції податкового резидентства КІК не передбачено обов'язку складання фінансової звітності, контролююча особа повинна забезпечити складання фінансової звітності КІК відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності (далі - МСФЗ).

Отже, фінансова звітність КІК повинна бути складена за вимогами МСФЗ, завірена належним чином посадовою особою, переклад якої буде засвідчено згідно вимог статті 78 та 79 Закону України від 01 вересня 1993 року № 3425-ХІІ «Про нотаріат».

Згідно з підпунктом 39².4.1 пункту 39².4 статті 39² Кодексу скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену пунктом 136.1 статті 136 Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

Підпунктом 39².4.3 пункту 39².4 статті 39² Кодексу передбачено, що у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень підпункту 39².3.2
пункту 39².3 статті 39² Кодексу.

Якщо всі умови підпункту 39².4.1 або підпункту 39².4.2 пункту 39².4
статті 39²  Кодексу виконані, то контролююча особа має право на звільнення від оподаткування скоригованого прибутку КІК і, відповідно, не зобов’язана розраховувати скоригований прибуток КІК за пунктом 39².3 статті 39² Кодексу.

При цьому незалежно від застосування зазначених положень контролююча особа зобов’язана дотримуватись вимог пункту 39².5 статті 39² Кодексу щодо подання Звіту про КІК та відображення відповідної інформації у податковій декларації про майновий стан і доходи.

Пунктом 39².5 статті 39² Кодексу встановлені вимоги щодо складання та подання Звіту про КІК.

Зокрема, підпунктом 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

При цьому, Кодексом як законом, що регулює відносини у сфері справляння податків і зборів, не встановлено порядку засвідчення копій документів, а норма підпункту 39².5.2 пункту 39².5 статті 39² Кодексу зумовлює необхідність урахування платниками податків стандартів оформлення документів, визначених національним стандартом як нормативним документом відповідно до статей 1, 23 Закону України «Про стандартизацію».

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.26 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» ДСТУ 4163:2020, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 01.07.2020 № 144, який набув чинності 01.09.2021.

Пунктом 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки «Для копій».

Абзацом першим пункту 42.6 статті 42 Кодексу встановлено, що електронний документообіг між платником податків та контролюючим органом здійснюється відповідно до Кодексу, законів України від 22 травня 2003 року                № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 851) та від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 2155) без укладення відповідного договору.

Законом № 851 визначено, що електронний документ – документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Одним із таких реквізитів є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, відповідно до Закону № 2155, завершує порядок створення електронного документа.

Отже, контролююча особа зобов’язана подати до контролюючого органу копії фінансової звітності КІК завірені відповідно до вимог пункту 5.26 Національного стандарту «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163:2020) разом зі Звітом про КІК засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Такий документ матиме юридичну силу, вважатиметься належним чином завіреним, оскільки особа, яка накладає кваліфікований електронний підпис, засвідчує достовірність інформації, що міститься в електронному документі, зокрема, у фінансовій звітності КІК.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу (далі – Порядок).

У Звіті про КІК та в Порядку його заповнення чітко прописані назви граф та порядок їх заповнення.

Згідно з підпунктом 39².3.4 пункту 39².3 статті 39² Кодексу скоригований прибуток КІК, визначений в іноземній валюті, підлягає перерахунку в гривню за середньозваженим офіційним курсом НБУ за звітний (податковий) період.

Так, у графі 21 Звіту про КІК зазначається код валюти, яка визначена як валюта звітності КІК.

У графі 21.1 Звіту про КІК зазначається валюта звітності КІК.

У графі 21.2 Звіту про КІК зазначається середньозважений офіційний курс НБУ за звітний (податковий) період.

Інформація щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют щоденно розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва НБУ за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates.

Інформацію щодо середнього за період офіційного курсу гривні до іноземних валют НБУ оприлюднює на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва (за посиланням: https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls).

«Фінансові ринки» – «Офіційний курс гривні щодо іноземних валют» – «Офіційний курс гривні до іноземних валют (середній за період)».

Порядок визначення показника «Середній за період курс гривні до іноземних валют» наведений в Спеціальному Стандарті Поширення даних та оприлюднюється НБУ на сторінках свого офіційного Інтернет-представництва (за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sdds) розділ «Курси обміну валют».

Відповідно до абзацу 3 пункту 9 розділу III Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та розрахунку довідкового значення курсу гривні до долара США й облікової ціни банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 10 грудня 2019 року № 148, офіційний курс гривні до іноземних валют установлюється з точністю до чотирьох десяткових знаків, крім уточненого офіційного курсу гривні до спеціальних прав запозичення, який установлюється з точністю до шести десяткових знаків.

Таким чином, платник податків повинен здійснити розрахунок скоригованого прибутку КІК на підставі показників фінансової звітності КІК за відповідний звітний (податковий) період, протягом якого платник податків володіє часткою КІК, та перерахувати його в гривню за середньозваженим офіційним курсом НБУ, опублікованим на вебсайті НБУ.

Пунктом 22 Порядку передбачено заповнення граф 22 Звіту про КІК, в якому зазначається сума доходу (виручки) КІК за звітний фінансовий рік. Доходи повинні включати дохід від продажу товарно-матеріальних цінностей та майна, послуг, роялті, відсотки, премії та будь-які інші суми.

У графі 25 Звіту про КІК відображається розрахунок скоригованого прибутку КІК, який здійснюється контролюючою особою на підставі фінансової звітності КІК із застосуванням особливостей, встановлених підпунктом 39².3.2 пункту 39².3 статті 39² Кодексу, обов’язкова графа для заповнення в будь-яких випадках.

Графи 25.1 – 25.3 Звіту про КІК є обов’язковими для заповнення, містять числове поле та заповнюються в гривнях без копійок, можуть бути як додатними так і від’ємними або дорівнювати нулю.

У графі 26 Звіту про КІК зазначається розмір прибутку, що включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи/є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, що дорівнює показнику графи 25.3. х графу 17.1./100, обов’язкова до заповнення (містить числове поле). Зазначається в гривнях без копійок.

У графі 26 Звіту про КІК зазначається розмір прибутку, що включається до складу загального оподаткованого доходу контролюючої особи/є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (графа 25.3 х графу 17.1/100).

Пунктом 27 Порядку визначено, що у графі 27 Звіту про КІК зазначається прибуток КІК, звільнений від оподаткування. А у графі 28 зазначаються умови звільнення від оподаткування прибутку контрольованої іноземної компанії.

Водночас, варто зазначити, що кожен конкретний випадок практичного застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх обставин та підстав.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.