Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2026 р. № 3023/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у зверненні повідомляє, що здійснює незалежну професійну адвокатську діяльність. З січня 2026 року платник фактично перебуває та працює дистанційно з території Франції, залишаючись резидентом України.

Для забезпечення роботи (доступ до «Електронного суду», державних реєстрів, виписки інвойсів та зв’язку з клієнтами) платник щомісячно користується послугами інтернету. Оплата послуг здійснюється у євро іноземному провайдеру на підставі рахунків (facture), виставлених на ім’я платника. Документальне підтвердження операцій здійснюється за допомогою електронних рахунків та підтверджень банківських транзакцій.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи має право платник включити до складу витрат витрати на послуги інтернету, понесені за кордоном для забезпечення дистанційної професійної діяльності?

2. Чи включається ПДВ іноземної держави (TVA) до складу витрат, якщо він невід’ємною частиною суми, фактично сплаченої провайдеру?

3. Чи є достатніми для документального підтвердження витрат електронні рахунки (facture) на ім’я платника та електронне підтвердження транзакції, що містить дату, суму та ідентифікацію отримувача, без надання повної виписки по рахунку за період та без обов’язкового нотаріального перекладу кожного рахунку?

4. У разі наявності вимоги щодо обов’язкового нотаріального перекладу електронних рахунків та інших пов’язаних документів, чи має право платник включити такі витрати до складу витрат на здійснення професійної діяльності дистанційно?

5. Чи вірно, що для коректного ведення обліку витрат на здійснення професійної діяльності дистанційно, сума в євро, зазначена у фактурах перераховується у гривню за офіційним курсом НБУ на дату фактичної оплати послуг?

Щодо першого, другого, четвертого та п’ятого питань

Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, встановлено у ст. 178 Кодексу.

Відповідно до п. 178.3 ст. 178 Кодексу оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності.

У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат.

Відповідно до п. 178.6 ст. 178 Кодексу фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, зобов'язані вести облік доходів і витрат від такої діяльності. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Типова форма такого обліку та порядок його ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, Типова форма, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність та Порядок її ведення, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13.05.2021 № 261 «Про затвердження типової форми, за якою здійснюється облік доходів і витрат фізичними особами – підприємцями і фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність» (далі – Порядок № 261).

Інформація про документально підтверджені витрати, пов’язані з господарською діяльністю або провадженням незалежної професійної діяльності, зазначаються у графах 5-10 (п.п. 6 п. 1 розділу ІІ Порядку № 261).

Слід зазначити, Кодексом не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність.

При визначенні сукупного чистого доходу фізичних осіб, які здійснюють незалежну адвокатську діяльність, доцільно враховувати витрати, пов'язані з організацією такої діяльності та обумовлені вимогами Закону України
від 05 липня 2012 року № 5076-VІ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У зв'язку з цим, для визначення переліку витрат, які можуть бути враховані при обчисленні оподатковуваного доходу фізичній особі, яка провадить незалежну професійну діяльність, доцільно скористатися Узагальнюючою податковою консультацією щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженою наказом ДПС України від 24.12.2012 № 1185 (далі – наказ № 1185).

Зазначеною узагальнюючою податковою консультацією передбачено, що до витрат адвоката можуть бути враховані, зокрема:

обслуговування технічного обладнання (комп'ютери, у тому числі їх програмне забезпечення, принтери, сканер, ксерокс, факс, телефон тощо);

витрати на підключення та користування мережею Інтернет;

витрати на послуги телекомунікаційного зв'язку, електронні цифрові підписи для ведення бухгалтерського та податкового обліку та для подання податкової звітності, звітності до органів статистики, Пенсійного Фонду України, інших фондів загальнообов'язкового державного страхування.

При цьому, наказом № 1185 не передбачено віднесення до складу витрат адвоката, який провадить незалежну професійну діяльність, витрат на нотаріальний переклад електронних рахунків та інших документів.

Враховуючи викладене, витрати, понесені адвокатом на підключення та користування мережею Інтернет, які понесені за межами України, можуть бути враховані при визначенні сукупного чистого доходу за підсумками звітного року за валютним курсом НБУ, що діяв на момент понесених витрат, за умови їх документального підтвердження. Якщо вартість послуг Інтернету включає і суму ПДВ як непрямий податок, то до витрат включається загальна сума вартості Інтернету.

При цьому, основним критерієм для обґрунтування витрат, що зменшують дохід для визначення об'єкта оподаткування, є їх належність та необхідність для провадження незалежної професійної діяльності.

Щодо третього питання

Відповідно до абзацу першого п. 44.2 ст. 44 Кодексу для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Зокрема, в абзаці першому та другому п. 44.1 ст. 44 Кодексу визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено в законодавстві.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених у документах, що визначені в абзаці першому п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон
№ 996) первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію.

Обов’язкові реквізити, які повинні мати первинні документи, передбачено ст. 9 Закону № 996.

Відповідно до ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Згідно з пп. 1.3 та 1.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в регістрах бухгалтерського обліку провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення. Усі первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, бухгалтерська та інша звітність повинні складатись українською мовою. Документи, що є підставою для записів у бухгалтерському обліку і складені іноземною мовою, повинні мати впорядкований аутентичний переклад на українську мову.

Таким чином, інвойс може вважатися первинним документом за умови наявності усіх реквізитів, визначених ст. 9 Закону № 996, а також наявності аутентичного перекладу на українську мову.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

_______________________________________________________________________________________________________________________

Дана індивідуальна податкова консультація діє до зміни/втрати чинності норм законодавства, щодо яких надано індивідуальну податкову консультацію.