Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2026 р. № 3028/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення                на отримання індивідуальної податкової консультації Товариства щодо включення єдиного податку та військового збору до розрахунку договірної ціни під час укладення договору на виконання ремонтно-будівельних робіт, та керуючись статтею 52 та підпунктом «в» підпункту 69.41.3 підпункту 69.41                 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство повідомило, що є платником єдиного податку третьої групи за ставкою 5 відсотків. Виконує ремонтно-будівельні роботи та для визначення їх вартості керується «Настановою з визначення вартості будівництва», що затверджена наказом Міністерства розвитку  громад та територій України від 01.11.2021 № 281.

        Товариство, просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступного питання:

Чи є правомірним включати до складу Договірної ціни єдиний податок за ставкою 5%  та військовий збір з юридичних осіб 1 %?

Щодо зазначеного питання.

Наказом Міністерства розвитку громад та територій України                                         від 01 листопада 2021 року № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» затверджено Кошторисні норми України у будівництві, зокрема, «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі- Настанова).

Настановою визначаються основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (пункт 1.1 Настанови).

Відповідно до абзацу восьмого пункту 1.2 Настанови договірна ціна – кошторис, яким визначається вартість будівельних робіт, узгоджена сторонами (замовником та підрядником) та обумовлена у договорі.

Система ціноутворення у будівництві базується на кошторисних нормах, нормативах, розрахункових показниках і поточних цінах трудових та матеріально-технічних ресурсів (абзац перший пункт 2.1 Настанови ).

Ціна пропозиції учасника процедури закупівлі (договірна ціна) формується на підставі вартості будівельних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво об’єкта, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у пункті 4.40 цієї Настанови, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів (абзац п’ятий пункту 5.1 Настанови).

Відповідно до пункту 5.34 Настанови до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни) включаються встановлені чинним законодавством податки, збори, обов’язкові платежі, не враховані складовими вартості будівництва. Розмір цих витрат визначається, виходячи з норм і бази для їх нарахування, встановлених законодавством.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (пункт 291.2 статті 291 Кодексу).

До суб’єктів господарювання третьої групи, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, відносяться юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року (підпункт 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу).

Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 Кодексу доходом платника єдиного податку для юридичної особи є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) період у в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3  статті 292 Кодексу.

Абзацом першим пункту  293.3 статті 293 Кодексу встановлено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Юридичні особи - платники єдиного податку, які відповідають критеріям, визначеним підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, ведуть спрощений бухгалтерський облік доходів та витрат з метою обрахунку об’єкта оподаткування за методикою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. (абзац 3  пункту 44.2 статті 44 Кодексу).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1             статті 202 Кодексу) (абзац другий пункту 294.1 статті 294 Кодексу).

Податкова декларація складається наростаючим підсумком з урахуванням норм підпункту 296.5 і 296.6 статті 296 Кодексу (пункт 296.7 статті 296 Кодексу).

Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку визначено статтею 295 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 295.3 статті 295 Кодексу платники єдиного податку третьої групи (крім електронних резидентів (е-резидентів) сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (пункт 295.3 статті 295 Кодексу).

Крім цьому, підпунктом 3 підпункту 1.1 пункту 16¹ підрозділ 10                             розділу  ХХ «Перехідні положення» Кодексу визначено, що платники єдиного податку третьої групи, крім електронних резидентів (е-резидентів)  є платниками військового збору є.

Ставка військового збору для платників єдиного податку третьої групи становить - 1 відсоток від доходу, визначеного згідно зі статтею 292 Кодексу
(підпункт 3 підпункту 1.3 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Платники військового збору, зазначені у підпункті 3 підпункту 1.1                  пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу, сплачують військовий збір протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації платника єдиного податку за податковий (звітний) квартал (абзац другий підпункту 1.11 пункту 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи вищевикладене, оскільки єдиний податок відповідно до норм Кодексу  є податковим зобов’язанням, яке нараховується та сплачується платниками єдиного податку з суми доходу за результатами податкового (звітного) періоду, а не стягується безпосередньо з окремої господарської операції, тому єдиний податок та військовий збір з доходу, визначеного відповідно до  статті 292 Кодексу  не може включатися до складу договірної ціни при укладенні договорів на виконання будівельних робіт.

Крім цього зазначаємо, що  будь-яка господарська операція, що спрямована на отримання доходу і проводиться суб’єктом господарювання самостійно або через свої відокремлені підрозділи відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу, є господарською діяльністю. Тому, оцінка відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій здійснюється в межах перевірки контролюючого органу відповідно до вимог Кодексу.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатися з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).