X

Ви можете залишити відгук про цей документ.

Залишилось символів: 200
Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 26.05.2026 р. № 3039/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 Державна податкова служба України розглянула звернення на отримання індивідуальної податкової консультації щодо можливості реалізації природного газу власного видобутку за цінами, визначеними у договорі купівлі-продажу/постачання природного газу, та наслідків такої реалізації для сплати податку на прибуток підприємств та ПДВ, та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство являється платником ПДВ та перебуває на загальній системі оподаткування.

Товариство має дозвіл на користування надрами на підставі якого здійснює видобуток вуглеводневої сировини (природного газу). Видобутий природний газ Товариство реалізує газовим трейдерам України на договірних засадах.

У зв’язку із зазначеним, Товариство звертається за отриманням індивідуальної податкової консультації з наступних питань: чи має право Товариство, яке є надрокористувачем та власником спеціального дозволу на користування надрами і здійснює видобуток вуглеводневої сировини (природного газу), реалізовувати природний газ власного видобутку за цінами, визначеними за домовленістю сторін у договорі купівлі-продажу/постачання природного газу, та наслідків такої реалізації для сплати податку на прибуток підприємств та ПДВ.

Відповідно до п. 252.6 ст. 252 Кодексу базою оподаткування рентною платою за користування надрами для видобування корисних копалин (далі – Рентна плата) є вартість обсягів видобутих у податковому (звітному) періоді корисних копалин (мінеральної сировини), яка окремо обчислюється для кожного виду корисної копалини (мінеральної сировини) для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства).

При цьому види товарної продукції гірничого підприємства (далі – Товарна продукції) визначаються платником згідно із видами продукції, які встановлені кондиціями на мінеральну сировину об’єкта (ділянки) надр, з урахуванням затверджених платником схем руху Товарної продукції на виробничих дільницях та місцях зберігання з урахуванням складу вихідної сировини, умов конкретного виробництва, особливостей технологічного процесу та вимог до кінцевої продукції (п. 252.5 ст. 252 Кодексу).

Вартість відповідного виду Товарної продукції у податковому (звітному) періоді згідно з п. 252.7 ст. 252 Кодексу обчислюється платником для кожної ділянки надр на базових умовах поставки (склад готової продукції гірничого підприємства) за більшою з таких її величин:

за фактичними цінами реалізації відповідного виду Товарної продукції;

за розрахунковою вартістю відповідного виду Товарної продукції.

Пунктом  252.8 ст. 252 Кодексу визначено два способи формування фактичної ціни реалізації газу природного окремо для:

платників Рентної плати, які у податковому (звітному) періоді видобули природний газ та реалізували його суб’єкту ринку природного газу, на якого Кабінетом Міністрів України на підставі Закону України «Про ринок природного газу» покладено спеціальні обов’язки щодо формування ресурсу природного газу для побутових споживачів та виробників теплової енергії, – ціна визначена у відповідних договорах купівлі-продажу між платником Рентної плати та суб’єктом ринку природного газу;

решти платників Рентної плати – ціна, яка розміщується центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку на своєму офіційному веб-сайті.

Водночас слід зазначити, що норми ст. 252 Кодексу передбачають використання фактичних цін реалізації газу природного виключно для визначення податкових зобов’язань з Рентної плати.

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п.134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено особливостей обліку операцій з реалізації природного газу власного видобутку, а також особливостей формування цін при його реалізації газовим трейдерам України на договірних засадах.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно, об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку операцій з реалізації природного газу, у тому числі його реалізації газовим трейдерам України на договірних засадах, належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Згідно з п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміна «постачання товарів» електрична та теплова енергія, газ, пар, вода, повітря, охолоджене чи кондиційоване, вважаються товаром.

Згідно з п. 188.1 ст. 188 Кодексу база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 Кодексу, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення;

електричної енергії, ціна на яку склалася на ринку електричної енергії.

Враховуючи викладене, за загальними правилами, визначеними Кодексом, у розумінні норм ст. 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу визначено на митній території України. За такою операцією платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 188.1 ст. 188 Кодексу.

Отже, зважаючи на норми п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, згідно з якими газ є товаром, операція з постачання природного газу є об’єктом оподаткування ПДВ. Податкові зобов’язання з ПДВ за такою операцією нараховуються виходячи з бази оподаткування, яка визначається відповідно до норм п. 188.1 ст. 188 Кодексу.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).