Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2026 р. № 3058/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо деяких питань оподаткування нерезидентів та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє.

Відповідно до наданої інформації товариство є суб’єктом господарювання, основним видом діяльності якого будівництво житлових та нежитлових будівель.

Для поповнення оборотних грошових коштів в господарській діяльності товариство уклало кредитні договори з нерезидентом.

У зв’язку із відмовою банку в обслуговуванні кредитних договорів із нерезидентом відповідно до постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», товариство розглядає можливість укладення угоди про прощення (анулювання) заборгованості за кредитними договорами (у тому числі основної суми боргу та нарахованих відсотків).

Заявник запитує:

1.Чи має право товариство укласти угоду про прощення (анулювання) заборгованості (тіла кредиту та нарахованих відсотків)?

1.1 Чи має право товариство та нерезидент укласти декілька угод про прощення (анулювання) заборгованості (тіла кредиту та нарахованих відсотків) частинами (в різні роки)?

2. Які саме податкові наслідки виникають у товариства у разі прощення (анулювання) заборгованості нерезидентом за кредитними договорами, зокрема:

чи включається сума прощеного основного боргу та відсотків до складу доходу підприємства відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу;

які податки в якому порядку підлягають нарахуванню та сплаті у зв’язку з таким прощенням?

2.1 Які податкові наслідки виникатимуть у товариства у разі прощення (анулювання) заборгованості за кредитними договорами якщо борг буде прощатися частинами (в різні роки)?

3. Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України операція з прощення (анулювання) заборгованості (основної суми боргу та/або нарахованих відсотків) за кредитними договорами за умови, що:

прощення заборгованості здійснюється шляхом укладення відповідної угоди між резидентом та нерезидентом без здійснення будь-яких грошових або негрошових виплат на користь нерезидента;

нерезидент не отримує доходу у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах

та чи виникає у товариства обов’язок утримання та сплати податку з доходів нерезидента відповідно до п. 141.4 ст. 141 Кодексу, з урахуванням того, що фактична виплата доходу нерезиденту за вказаними договорами не здійснюється.

3.1 Чи підлягає оподаткуванню податком на доходи нерезидента з джерелом їх походження з України операція з прощення (анулювання) заборгованості (основної суми боргу та/або нарахованих відсотків) якщо борг буде прощатися частинами (в різні роки)?

Щодо питань 1-1.1

Відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Платник податку має право відповідно до п. 52.1 ст. 52 Кодексу звернутися до контролюючих органів за наданням індивідуальної податкової консультації з питань практичного застосування окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Питання правомірності укладання товариством угоди або декількох угод про прощення (анулювання) боргу не входить до компетенції ДПС.

Щодо питань 2, 2.1-3, 3.1

Відповідно до п.п. 14.1.206 п. 14.1 ст. 14 Кодексу проценти – дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора як плата за використання залучених на визначений або невизначений строк коштів або майна.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об'єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями зі списання кредиторської заборгованості. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Законом України від 16 липня 1999 року № 996 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України»).

Відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Міністерство фінансів України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, державну політику зокрема у сфері бухгалтерського обліку та забезпечує формування і реалізацію єдиної державної податкової та митної політики.

Враховуючи вищезазначене, з питання щодо порядку врахування у складі доходів сум списаної кредиторської заборгованості, що виникла за нарахованими процентами за кредитом, доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Водночас оподаткування процентів (у тому числі нарахованих, але не виплачених) за борговими зобов’язаннями визначено ст. 140 Кодексу.

Згідно з п. 140.2 ст. 140 Кодексу для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених пунктом 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями (крім процентів, що підлягають капіталізації відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності до моменту введення відповідного активу в експлуатацію), що виникли за операціями з нерезидентами, понад 30 відсотків суми розрахованого об’єкта оподаткування податком на прибуток звітного (податкового) періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів, збільшеного на суму фінансових витрат за даними фінансової звітності та суми амортизаційних відрахувань за даними податкової звітності того самого звітного (податкового) періоду.

Сума боргових зобов’язань, що виникли за операціями з нерезидентами, та сума власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень таких боргових зобов’язань та відповідно власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням процентів, зазначених у пункті 140.3 цієї статті.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного пунктом 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків від суми процентів, що залишилися не врахованими у зменшення фінансового результату до оподаткування, з урахуванням обмежень, встановлених пунктом 140.2 цієї статті (п. 140.3 ст. 140 Кодексу).

Щодо оподаткування процентів податком на доходи нерезидента.

Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу. Для цілей цього пункту такими доходами є, зокрема, проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом.

Резидент, у тому числі фізична особа - підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, або суб’єкт господарювання (юридична особа чи фізична особа - підприємець), який обрав спрощену систему оподаткування, або інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України, які здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у підпункті 141.4.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.4-141.4.5 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, що сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Вимоги цього абзацу не застосовуються до доходів нерезидентів, що отримуються ними через їх постійні представництва на території України (п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).

Таким чином, доходи нерезидента із джерелом їх походження з України у вигляді процентів підлягають оподаткуванню відповідно до положень п. 141.4 ст. 141 Кодексу під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

У разі якщо нараховані проценти за кредитом не виплачуються нерезиденту та списуються кредитором – нерезидентом у зв’язку з прощенням заборгованості за такими процентами, то дохід такого нерезидента з джерелом походження з України у вигляді процентів у розумінні п. 141.4 ст. 141 Кодексу відсутній.

Водночас зазначаємо, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податку, якому надано таку консультацію.