Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 27.05.2026 р. № 3068/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення Товариства щодо застосування норм пункту 32 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до операцій з постачання товарів, зазначених у зверненні, та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ, повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство розробляє та виготовляє програмно-апаратні комплекси (тренажери та симулятори) для підготовки операторів.

Інформуючи про зазначене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи звільняється від оподаткування ПДВ згідно з пунктом 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ операція з постачання симулятора бойових дій, який класифікується за кодом згідно з УКТ ЗЕД 9023 00 80 00, власного виробництва, безпосередньо військовим частинам та іншим підрозділам Сил оборони?

2) яка ставка ПДВ повинна бути зазначена в документах: 0% або без ПДВ?

3) чи зобов’язане Товариство нараховувати «компенсуючі» зобов’язання з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 розділу
V ПКУ на комплектуючі та послуги, придбані з ПДВ для виробництва таких стимуляторів, якщо їх постачання звільняється від оподаткування ПДВ?

4) чи вважається базою оподаткування ПДВ при постачанні симулятора комерційному контрагенту договірна вартість у розмірі 100 000 грн. (без ПДВ), якщо при постачанні військовим частинам або іншим підрозділам Сил оборони (навчальним центрам) за цим же кодом УКД ЗЕД ціна одиниці становить 120 000 грн. (без ПДВ), враховуючи різні умови сервісного обслуговування та вимоги замовників?

5) чи не виникатиме у контролюючого органу підстав для нарахування податкових зобов’язань з ПДВ 100 000 грн. + 20 % ПДВ (загальна сума 120 000 грн. з ПДВ)?

6) чи вважається дохід від реалізації симуляторів, які класифікуються за кодом згідно з УКТ ЗЕД 9023 00 80 00, «кваліфікованим договором» резидента Дія Сіті відповідно до Закону України від 15 липня 2021 року
№ 1667-ІХ «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні» (далі – Закон № 1667) для підтвердження статусу резидента?

7) чи не виникатиме у контролюючих органів підстав для донарахування податкових зобов’язань з ПДВ виходячи з різних цін для різних клієнтів?

8) чи зобов’язане Товариство знизити вартість при постачанні військовим частинам з 120 000 грн. до 100 000 грн. на величину ПДВ, при роздрібній ціні 120 000 грн. для клієнтів на загальних засадах?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до пунктів 5.1 - 5.3 статті 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені ПКУ та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I ПКУ. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням ПКУ, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення ПКУ. Інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Закон № 1667 визначає організаційні, правові та фінансові засади функціонування правового режиму Дія Сіті, що запроваджується з метою стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні шляхом створення сприятливих умов для ведення інноваційного бізнесу, розбудови цифрової інфраструктури, залучення інвестицій, а також талановитих спеціалістів (частина перша статті 2 Закону № 1667).

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 1667 встановлено, що правовий режим Дія Сіті – це сукупність правових норм, якими визначаються права та обов’язки особи, що виникають, змінюються та припиняються у зв’язку із зверненням про набуття, набуттям та втратою статусу резидента Дія Сіті, а також особливості регулювання відносин за участю резидента Дія Сіті і щодо участі у його статутному капіталі.

Набуття статусу резидента Дія Сіті за Законом № 1667 є добровільним. Для набуття статусу резидента Дія Сіті юридична особа має звернутися до уповноваженого органу із заявою в порядку, визначеному Законом № 1667.

При цьому юридична особа набуває статусу резидента Дія Сіті з дня внесення відповідного запису до реєстру Дія Сіті з урахуванням положень частини сьомої статті 2 Закону № 1667 (частини перша та друга статті 4 Закону № 1667).

Реєстр Дія Сіті - реєстр, який ведеться в електронній формі та містить інформацію про юридичних осіб, які перебувають або перебували у статусі резидента Дія Сіті (пункт 10 частини першої статті 1 Закону № 1667).

Уповноважений орган є відповідальним за збереження, коректне внесення  та оброблення даних, внесених до реєстру Дія Сіті (частина шоста статті 8 Закону № 1667).

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону № 1667 уповноважений орган – центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері цифрової економіки.

Вимоги відповідності юридичної особи статусу резидента Дія Сіті встановлені статті 5 Закону № 1667.

Так, однією з вимог відповідності юридичної особи статусу резидента Дія Сіті є вимога щодо суми кваліфікованого доходу юридичної особи, отриманого за перші три календарних місяці, наступні за календарним місяцем, в якому юридичною особою набуто статус резидента Дія Сіті, яка повинна становити не менш як 90 відсотків суми її загального доходу за такий період, а сума кваліфікованого доходу, отриманого за кожен календарний рік перебування у  статусі резидента Дія Сіті, повинна становити не менш як 90 відсотків суми загального доходу юридичної особи за той самий період (за наявності загального доходу) (підпункт 4 частини першої статті 5 Закону № 1667).

Правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель визначено Законом України від 17 липня 2020 року № 808-IX «Про оборонні закупівлі».

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Пунктом 188.1 статті 188 розділу V ПКУ встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 розділу VІ ПКУ, збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв’язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками – суб’єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ визначено, що тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, та/або запровадження воєнного стану відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ операції з ввезення на митну територію України та постачання на митній території України товарів, що класифікуються за групами, товарними позиціями та підкатегоріями УКТ ЗЕД, перерахованими у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, кінцевим отримувачем яких відповідно до сертифіката кінцевого споживача або згідно з умовами договору визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, Збройні Сили України та інші військові формування, добровольчі формування територіальних громад, утворені відповідно до законів України, інші суб’єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації проти України, підприємства, які є виконавцями (співвиконавцями) державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель.

У разі здійснення операцій, звільнених від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 4 і 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, положення пункту 198.5 статті 198 та статті 199 розділу V ПКУ не застосовуються щодо таких операцій (останній абзац пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ).

Враховуючи викладене, виходячи з аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, ДПС повідомляє.

Щодо питання 1

Якщо Товариство здійснює постачання симуляторів бойових дій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9023 00 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, та якщо кінцевим отримувачем таких симуляторів бойових дій згідно з умовами відповідного договору або відповідно до сертифіката кінцевого споживача визначено суб’єктів, зазначених у підпункті 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ, то операції з постачання симуляторів бойових дій на митній території України підлягатимуть звільненню від оподаткування ПДВ відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ.

Щодо питання 2

Відповідно до підпункту 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу XX ПКУ до операцій з постачання симуляторів бойових дій, що класифікуються у товарній підкатегорії 9023 00 80 00 згідно з УКТ ЗЕД, застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ (за умови дотримання вимог, визначених вказаним підпунктом ПКУ).

За операціями з постачання товарів на митній території України, що підлягають звільненню від оподаткування ПДВ, відповідно до підпункту 5 пункту 32 розділу ХХ ПКУ, постачальник (платник ПДВ) податкові зобов’язання з ПДВ не нараховує, але при цьому зобов’язаний скласти податкові накладні і зареєструвати їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому ПКУ порядку.

Щодо питання 3

Якщо придбані Товариством з ПДВ комплектуючі та послуги повністю або частково використовуються для виготовлення симуляторів бойових дій, операції з постачання яких підлягають звільненню від оподаткування ПДВ згідно з підпунктом 5 пункту 32 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, то за такими придбаними з ПДВ комплектуючими та послугами обов’язку щодо нарахування податкових зобов’язань з ПДВ за правилами, встановленими пунктом 198.5 статті 198 та статтею 199 розділу V ПКУ, не виникає.

Щодо питання 4

Базу оподаткування ПДВ за загальними правилами необхідно визначати відповідно до пункту 188.1 статті 188 розділу V ПКУ, а саме виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (з урахуванням загальнодержавних податків та зборів), яка при цьому не може бути нижче звичайних цін (якщо такі товари виготовлені самостійно).

Щодо питання 5, 7, 8

Кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що дозволяють ідентифікувати фактичну їх сутність.

В межах надання індивідуальній податковій консультацій ДПС не здійснює аналіз господарських операцій платника та не проводить оцінку правомірності відображення окремих операцій в податковому обліку платника податку, яка може бути досліджена під час проведення документальної перевірки платника податку.

Згідно зі статтею 36 розділу І ПКУ платники податку повинні самостійно визначати відповідність здійснюваних ними операцій тим, які перераховані ПКУ.

Врегулювання питань господарських правовідносин між суб’єктами господарювання (у тому числі щодо визначення ціни товару) не належить до компетенції Державної податкової служби України.

Щодо питання 6

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики: у сферах цифровізації, цифрового розвитку, цифрової економіки, цифрових інновацій та технологій, робототехніки та роботизації, електронного урядування та електронної демократії, розвитку інформаційного суспільства, інформатизації; у сфері впровадження електронного документообігу; у сфері розвитку цифрових навичок та цифрових прав громадян; у сферах відкритих даних, публічних електронних реєстрів, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, електронних комунікацій та радіочастотного спектра, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку IT-індустрії; у сфері розвитку та функціонування правового режиму Дія Сіті.

Отже, питання щодо правомірності включення доходу від реалізації симуляторів за кодом УКТ ЗЕД 9023008000 до кваліфікованого доходу резидента Дія Сіті відносяться до компетенції Мінцифри.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).