Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.05.2026 р. № 3073/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення (  ), щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомила, що є титульною власницею житлового будинку загальною площею (  ) кв. метрів. Зазначене нерухоме майно набуте у період шлюбу з (  ) за спільні кошти подружжя.

На даний час платники податків планують здійснити поділ майна подружжя шляхом отримання Свідоцтва про право власності на частку в спільному майні. В результаті цієї процедури право спільної сумісної власності буде трансформовано у спільну часткову власність, де кожному з подружжя належатиме ½ частка будинку. Таким чином, кожен із подружжя стане суб'єктом права власності на 89,25 кв. м. загальної площі.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи буде у разі державної реєстрації права власності на ½ частку будинку за кожним із подружжя (як за окремими суб'єктами права власності) застосовуватися пільга зі сплати податку (зменшення бази оподаткування), передбачена п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Кодексу, до кожного з таких власників окремо у розмірі 120 кв. метрів?

2. Чи виникатиме обов’язок зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у обох співвласників у випадку, якщо площа частки            (89,25 кв. м), яка належить кожному з власників на праві спільної часткової власності, не перевищує встановлений пільговий поріг у 120 кв. м, а інша житлова нерухомість у власності таких осіб відсутня?

3. З якого саме податкового періоду припиняється обов'язок зі сплати податку за надлишкову площу, що раніше перевищувала пільгову 120 кв. м., якщо державна реєстрація права власності на частки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відбудеться протягом поточного 2026 року?

Щодо першого-третього питань

Відносини, які виникають у сфері справляння податків та зборів регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Кодексу (п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Кодексу).

Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.

Відповідно до п. 266.1 ст. 266 Кодексу платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.1.2 п. 266.1 ст. 266 Кодексу визначено платників податку в разі перебування, зокрема, об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або у спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб – власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

Відповідно до п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Кодексу базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 Кодексу).

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені п. 266.4 ст. 266 Кодексу.

База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120                     кв. метрів;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Порядок обчислення суми податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки визначено п. 266.7 ст. 266 Кодексу.

Враховуючи викладене, якщо фізичні особи є власниками житлової нерухомості, яка перебуває у їх спільній частковій власності з визначенням часток кожного з них у праві власності, то платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є кожна з цих осіб за належну їй частку. При цьому база оподаткування зазначеного податку визначається окремо для кожного власника частки житлової нерухомості з урахуванням норм п. 266.4
ст. 266 Кодексу починаючи з 2026 року.

Слід зазначити, що відповідно до п.п. 266.7.3 п. 266.7 ст. 266 Кодексу платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

права на користування пільгою із сплати податку, розміру ставки та нарахованої суми податку;

розміру ставки податку;

нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.