Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.05.2026 р. № 3083/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула Ваше звернення щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

Платник податків у своєму зверненні повідомив, що є податковим резидентом України та власником 100 відс. акцій, що перебувають в обігу акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «           » (далі – Фонд). Крім того платник є єдиним учасником, що виконує повноваження Наглядової ради Фонду.

У свою чергу Фонд є юридичною особою – резидентом України та прямо володіє 100 відс. частки у статутному капіталі іноземної юридичної особи. Таким чином, платник не є безпосереднім (прямим) власником корпоративних прав контрольованої іноземної компанії (далі – КІК). Зв’язок платника з КІК є виключно опосередкованим – через Фонд, який є самостійним суб’єктом права та повноцінним власником 100 відс. частки КІК.   

Водночас, відповідно до відомостей Комерційного реєстру Чеської Республіки, платник зареєстрований як один з jednatelem (офіційних представників) іноземної юридичної особи. Вказаний статус набутий платником виключно у зв’язку з його функціями єдиного учасника, який виконує повноваження Наглядової ради Фонду, як єдиного власника КІК, тобто є похідним від корпоративного контролю Фонду, а не самостійним та незалежним від нього, адже усі дії платника у відносинах з КІК вчиняються ним як посадовою особою Фонду, який є безпосереднім власником 100 відс. частки КІК, а не як фізичною особою, що діє у власних інтересах. Жодних рішень щодо КІК, які виходили б за межі волі Фонду як її єдиного власника, Заявник самостійно приймати не має права, не приймав та не реалізовував.

Платник усвідомлює, що контролюючий орган може розглядати його статус jednatelem в іноземній юридичній компанії, як ознаку «фактичного контролю» у розумінні п.п. 39².1.4 п. 39².1 ст. 39² Кодексу. Однак, на думку платника, такий підхід не враховував би похідного та підпорядкованого характеру цього статусу відносно корпоративного контролю Фонду.

Таким чином, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи є платник контролюючою особою щодо іноземної юридичної компанії у розумінні п.п. 39².1.2 та/або п.п. 39².1.4 п. 39².1 ст. 39² Кодексу?

2. Чи виникає у платника самостійний обов’язок подавати окреме Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення) та Звіт про контрольовані іноземні компанії (далі - Звіт про КІК) щодо іноземної юридичної компанії, попри те, що Фонд вже виконало ці обов’язки? Якщо так – за які звітні роки та в які строки?

3. Чи є факт подання Фондом Повідомлення та Звітів про КІК щодо іноземної юридичної компанії підставою для звільнення платника від відповідальності за їх неподання ним особисто?

4. Чи звільняється від оподаткування прибуток іноземної юридичної компанії відповідно до п.п. 39².4.1 п. 39².1 ст. 39² Кодексу за наведених вище фактичних обставин, зокрема з урахуванням того, що сума корпоративного податку, фактично сплаченого КІК у Чеській Республіці, перевищувала суму податку, розраховану в Україні за базовою ставкою 18 відс., а частка пасивних доходів не перевищувала 50 відс. сукупного доходу?

5. Чи виникають у платника як фізичної особи будь-які обов’язки зі сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору у зв’язку з виплатою іноземною юридичною компанією дивідендів на користь Фонду у 2024-2025 роках, з огляду на те, що отримувачем дивідендів є виключно Фонд як юридична особа, а не платник особисто?

Щодо першого – четвертого питань

КІК визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної особи – резидента України відповідно до правил, визначених Кодексом(п.п. 39².1.1 п. 39².1 ст. 39² Кодексу).

Підпунктом 39².1.2 п. 39².1 ст. 39² Кодексу передбачено, що з урахуванням положень ст. 39² Кодексу контролюючою особою є фізична особа або юридична особа - резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) КІК.

Зокрема, іноземна компанія визнається КІК, якщо фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України (далі – контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особи у розмірі більше
ніж 50 відсотків;

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше
ніж 10 відсотків, за умови, що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків;

в) окремо або разом із іншими резидентами України пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній
особі - резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Водночас п.п. 39².1.6 п. 39².1 ст. 39² Кодексу визначено перелік ознак, які можуть свідчити про наявність фактичного контролю фізичної особи над іноземною юридичною особою:

а) надання особою зобов’язуючих вказівок органам управління юридичної особи;

б) ведення особою перемовин щодо укладення правочинів юридичною особою та узгодження суттєвих умов таких правочинів, які в подальшому лише формально затверджуються органами управління юридичної особи або виконуються органами управління юридичної особи без подальшого додаткового затвердження;

в) наявність у особи довіреності на здійснення суттєвих правочинів від імені юридичної особи, що видана на термін більш ніж один рік, та не передбачає попереднього погодження таких правочинів органами управління юридичної особи;

г) здійснення особою операцій за банківськими рахунками юридичної особи або наявність можливості блокувати операції за такими рахунками;

ґ) зазначення особи в якості засновника (бенефіціара, фактичного вигодонабувача) юридичної особи під час відкриття рахунків такою юридичною особою, крім випадків, якщо активи такої юридичної особи є частиною активів трасту, фонду, установи, іншого утворення без статусу юридичної особи, засновником (бенефіціаром, фактичним вигодонабувачем) якого є така особа.

Положення цього підпункту не застосовуються до фізичної особи, яка виконує посадові обов’язки директора чи іншої посадової особи юридичної особи відповідно до її статутних документів, та/або до фахівців у галузі права, аудиту, бухгалтерського обліку, довірчого управління власністю, які діють на користь та в інтересах такої юридичної особи з дотриманням належних професійних стандартів (зокрема, але не виключно, адвокати, аудитори, трастові керуючі, протектори, гарантори, енфорсери, менеджери фондів, страховщики). У разі якщо зазначені в цьому абзаці особи діють на користь та в інтересах фізичної особи, виконуючи, при цьому, обов’язкові до виконання вказівки такої фізичної особи, вважається, що така фізична особа здійснює фактичний контроль над юридичною особою.

Пунктом 39².3 ст. 39² Кодексу визначено порядок обчислення скоригованого прибутку КІК, що оподатковується в Україні.

Скоригованим прибутком КІК визнається прибуток КІК до оподаткування відповідно до даних її неконсолідованої фінансової звітності, складеної за звітний календарний рік (якщо звітний рік не відповідає календарному року - за періоди, що закінчуються у відповідному календарному році) відповідно до стандартів бухгалтерського обліку, що застосовуються КІК, та строків для підготовки такої звітності у відповідній іноземній юрисдикції.

Пунктом 39².4 ст. 39² Кодексу передбачено умови звільнення від оподаткування прибутку КІК.

Згідно з п.п. 39².4.1 п. 39².4 ст. 39² Кодексу скоригований прибуток КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу, не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи у разі додержання таких умов:

а) між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) КІК є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та

б) виконується будь-яка з таких умов:

КІК фактично сплачує податок на прибуток за ефективною ставкою, що є не меншою за базову (основну) ставку податку на прибуток підприємств в Україні, визначену п. 136.1 ст. 136 Кодексу, або є меншою за таку ставку не більше ніж на п’ять відсоткових пунктів, або

частка пасивних доходів КІК становить не більше 50 відсотків загальної суми доходів КІК із всіх джерел.

Підпунктом 39².4.3 п. 39².4 ст. 39² Кодексу передбачено, що у разі якщо прибуток КІК звільняється від оподаткування відповідно до положень цього пункту, контролююча особа звільняється від обов'язку розраховувати скоригований прибуток КІК відповідно до положень п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² Кодексу.

Якщо всі умови п.п. 39².4.1 або п.п. 39².4.2 п. 39².4 ст. 39² Кодексу виконані, то контролююча особа має право на звільнення від оподаткування скоригованого прибутку КІК і, відповідно, не зобов’язана розраховувати скоригований прибуток КІК за п. 39².3 ст. 39² Кодексу.

При цьому незалежно від застосування зазначених положень контролююча особа зобов’язана дотримуватись вимог п. 39².5 ст. 39² Кодексу щодо подання Звіту про КІК та відображення відповідної інформації у податковій декларації про майновий стан і доходи.

Підпунктом 39².5.2 п. 39².5 ст. 39² Кодексу передбачено, що контролюючі особи зобов’язані подавати Звіт про КІК до контролюючого органу одночасно з поданням річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств за відповідний календарний рік засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

До Звіту про КІК в обов’язковому порядку додаються завірені належним чином копії фінансової звітності КІК, що підтверджують розмір прибутку КІК за звітний (податковий) рік. Якщо граничні строки підготовки фінансової звітності у відповідній іноземній юрисдикції спливають пізніше граничних строків подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, такі копії фінансової звітності КІК подаються разом із річною декларацією про майновий стан і доходи або податковою декларацією з податку на прибуток підприємств за наступний звітний (податковий) період.

Згідно з п.п. 39².5.4 п. 39².5 ст. 39² Кодексу у разі якщо контролююча особа не має можливості забезпечити складання фінансової звітності КІК та/або здійснення розрахунку скоригованого прибутку КІК до дати граничного строку подання річної декларації про майновий стан і доходи або податкової декларації з податку на прибуток підприємств, така контролююча особа подає Звіт про КІК за скороченою формою, який містить лише відомості, передбачені підпунктами «а» - «в» п.п. 39².5.3 п. 39².5 ст. 39² Кодексу.

Контролююча особа зобов’язана подати повний Звіт про КІК до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком. У разі якщо відповідно до такого звіту загальний оподатковуваний дохід, об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств контролюючої особи збільшується, така особа до кінця календарного року, наступного за звітним (податковим) роком, подає уточнюючу річну декларацію про майновий стан і доходи або податкову декларацію з податку на прибуток підприємств. При цьому штрафні санкції та/або пеня не застосовуються.

Наказом Міністерства фінансів України від 25.08.2022 № 254 затверджено форму Звіту про КІК, скорочену форму Звіту про КІК та Порядок заповнення Звіту про КІК, скороченої форми Звіту про КІК і подання до контролюючого органу.

Згідно з п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу фізична особа (юридична особа) – резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог ст. 39² Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) – резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147 (далі – Повідомлення).

Отже, фізична особа (юридична особа) – резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) КІК, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені п.п. 39².5.5 п. 39².5 ст. 39² Кодексу.

Враховуючи вище викладене, на підставі п.п. 39².1.2 п. 39².1 ст. 39² Кодексу, фізична особа – резидент України або юридична особа – резидент України не визнаються контролюючими особами, якщо їх володіння часткою у КІК реалізовано через пряме або опосередковане володіння в іншій юридичній особі – резиденті України, за умови якщо остання визнається контролюючою особою згідно з цим пунктом та на неї покладається зобов’язання щодо оподаткування скоригованого прибутку КІК.

Таким чином, фізична особа – платник податку, не визнається контролюючою особою по відношенню до іноземної компанії, у разі якщо Фонд, визнає себе контролюючою особою по відношенню до іноземної компанії в розмірі 100 відс., та ним подано Повідомлення та Звіт про КІК, отже у фізичної особи – платника податку не виникає обов’язку подання до контролюючого органу Звіту про КІК по іноземній компанії разом з річною декларацією про майновий стан і доходи.

Щодо п’ятого питання

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Кодексу дивіденди – це платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Для цілей оподаткування до дивідендів прирівнюється також, зокрема, платіж у грошовій чи негрошовій формі, що здійснюється юридичною особою на користь її засновника та/або учасника (учасників) у зв’язку з розподілом чистого прибутку (його частини).

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб врегульовано розділом IV Кодексу, згідно з п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платником податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Підпунктом 163.1.3 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є іноземні доходи – доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Дохід, отриманий з джерел за межами України, – це будь-який дохід, отриманий резидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності за межами митної території України (п.п. 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Оподаткування іноземних доходів встановлено п. 170.11 ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.11.1 п. 170.11 ст. 170 Кодексу у разі, якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою 18 відс., визначеною п. 167.1 ст. 167 Кодексу, крім:

а) доходів, визначених п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу, що оподатковуються за ставкою 9 відс., визначеною п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу;

б) прибутку від операцій з інвестиційними активами, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.2 ст. 170 Кодексу;

в) прибутку КІК, що оподатковується в порядку, визначеному п. 170.13
ст. 170 Кодексу;

г) виплат у грошовій чи негрошовій формі у зв’язку з розподілом прибутку, або його частини, джерелом яких є утворення без статусу юридичної особи, створене на підставі правочину або зареєстроване відповідно до законодавства іноземної держави (території) без створення юридичної особи, що оподатковуються в порядку, визначеному п. 170.11¹ ст. 170 Кодексу.

При цьому порядок оподаткування прибутку КІК визначено п. 170.13
ст. 170 Кодексу.

Відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу у разі якщо КІК розподіляє прибуток або його частину на користь контролюючої особи, і така особа фактично отримує розподілені кошти (як безпосередньо, так і через ланцюг опосередкованого володіння), застосовуються такі правила:

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) до моменту подання Звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, до такого фактично отриманого (розподіленого) доходу застосовується ставка податку, визначена п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу.

При цьому відповідна частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу після подання Звіту про КІК (п.п. 170.13.2.1 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після подання Звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, але до закінчення другого календарного року, наступного за звітним, здійснюється перерахунок податку із прибутку КІК, відображеного в податковій декларації, із застосуванням ставки податку визначеної п.п. 167.5.4 п. 167.5 ст. 167 Кодексу. Контролююча особа – резидент України має право подати уточнюючу річну податкову декларацію, що відображає результати такого перерахунку. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена)
(п.п. 170.13.2.2 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу);

у разі розподілу контролюючою особою прибутку КІК (його частини) після моменту подання Звіту про КІК та включення зазначеної частини прибутку КІК до загального оподатковуваного доходу, що відображається в річній податковій декларації, після закінчення календарного другого року, наступного за звітним, перерахунок податку не здійснюється. При цьому отримана частина прибутку КІК не підлягає повторному включенню до загального оподатковуваного доходу в календарному році, в якому вона фактично отримана (розподілена) (п.п. 170.13.2.3 п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу);

сума податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті з прибутку КІК (як розподіленого, так і не розподіленого), зменшується на суму корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, та фактично сплаченого контрольованою іноземною компанією, включаючи податки, що були утримані у джерела виплати із суми доходу, отриманого КІК.

Сума такого податку визначається як загальна сума податку, що була фактично сплачена КІК за результатами відповідного звітного (податкового) періоду (корпоративного податку або іншого аналогічного податку, що стягується згідно із законодавством іноземних держав, – сплачена протягом звітного періоду) пропорційна частці контролюючої особи в такій КІК, відображеній у Звіті про КІК.

Платник податків має право скористатися таким зменшенням за умови документального підтвердження фактичної сплати. Копії документів, що підтверджують факт такої сплати, подаються платником податків разом із податковою декларацією.

При цьому сума зменшення податку на доходи фізичних осіб, визначеного абзацом першим цього підпункту, не може перевищувати суму податкового зобов’язання фізичної особи щодо прибутку такої КІК (п.п. 170.13.2.4
п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу).

Відповідно до п.п. 170.13.3 п. 170.13 ст. 170 Кодексу сума прибутку КІК, отримана у вигляді дивідендів від юридичних осіб України (як безпосередньо, так і опосередковано через ланцюг підконтрольних юридичних осіб) відповідно до п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² Кодексу вважається сумою дивідендів, отриманих від українських юридичних осіб безпосередньо контролюючою особою.

Така сума включається до складу загального оподатковуваного доходу контролюючої особи звітного періоду, протягом якого КІК отримано дивіденди, і підлягає оподаткуванню:

отримана від юридичних осіб України – платників податку на прибуток (крім інститутів спільного інвестування) за ставкою, визначеною п. 167.2
ст. 167 Кодексу.

При цьому така сума не враховується під час визначення частини прибутку КІК згідно з п.п. 39².3.2.7 п.п. 39².3.2 п. 39².3 ст. 39² Кодексу, а також не підлягає подальшому оподаткуванню під час її фактичної виплати на користь контролюючої особи відповідно до п.п. 170.13.2 п. 170.13 ст. 170 Кодексу.

Крім того, платниками військового збору є, зокрема, особи, визначені
п. 162.1 ст. 162 розділу IV Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Об’єктом оподаткування військовим збором для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10
розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету визначено ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Отже, у разі виплати доходу у вигляді дивідендів іноземною юридичною компанією на користь юридичної особи – резидента (Фонду), то дохід виникає у такої юридичної особи – резидента, який у розумінні Кодексу не є об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб і військовим збором.

Ві