Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податку на додану вартість (далі – ПДВ) та, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Податковий кодекс), повідомляє.
Як зазначено у зверненні, між постачальником та покупцем – платником ПДВ було укладено договір на поставку товару (соняшника). За фактом отримання авансового платежу постачальником було складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкову накладну, в якій одиниця виміру товару вказана у кілограмах, але допущено помилку в кількості та ціні (вони зазначені не за 1 кілограм, а за 1 тонну). Загальна сума і сума ПДВ вказані вірно.
З огляду на викладене постачальник просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:
1–3, 6–7. Який порядок виправлення помилки, допущеної у графах 6 (кількість (об’єм, обсяг)) та 7 (ціна постачання одиниці товару / послуги або максимальна роздрібна ціна товарів без урахування ПДВ) податкової накладної, зокрема, який код причини коригування зазначається в розрахунку коригування? Чи можна для виправлення такої помилки скласти «нульовий» розрахунок коригування та чи матиме право покупець, у разі такого виправлення, на податковий кредит?
4. Чи потрібно складати угоду до договору для коригування податкової накладної?
5. Якщо буде вiрно складено та зареєстровано розрахунок коригування до податкової накладної, чи може покупець претендувати на бюджетне відшкодування?
Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються цивільним законодавством. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України (далі – Цивільний кодекс).
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу визначено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 Цивільного кодексу).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Податкового кодексу (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу).
Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V, підрозділами 2 та 10 розділу XX Податкового кодексу.
Правила формування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192, 198 і 201 Податкового кодексу.
Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу визначено, що датою виникнення податкових зобов’язань з постачання товарів / послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця / замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів / послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, – дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів / послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів / послуг за готівку – дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої – дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів – дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг – дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зі змінами, незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», зі змінами, та зареєструвати її в зареєстрованій в ЄРПН у встановлений Податковим кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів / послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу).
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а»–«л» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу, зокрема такими реквізитами є: опис (номенклатура) товарів / послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
У податкових накладних, що складаються за операціями з постачання на митній території України чи вивезення за межі митної території України у митному режимі експорту товарів, до яких застосовано режим експортного забезпечення, одиниці виміру товарів зазначаються у кілограмах. Податкова накладна, складена з порушенням таких вимог, не приймається до реєстрації в ЄРПН (підпункт 97.2 пункту 97 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу).
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу передбачено, що помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар / послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов’язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів / послуг, є для покупця таких товарів / послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Водночас відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов’язаних із зміною суми компенсації вартості товарів / послуг, складається розрахунок коригування до податкової накладної. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.
Порядок заповнення податкової накладної затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами
(далі – Порядок № 1307).
Згідно з пунктом 16 Порядку № 1307 до розділу Б податкової накладної вносяться дані у розрізі опису (номенклатури) постачання товарів / послуг:
до граф 4 та 5 – одиниця виміру товарів / послуг (підпункт 3 пункту 16 Порядку № 1307);
до графи 6 – кількість (об’єм, обсяг) постачання товарів / послуг (підпункт 4 пункту 16 Порядку № 1307);
до графи 7 – ціна постачання одиниці товару / послуги без урахування ПДВ (підпункт 5 пункту 16 Порядку № 1307).
Порядок складання розрахунку коригування та його реєстрації в ЄРПН аналогічний порядку, передбаченому для податкових накладних, крім випадків, передбачених Порядком № 1307 (пункт 21 Порядку № 1307).
ДПС визначає умовні коди причин коригування, які платники податку зазначають у графі 2.1 табличної частини розділу Б розрахунку коригування, та забезпечує їх оприлюднення на власному вебпорталі для використання платниками податку під час складання розрахунків коригування відповідно до Податкового кодексу (пункт 23 Порядку № 1307).
Враховуючи викладене і виходячи із аналізу норм Податкового кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.
Щодо питань 1–3, 6–7
Помилка, допущена у графах 6 та/або 7 розділу Б податкової накладної, складеної за операціями з постачання товарів / послуг, призводить до виникнення розбіжностей з первинними документами, оформленими за операцією, щодо якої платником податку на дату виникнення податкових зобов’язань складено податкову накладну. Для виправлення такої помилки платнику податку необхідно:
на дату виявлення помилки скласти розрахунок коригування, в табличній частині якого зі знаком «-» відобразити показники щодо усіх зазначених в податковій накладній товарів / послуг та у графі 2.1 розділу Б вказати код причини коригування «103»;
скласти нову податкову накладну, в якій зазначити правильні показники, визначені первинними документами. Такій податковій накладній присвоюється новий порядковий номер та у полі «Дата складання» зазначається дата виникнення податкових зобов’язань продавця. Після реєстрації в ЄРПН такої нової податкової накладної, показники якої виповідатимуть даним первинних (бухгалтерських) документів, покупець – платник ПДВ матиме право на її підставі включити суми ПДВ до податкового кредиту (за умови дотримання інших правил, визначених Податковим кодексом для формування податкового кредиту).
Щодо питання 4
Питання договірних відносин між суб’єктами господарювання, зокрема, укладення договорів / додаткових угод, не належать до компетенції ДПС.
Щодо питання 5
Підпунктом 14.1.1721 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу визначено, що індивідуальна податкова консультація – роз’яснення контролюючого органу, надане платнику податків щодо практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, та зареєстроване в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій.
Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу).
У зв’язку з цим, покупець має право самостійно звернутись до ДПС для отримання індивідуальної податкової консультації з питання виникнення права на бюджетне відшкодування сум ПДВ у ситуації, про яку йдеться у зверненні.
© газета "Все про бухгалтерський облік", 2018-2026 Всі права на матеріали, розміщені на сайті газети "Все про бухгалтерський облік" охороняються відповідно до законодавства України. Використання, відтворення таких матеріалів допускаються тільки в межах, установлених законодавством України. При цьому посилання на сайт газети "Все про бухгалтерський облік" є обов'язковим. |
Передплатіть газету "Все про бухгалтерський облік" |
Приєднуйтесь до нас у соцмережах: |