Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.05.2026 р. № 3100/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення ТОВ «» (далі – ТОВ) щодо відображення у додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 2010.2015 № 897 (зі змінами) (далі – Декларація) суми компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ, яка включена до складу витрат та керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, ТОВ мало господарські відносини з ТОВ «» (далі – ТОВ1) щодо постачання товару в період з листопада 2025 року по січень 2026 року. Вказане підтверджується податковими накладними, які були складені постачальником – ТОВ1.

В подальшому ТОВ1 отримало статус ризикового платника податку.

ТОВ прийняло рішення про розірвання господарських взаємовідносин до отримання контрагентом статусу невідповідності ризиковим платникам податку.

ТОВ в лютому 2026 року було складено та направлено на реєстрацію компенсуючу податкову накладну та нараховано компенсуючі податкові зобов’язання за усіма господарськими операціями з ТОВ1.

Сума податкових зобов’язань була відображена, в тому числі в декларації з податку на додану вартість за лютий 2026 року, яка була отримана податковим органом 20.03.2026 року.

Сума ПДВ не була включена до додатку РІ до Декларації, оскільки не було знайдено підстав згідно Кодексу.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

чи відображається у додатку РІ до Декларації сума компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ, включена до складу витрат у бухгалтерському обліку, як різниця, що збільшує або зменшує фінансовий результат до оподаткування, чи така сума враховується виключно у складі витрат без коригувань у додатку РІ до Декларації?

 

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту .

Для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено різниць для коригування фінансового результату до оподаткування на суму компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ.

Такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкту оподаткування податком на прибуток підприємств.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (частина друга ст. 6 Закону України від  16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Отже, питання порядку відображення у бухгалтерському обліку платника компенсуючих податкових зобов’язань з ПДВ належить до компетенції Міністерства фінансів України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).