Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 28.05.2026 р. № 3102/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) розглянула Ваше звернення (    ) щодо практичного застосування норм чинного законодавства, та в межах компетенції повідомляє, що відповідь надається відповідно до норм, які діяли до 01.01.2026.

Платник податків у зверненні повідомила, що зареєстрована фізичною особою – підприємцем платником єдиного податку третьої групи. З 01 липня 2025 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Платник податків не є найманим працівником та сплачує за себе як фізична особа – підприємець єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи має право фізична особа – підприємець платник єдиного податку третьої групи, яка не є найманим працівником та перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до трьох років не сплачувати за себе єдиний внесок починаючи з 01 січня 2026 року?

2. Чи є достатньою підставою для звільнення від сплати єдиного внеску наявність в довідці 5-ОК  інформації про сплату Пенсійним фондом України єдиного внеску у розмірі не менше мінімального?

3.Чи впливає факт наявності чи відсутності доходів у таких фізичних осіб – підприємців на отримання пільги зі сплати єдиного внеску у зв’язку з перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?

4. Чи має право фізична особа-підприємець платник єдиного податку не сплачувати єдиний внесок за себе у зв’язку із перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у випадку відсутності у довідці 5-ОК інформації про сплату Пенсійним фондом України за таку особу єдиного внеску у розмірі не менше мінімального?

5. Яким чином фізична особа-підприємець має відобразити у Додатку 1 до декларації, що вона скористалася можливістю не сплачувати єдиний внесок за себе у зв’язку з перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку?

6. З якого та до якого місяця фізична особа-підприємець може скористатися правом не сплачувати єдиний внесок за себе у зв’язку із перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку: з місяця в якому було оформлено допомогу по місяць в якому було припинено її виплату чи в якийсь інший період? Наприклад, якщо початок відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку припадає на кінець місяця?

7. Чи зобов’язана фізична особа-підприємець – платник єдиного податку, що перебуває у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, сплачувати єдиний внесок у випадку, якщо між моментом оформлення допомоги та фактично отриманням виплат пройшло кілька місяців?

8. Чи може не сплачувати єдиний внесок фізична особа-підприємець у зв’язку із перебуванням у декретній відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, якщо він перебуває на загальній системі оподаткування?

Що першого - восьмого питань

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку передбачено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон № 2464).

Дія Закону № 2464 поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов’язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску.

Страхувальники – роботодавці та інші особи, які відповідно до Закону
№ 2464 зобов’язані сплачувати єдиний внесок (п. 10 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Застрахована особа – це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок (п. 3 частини першої ст. 1 Закону № 2464).

Відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування (крім електронних резидентів (е-резидентів).

Згідно з п. 2 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5¹ частини першої ст. 4 Закону № 2464, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Разом з тим, відповідно до п. 3 частини першої ст. 7 Закону № 2464 для платників, зазначених у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 відс. до визначеної ст. 7 Закону № 2464
бази нарахування єдиного внеску (частина п’ята ст. 8 Закону № 2464).

Крім того, відповідно до абзаців сьомого, дванадцятого п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, військові частини та органи, які виплачують грошове забезпечення, допомогу по тимчасовій непрацездатності, допомогу у зв’язку з вагітністю та пологами, допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства для:

осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, усиновленні дитини.

Відповідно до абзацу другого п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених в абзаці сьомому п. 1 частини першої ст. 4 Закону № 2464, - на суму грошового забезпечення кожної застрахованої особи, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, що здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги у зв’язку з вагітністю та пологами; допомоги, надбавки або компенсації відповідно до законодавства.

Водночас, частиною шостою ст. 4 Закону № 2464 визначено, що особи, зазначені, зокрема, у п. 4. частини першої ст. 4 Закону № 2464, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення ними бази нарахування за місяці звітного періоду, за які роботодавцем, зокрема резидентом Дія Сіті, сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску. Самостійно визначена такими особами база нарахування не може перевищувати максимальну величину бази нарахування єдиного внеску, встановлену Законом № 2464. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

На виконання вимог, зазначених п. 1 частини першої ст. 7 Закону № 2464 згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2011 року
№ 178 (зі змінами) затверджено Порядок нарахування та сплати єдиного внеску   за деякі категорії застрахованих осіб (далі – Порядок).

Разом з тим, якщо ж роботодавцем сплачено менше мінімального страхового платежу або взагалі не сплачено, то фізична особа – підприємець – платник єдиного податку самостійно визначає базу нарахування єдиного внеску та здійснює його сплату.

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено ст. 296 Кодексу.

Згідно з п. 296.3 ст. 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пп. 296.5 і 296.6 ст. 296 Кодексу (п. 296.7
ст. 296 Кодексу).

Фізичні особи, які обрали спрощену систему оподаткування подають зазначену декларацію за формою затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 «Про затвердження форм податкових декларацій платника єдиного податку», зі змінами (далі – Наказ № 578).

Згідно з приміткою 10 до Декларації невід’ємною частиною Декларації є Додаток 1, який подається та заповнюється фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку першої – третьої груп, відповідно до пп. 296.2
та 296.3 ст. 296 Кодексу, та які є платниками єдиного внеску відповідно до п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464. Додаток 1 не подається та не заповнюється зазначеними платниками, за умови дотримання ними вимог, визначених частиною шостою ст. 4 Закону № 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску.

Крім того, подання фізичними особами – підприємцями додаткових документів щодо інформування контролюючого органу про пільгу зі сплати єдиного внеску роботодавцем чинним законодавством не передбачено.

Згідно з п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.