Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ГУ ДПС У М.КИЄВІ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2026 р. № 3114/ІПК/10-36-07-08

 

          

  Головне управління ДПС у Київській області розглянуло звернення фізичної особи – підприємця …………………………… (далі - Підприємець)                 від ………………………………………………….. (далі - звернення) на отримання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями (далі – Кодекс) повідомляє таке.

         У своєму зверненні Підприємець повідомив, що перебуває на спрощеній системі оподаткування (платник єдиного податку 3 групи) та здійснює діяльність з надання дистанційних послуг через мережу Інтернет.

У зв’язку із наведеним Підприємець звернувся до податкового органу із наступними питаннями (в контексті звернення):

1. Чи підтверджує ДПС, що операції з надання дистанційних онлайн консультацій, а також надання доступу до електронних примірників книг та аудіо/відео-лекцій (що включає онлайн-перегляд та/або надсилання посилання на завантаження цифрового файлу на пристрій клієнта) без використання фізичних носіїв, класифікується саме як надання послуг, на які поширюється дія пункту 14 статті 9 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95–ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо звільнення від застосування ПРРО при розрахунках через сервіси переказу коштів (LiqPay/WayForPay)? 

2.1 Чи підпадає здійснення розрахунків за дистанційні послуги через платіжні сервіси LiqPay (як продукт банку) та WayForPay (як продукт небанківської фінансової установи ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», ліцензія НБУ №21/1064-рк) під дію пільги, передбаченої пункту 14 статті 9 Закону №265?

2.2 Чи вважається дотриманою вимога щодо проведення розрахунків за послуги «виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів», якщо Підприємець приймає оплату за вищезазначені послуги через інструменти інтернет-еквайрингу (зокрема LiqPay та WayForPay?

2.3 Чи виникає у Підприємця обов’язок застосовувати ПРРО при здійсненні вищевказаних послуг, враховуючи відсутність фізичного контакту з клієнтом та надання послуг виключно в електронній формі (шляхом надання доступу/посилання на завантаження файлу)?   

3. Чи дає здійснення розрахунків через сервіси WayForPay та LiqPay за надання цифрових послуг (доступ до електронних примірників книг та аудіо/відео-лекцій, що включає онлайн-перегляд та/або надсилання посилання на завантаження цифрового файлу на пристрій клієнта без використання фізичних носіїв), а також онлайн консультацій/лекцій право платнку податків на пільгу щодо незастосування ПРРО на підставі пункту 14 статті 9 Закону №265?

4. Чи буде достатнім для документального підтвердження доходу від таких майбутніх операцій виписка банку та електронна квитанція платіжної системи за наявності публічної оферти на сайті?

Щодо питання 1.

ДПС не уповноважена підтверджувати або спростовувати розуміння податкового та іншого законодавства СГ та/або організовувати його господарську діяльність, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням СГ вимог податкового та іншого законодавства, а також надає йому роз’яснення з практичного використання окремих норм податкового та іншого законодавства, щодо застосування яких у СГ виникли питання.

Щодо питань 2.1 – 2.3 та 3.

Оскільки, сформульовані Підприємцем у зверненні питання 2.1 – 2.3 та 3 є однотипними і регулюються однією і тією ж нормою законодавства, тому відповідь надається щодо них одночасно.

Правові засади застосування РРО / ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі № 265 та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Дія Закону № 265 поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене у пункті 14 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

Враховуючи викладене вище, та як відповідь на питання 2.1 – 2.3 та 3, повідомляємо, що в описаних у зверненні способах розрахунків Підприємець може скористатися правом не застосовувати РРО / ПРРО, надане пунктом 14 статті 9 Закону № 265, за умови проведення розрахунків за надані послуги виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.

При цьому таке право не застосовувати РРО / ПРРО втрачається у випадку проведення розрахунків за послуги у спосіб відмінний від зазначеного в пункті 14 статті 9 Закону № 265.

Щодо питання 4

Доходом фізичної особи – підприємця платника єдиного податку ІІІ групи, що здійснює продаж послуг в мережі Інтернет, є всі надходження у грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (в контексті звернення виключно в безготівковій) формі на рахунки відкриті у надавачів платіжних послуг.

Отже, виписки надавачів платіжних послуг будуть достатнім та належним підтвердженням отримання доходу за надані послуги.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.