Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2026 р. № 3120/ІПК/99-00-24-03-02 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє.

Як зазначено у зверненні, платник податків є фізичною особою – підприємцем та здійснює господарську діяльність та перебуває на податковому обліку в (  ) області.

У 2023 платник податків на підставі договору купівлі – продажу придбав у власність будівлі (головний корпус з виробничими площами та адміністративним приміщенням (Об’єкт 1) та приміщення зборки та розборки електродвигунів (Об’єкт 2)), розташовані в (  ) області. 

Об’єкт 1 має статус пам’ятки архітектури місцевого значення, яку внесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією пам’ятки архітектури, науки і техніки. У 2025 році Міністерством культури та стратегічних комунікацій України видано свідоцтво про реєстрацію об’єкта культурної спадщини як пам’ятки.

Головним управлінням ДПС у (  )  області (  ) складено податкове повідомлення - рішення за 2024 звітний (податковий) період, яке надіслане платнику податків.

Враховуючи вищевикладене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи застосовується пільгове оподаткування, що визначене п.п. 266.4.2            п. 266.4 ст. 266 Кодексу для сплати податку на нерухоме майно, відмінне  від земельної ділянки щодо пам’ятки архітектури за звітний (податковий) 2025 рік? 

2. Чи застосовується пільгове оподаткування, що визначене п.п. 266.4.2            п. 266.4 ст. 266 Кодексу для сплати податку на нерухоме майно, відмінне  від земельної ділянки щодо пам’ятки архітектури за 2018-2024 рр.? 

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Законом України від 8 червня 2000 року
№ 1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини», відповідно до ст. 42 якого держава здійснює політику пільгового оподаткування у сфері охорони культурної спадщини.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Будь-які питання щодо оподаткування регулюються Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства (п. 7.3 ст. 7 Кодексу).

Елементи податку, визначені в п. 7.1 ст. 7 Кодексу, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно Кодексом (п. 7.4 ст. 7 Кодексу).

Пунктом 30.1 ст. 30 Кодексу визначено, що податкова пільга – це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених
п. 30.2 ст. 30 Кодексу.

Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об’єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (п. 30.2 ст. 30 Кодексу).

Відповідно до п. 30.9 ст. 30 Кодексу податкова пільга надається шляхом: податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору, зменшення податкового зобов’язання після нарахування податку та збору, встановлення зниженої ставки податку та збору і звільнення від сплати податку та збору.

Порядок нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначено ст. 266 Кодексу.

Пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначені п. 266.4 ст. 266 Кодексу.

Згідно з п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів (п.п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 Кодексу).

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному Кодексом (п.п. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Підпунктом 12.3.2 п. 12.3 ст. 12 Кодексу передбачено, що при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначені ст. 7 Кодексу  з дотриманням критеріїв, встановлених розділу XII Кодексу  для відповідного місцевого податку чи збору.

Сільські, селищні, міські ради надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень (абзац перший п.п. 12.3.3 п. 12.3 ст. 12 Кодексу).

Згідно з п.п. 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу не дозволяється сільським, селищним, міським радам встановлювати індивідуальні пільгові ставки місцевих податків та зборів для окремих юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців і фізичних осіб або звільняти їх від сплати таких податків та зборів.

Водночас тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, до рішень сільських, селищних, міських рад, військових адміністрацій або військово-цивільних адміністрацій щодо встановлення ставок та пільг з місцевих податків та/або зборів та/або рішень про внесення змін до таких рішень не застосовуються вимоги п.п. 4.1.9 п. 4.1 та п. 4.5 ст. 4, п.п. 12.3.3, 12.3.4 і 12.3.7 п. 12.3, п.п. 12.4.3 п. 12.4 та п. 12.5 ст. 12 ПКУ та Закону України від 11 вересня 2023 року № 1160-IV «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», частини четвертої ст. 15 Закону України від 13 січня 2011 року № 2939-IV «Про доступ до публічної інформації», Закону України від 01 липня 2014 року № 1555-VII «Про державну допомогу суб’єктам господарювання» (п.п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу).

Враховуючи викладене, на період дії воєнного стану на території України згідно з вимогами п.п. 69.34 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу міська ради має можливість без застосування обмежень, передбачених п.п 12.3.7 п. 12.3 ст. 12 Кодексу, приймати рішення щодо встановлення індивідуальних пільгових ставок або звільнення від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки окремих фізичних осіб, майно яких віднесено до пам’ятки культури, архітектури та науки..

При цьому зазначене рішення застосовуються з дня його офіційного оприлюднення, а якщо у рішенні визначений пізніший строк введення його у дію дати, – то з визначеної у рішенні дати.

Крім того, відповідно до абзацу двадцятого п. 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу у частині об’єктів житлової/нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, які внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, зазнали незначних пошкоджень, придатні для проживання/використання за цільовим призначенням (відповідно) та підлягають відновленню шляхом поточного ремонту, сільські, селищні, міські ради, військові адміністрації або військово-цивільні адміністрації мають право:

1) встановлювати ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в розмірі, меншому за розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування для певного типу об’єктів нерухомого майна, що сплачується на відповідній території;

2) звільняти від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію