Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2026 р. № 3121/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула повторне звернення щодо перебування у статусі неприбуткової організації у разі здійснення певних видів діяльності на платній основі та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі– Кодекс), повідомляє.

Відповідно до уточнень у зверненні, Підприємство включене до переліку об’єктів, що забезпечують функціонування та обслуговування закладів охорони здоров’я та здійснює діяльність, спрямовану на забезпечення їх належного функціонування (зокрема, транспортне забезпечення, технічне обслуговування тощо).

Таким чином, правовий статус Підприємства є специфічним та відрізняється від статусу безпосередньо закладів охорони здоров’я, що має суттєве значення для правильного застосування положень податкового законодавства, зокрема п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Підприємство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

        1. Чи передбачає податкове законодавство обов’язок відкриття окремого (спеціального) банківського рахунку для коштів від платних послуг у межах статутної діяльності неприбуткової організації?

        2. Чи є допустимим використання таких коштів на оплату праці, комунальні послуги, паливо, обладнання та інші витрати, пов’язані зі статутною діяльністю?

        3. Чи потребує діяльність з надання платних послуг окремого прямого закріплення у статуті?

        4. Чи впливає отримання доходу від платних послуг на збереження статусу неприбутковості за умови його цільового використання?

        5. Чи виникає у Підприємства обов’язок подання додаткової податкової звітності або повідомлення контролюючих органів?

 

        Щодо питань 1-5      

        Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, як встановлено в п. 1.1 ст. 1 Кодексу, регулюються нормами цього Кодексу.

        Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами (п. 5.3 ст. 5 Кодексу).

        Перш за все зауважимо, що оскільки відповідно до п.п. 19¹.1.28 п. 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, питання порядку організації діяльності (в тому числі визначення видів економічної діяльності, відкриття рахунків тощо), вчинення та оформлення правочинів суб’єктів господарювання не належать до компетенції ДПС та регулюються нормами цивільного законодавства, інших спеціальних нормативно-правових актів у відповідній сфері діяльності.

         Водночас повідомляємо, що відповідно до частини першої ст. 60² Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (зі змінами) (далі – Закон № 280/97) комунальне унітарне підприємство створюється уповноваженим органом місцевого самоврядування у розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і належить до сфери

його управління. Комунальні унітарні підприємства створюються як комунальні комерційні підприємства або комунальні некомерційні підприємства.

        Як встановлено частинами другою та третьою ст. 60² Закону № 280/97, орган місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його повноваження у межах, визначених законом.

        Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і передається такому підприємству на праві узуфрукта комунального майна або на іншому речовому праві на чуже майно, передбаченому законом.

        Закон України від 9 січня 2025 року  № 4196-IX «Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб» (зі змінами) (далі – Закон № 4196) визначає правові та організаційні засади діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об’єднань юридичних осіб.

        Згідно з частиною першою ст. 1 Закону № 4196, підприємство - юридична особа, яка на день введення в дію цього Закону зареєстрована в організаційно-правовій формі державного підприємства (державного комерційного підприємства, державного некомерційного підприємства, казенного підприємства), комунального підприємства (комунального комерційного підприємства, комунального некомерційного підприємства), спільного комунального підприємства, приватного підприємства, дочірнього підприємства, іноземного підприємства, підприємства об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки), підприємства споживчої кооперації.

       Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом. Під некомерційною господарською діяльністю розуміється господарська діяльність, що здійснюється без мети одержання прибутку (частина перша ст. 2 Закону № 4196).

       Відповідно до частини шостої ст. 3 Закону № 4196, порядок створення, діяльності та припинення підприємств визначається законом, а також установчими документами підприємства.

       Правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні визначають Основи законодавства України про охорону здоров’я, прийняті Законом України від 19 листопада 1992 року № 2801-ХІІ (зі змінами).

       Відповідно до Статуту Підприємство надає послуги по створенню умов безпечного, якісного та ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг закладам охорони здоров’я, які не мають власного автотранспорту, для виїздів обласних фахівців, спеціалістів та бригад для надання практичної, методичної і медичної допомоги, послуг по ремонту транспортних засобів та будь-яким іншим особам в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та Статутом. Підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку.

       Головною метою Підприємства є забезпечення обласних закладів охорони здоров’я автотранспортними засобами та їх технічне обслуговування.

       Як зазначено у Статуті, до обов’язків Підприємства належить, зокрема,  планування своєї діяльності щодо досягнення мети та предмету діяльності Підприємства з урахуванням та у межах єдиної комплексної політики в галузі охорони здоров’я.

       Пунктом 133.4 ст. 133 Кодексу встановлено, що не є платниками податку на прибуток підприємств неприбуткові підприємства, установи та організації у порядку та на умовах, встановлених цим пунктом.

       Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу, неприбутковим підприємством, установою та організацією для цілей оподаткування податком на прибуток підприємств є підприємство, установа та організація (далі – неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

       утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

       установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників у розумінні Цивільного кодексу України), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. Для цілей цього абзацу не вважається розподілом отриманих доходів (прибутків) фінансування видатків, визначених п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу;

       установчі документи якої (або установчі документи організації вищого рівня, на підставі яких діє неприбуткова організація відповідно до закону) передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду, іншим юридичним особам, що здійснюють недержавне пенсійне забезпечення відповідно до закону (для недержавних пенсійних фондів), або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення).

       Положення цього абзацу не поширюється на об’єднання та асоціації об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельні кооперативи;

       внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій (далі – Реєстр).

       Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (абзац перший п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

       При цьому п. 133.4 ст. 133 Кодексу на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану застосовується з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

       Перелік підприємств, установ та організацій, які за умови їх відповідності вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу можуть бути віднесені до неприбуткових організацій, які не є платниками податку на прибуток підприємств, встановлено           п.п. 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

       На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п.133.4 ст. 133 Кодексу здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені пунктом 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу.

       Отже, в загальному порядку комунальне некомерційне підприємство, що забезпечує  функціонування та обслуговування закладів охорони здоров’я та здійснює діяльність, спрямовану на забезпечення їх належного функціонування, у  статусі неприбуткової організації має право отримувати доходи в межах власної статутної діяльності та на підставі профільного законодавства, у тому числі від надання платних послуг, виключно без мети отримання прибутку за умови, що отримані доходи використовуються таким комунальним некомерційним підприємством для фінансування видатків на його утримання, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених його установчими документами, та не здійснюється розподіл таких доходів серед засновників (учасників) такого підприємства, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб. 

       При цьому вбачається, що надання таким обслуговуючим комунальним некомерційним підприємством платних послуг у галузі автоперевезень                         не відповідає головній меті Підприємства, що спрямована на пріоритетне досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку (організація та забезпечення транспортних послуг для закладів охорони здоров’я з метою надання медичної допомоги), що призводитиме до недотримання вимог           п. 133.4 ст. 133 Кодексу для перебування такого комунального некомерційного підприємства у Реєстрі.  

        У разі недотримання неприбутковою організацією вимог, встановлених              п. 133.4 ст. 133 Кодексу (з урахуванням положень п. 63 підрозділу 4 розділу ХХ Кодексу), така організація підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до           п.п. 133.4.3 та п.п. 133.4.4 п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

       Водночас відповідно до п.п. 17 п. 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України (далі – МОЗ), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (зі змінами), МОЗ відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема, розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю МОЗ, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.

        При цьому з питань порядку надання платних послуг комунальним некомерційним підприємством, що забезпечує функціонування та обслуговування закладів охорони здоров’я, доцільно звернутись до МОЗ та відповідного органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого належить таке комунальне некомерційне підприємство.

       Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).