Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 29.05.2026 р. № 3124/ІПК/99-00-04-02-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернення Центру та, керуючись статтею 52 розділу II Податкового кодексу України  (далі – Кодексу), повідомляє таке.

Як зазначено у зверненні, Центр у межах своєї діяльності реалізує проєкти міжнародної технічної допомоги (далі – МТД) та грантові програми, зокрема за кошти міжнародних партнерів з розвитку до прикладу проєкт «________________________», згідно з Договором про надання гранту
№ _____________ за фінансової підтримки Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією (далі – грант Глобального фонду).

Для виконання програм Центр здійснює закупівлі товарів, робіт і послуг за рахунок коштів гранту Глобального фонду та МТД. У таких закупівлях беруть участь суб’єкти  господарювання різних організаційно-правових форм, зокрема: товариства з обмеженою відповідальністю, приватні підприємства, фізичні особи-підприємці та інші.

З огляду на викладене, Центр просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:  

1. Чи мають право фізичні особи-підприємці – платники єдиного податку другої групи здійснювати постачання товарів, виконання робіт та/або надання послуг на користь Центру як бюджетної установи, платника ПДВ?
2. Чи впливає статус операцій (звільнення від оподаткування  ПДВ у рамках реалізації проєктів МТД та гранту Глобального фонду) на можливість залучення фізичних осіб - підприємців платників єдиного податку другої групи як постачальників?
3. Чи існують додаткові податкові обмеження або ризики для Центру як замовника у разі укладення договорів з фізичними особами-підприємцями платниками єдиного податку другої групи?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (пункт 1.1 статті 1 розділу I Кодексу).

Згідно з пунктом 3.1 статті 3 розділу І Кодексу податкове законодавство України складається з Конституції України; Кодексу; Митного кодексу України та інших законів з питань митної справи у частині регулювання правовідносин, що виникають у зв’язку з оподаткуванням митом операцій з переміщення товарів через митний кордон України; чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування; нормативно-правових актів, прийнятих на підставі та на виконання Кодексу та законів з питань митної справи; рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань місцевих податків та зборів, прийнятих за правилами, встановленими Кодексу.

Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексу, застосовуються правила міжнародного договору (пункт 3.2 статті 3 розділу І Кодексу).

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Кодексу податкова пільга – передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов’язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених Кодексом.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів / послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу 1 Кодексу).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права Інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу І Кодексу).

Водночас пунктом 197.11 статті 197 розділу V Кодексу передбачено звільнення від оподаткування ПДВ, зокрема для операцій з:

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів як МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку;

постачання товарів та послуг на митній території України та ввезення на митну територію України товарів, що фінансуються за рахунок МТД, яка надається відповідно до міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до пункту 26 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу тимчасово, на період виконання програм Глобального фонду для боротьби із СНІДОМ, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операцій, зокрема з постачання на митній території України товарів (крім підакцизних) та надання послуг, якщо такі товари / послуги оплачуються за рахунок грантів (субгрантів), наданих відповідно до програм Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією в Україні, що виконуються відповідно до закону. Порядок здійснення таких операцій визначається Кабінетом Міністрів України. У разі  порушення вимог, встановлених цим порядком, платник податку, який фактично скористався правом на податкову пільгу, вважається таким, що умисно ухиляється від оподаткування, і до такого платника застосовуються штрафні (фінансові) санкції, встановлені Кодексом.

Порядок отримання права на звільнення від оподаткування операцій, що здійснюються в рамках проектів міжнародної технічної допомоги, регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2002 року № 153 «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги» (далі - Порядок № 153).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 153  виконавець – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з партнером з розвитку або уповноваженою партнером з розвитку особою та забезпечує реалізацію проекту (програми), у тому числі на платній основі;  

субпідрядник – будь-яка особа (резидент або нерезидент), що має письмову угоду з виконавцем або реципієнтом, забезпечує реалізацію проєкту (програми) в частині або в цілому та проводить процедури закупівлі за рахунок коштів МТД в рамках проєкту (програми);

реципієнт – резидент (фізична або юридична особа), який безпосередньо одержує МТД згідно з проєктом (програмою).

Проекти (програми) МТД, підлягають обов’язковій державній реєстрації, яка є підставою для акредитації їх виконавців, а також реалізації права на одержання відповідних пільг, привілеїв, імунітетів, передбачених законодавством та міжнародними договорами України
(пункти 11, 12 Порядку № 153).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 153 державна реєстрація проекту (програми) підтверджується реєстраційною карткою проекту (програми), складеною за формою згідно з додатком 1 до Порядку № 153.

Одночасно з видачею реєстраційної картки проекту (програми) МТД робиться відповідний запис у єдиному реєстрі проектів, що реалізуються в Україні з використанням ресурсів міжнародних фінансових організацій та МТД, та розміщується план закупівлі на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади (крім інформації, що становить комерційну таємницю).

З метою підтвердження правомірності застосування пільг з ПДВ при здійсненні операцій з постачання товарів, робіт, послуг в рамках проекту МТД платник податків має зберігати:

копію реєстраційної картки проекту МТД, в рамках якого здійснено закупівлю товарів, робіт, послуг, засвідчену печаткою партнерів з розвитку або виконавця проекту;

копію плану закупівлі, засвідчену печаткою партнерів з розвитку або виконавця проекту МТД;

копію контракту на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг, засвідчену підписом та печаткою виконавця проекту (у контракті зазначається, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється коштом проекту МТД та відповідає категорії (типу) товарів, робіт і послуг, зазначених у плані закупівлі).

Крім цього, пунктом 23 Порядку № 153 визначено, що виконавець та субпідрядник, що реалізують право на податкові пільги, передбачені законодавством та міжнародними договорами України (крім договорів, пов’язаних із виконанням робіт з підготовки до зняття і зняття енергоблоків Чорнобильської АЕС з експлуатації та перетворення об’єкта «Укриття» на екологічно безпечну систему), щомісяця до 20 числа складає та подає в письмовому та електронному вигляді органові ДПС, в якому перебуває на
обліку як платник податків, інформаційне підтвердження за формою згідно з додатком 8 до Порядку  № 153.

Щодо питання 1

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку встановлено главою 1
розділу XIV Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу до платників єдиного податку, які відносяться до другої групи, належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Дія підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Поняття «населення» у розумінні підпункту 2 пункту 291.4 статті 291 Кодексу не є специфічним, а використовується у загальному значенні.

При цьому «населення» – це сукупність людей, які перебувають у межах даної держави і підлягають її юрисдикції. До складу населення входять громадяни даної держави, іноземні громадяни, які живуть у цій державі тривалий час, особи без громадянства та особи з подвійним і більше громадянством (з практики застосування термінів, слів та словосполучень у юриспруденції).

Крім того, пункту 291.5 статті 291 Кодексу встановлено перелік видів діяльності, за умови провадження яких фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку.

Таким чином, фізична особа – підприємець – платник єдиного податку другої групи, має право надавати послуги виключно платникам єдиного податку (фізичним особам – підприємцям та юридичним особам – резидентам) та/або населенню за умови дотримання інших вимог, передбачених нормами главою 1 розділу XIV Кодексу.  Разом з тим підпунктом 2
пункту 291.4 статті 291 Кодексу не встановлено обмежень
щодо реалізації товарів та виконання робіт платником єдиного податку
другої групи суб’єктам господарювання, які перебувають на будь-якій системі оподаткування (юридичним особам), у тому числі бюджетним установам, за умови дотримання усіх вимог, встановлених цим підпунктом.

Щодо питання 2

Кодексом та Порядком № 153 не встановлено обмежень щодо залучення постачальників певної організаційно-правової форми чи обраної системи оподаткування в рамках проєкту МТД чи виконання грантових угод, тому Центр може залучати фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку другої групи як постачальників, але враховуючи обмеження, встановлені підпунктом 2 пункту 291.4 статті 294 Кодексу.

Щодо питання 3

Кожен конкретний випадок податкових взаємовідносин, у тому числі і тих, про які йдеться у зверненні, необхідно розглядати з урахуванням договірних умов та обставин здійснення відповідних господарських операцій, у тому числі з детальним вивченням та аналізом договорів, первинних документів і матеріалів, оформленням яких супроводжувались такі операції, що може бути досліджено виключно в межах проведення відповідних перевірок, передбачених Кодексом.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 стаття 52 Кодексу).