Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.06.2026 р. № 3137/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення щодо податкових наслідків з податків і зборів в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, обслуговуючий кооператив (не платник ПДВ) виступає замовником будівництва багатоквартирного житлового будинку та укладає договір генерального підряду з генпідрядником (платником ПДВ) для виконання будівельних робіт. Окрім цього, замовник планує залучення інших юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців для виконання будівельних/підрядних робіт (послуг), пов’язаних зі зведенням житла у межах зазначеного об’єкта будівництва.

Крім цього, замовник планує залучати до будівництва девелопера (платника ПДВ). За укладеним договором замовник делегує девелоперу функції замовника будівництва об’єкта у розумінні Закону України                       від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі – Закон № 3038), крім тих, які відповідно до чинного законодавства України можуть належати виключно замовнику як користувачу земельної ділянки, зокрема, повноважень замовника будівництва щодо набуття на своє ім’я прав на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту та інших повноважень, визначених законом. Також замовник надає девелоперу доступ до земельної ділянки для облаштування будівельного майданчика, інформацію та відомості, що є необхідними для виконання цього договору, зобов’язується виконати інші обов’язки визначені таким договором, а девелопер зобов’язується на свій ризик за рахунок власних або залучених сил, коштів, матеріалів, засобів, техніки та устаткування тощо забезпечити будівництво об’єкта в цілому на земельній ділянці відповідно до проектної документації, та виконати інші обов’язки, визначені таким договором.

У межах такого договору сторони погоджують, що девелопер набуває спеціальних майнових прав на визначену договором частину майбутніх об’єктів нерухомості, продаж яких він буде здійснювати протягом будівництва на підставі договорів купівлі-продажу спеціальних майнових прав на майбутні об’єкти нерухомості. При цьому, відповідно до умов такого договору девелопер не здійснює окремої оплати замовнику за набуття таких майнових прав.

У процесі реалізації проєкту будівництва девелопер має можливість здійснювати закупівлю будівельних матеріалів безпосередньо у постачальників, з подальшою передачею таких матеріалів генпідряднику для використання у будівництві об’єкта.

З огляду на викладене, Заявник просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи вважається операцією з першого постачання житла операція генерального підрядника (платника ПДВ) з постачання замовнику (обслуговуючому кооперативу – неплатнику ПДВ) будівельних робіт (послуг із будівництва) та чи підлягає така операція оподаткуванню ПДВ в описаній у зверненні ситуації;

2) чи зобов’язаний замовник (обслуговуючий кооператив – неплатник ПДВ) зареєструватися як платник ПДВ, якщо обсяг операцій із отримання пайових внесків від пайовиків (членів кооперативу) у вигляді будівельних матеріалів перевищує 1 000 000 грн. (один мільйон гривень), за умови, що постачання житла ще не відбулося;

3) чи відповідає вимогам законодавства з бухгалтерського та податкового обліку підхід, за якого у разі участі двох окремих юридичних осіб у фінансуванні спорудження одного об’єкта будівництва кожна з них веде бухгалтерський облік фактично понесених нею витрат окремо та формує вартість (собівартість, первісну вартість) лише тієї частини об’єкта нерухомості, яка відповідно до договірних умов має перейти саме цій особі;

4) чи є правомірним підхід, за якого в описаній моделі у замовника формується вартість/собівартість 70% об’єкта нерухомості, а у девелопера –  вартість/собівартість 30% об’єкта нерухомості, за умови належного документального підтвердження понесених витрат кожною стороною;

5) чи впливає описаний порядок забезпечення будівництва матеріалами на застосування звільнення від оподаткування ПДВ операцій з другого та наступних постачань житла відповідно до підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ для замовника та девелопера;

6) які первинні документи повинні підтверджувати передачу таких матеріалів для цілей податкового обліку сторін як операції, пов’язаної з виконанням будівельних робіт у межах одного інвестиційно-будівельного проекту?

Водночас, наявної у зверненні інформації недостатньо для надання у повній мірі відповіді на порушені питання.

У зв’язку з цим ДПС надає роз’яснення загальних норм податкового законодавства щодо порушених питань.  

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Відповідно до підпункту 19¹.1.28 пункту 19¹.1 статті 19¹ розділу I ПКУ до функцій контролюючих органів належить, зокрема, надання індивідуальних податкових консультацій, інформаційно-довідкових послуг із питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи, тому питання цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості не належать до компетенції ДПС.

 Згідно з пунктом 5.3 статті 5 розділу І ПКУ інші терміни, що застосовуються у ПКУ і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Пунктом 44.1 статті 44 глави 1 розділу II ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1       статті 44 глави 1 розділу II ПКУ.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої статті 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)   (далі – Закон № 996)).

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону № 996).

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Особливості цивільного обороту об’єктів незавершеного будівництва і майбутніх об’єктів нерухомості визначає Закон України від 15 серпня 2022 року № 2518-ІХ «Про гарантування речових прав на об’єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому» (далі – Закон № 2518).

Під терміном «власник спеціального майнового права на майбутній об’єкт нерухомості» розуміється фізична або юридична особа, за якою в установленому законом порядку зареєстровано спеціальне майнове право на майбутній об’єкт нерухомості (підпункт 1 частини першої статті 1                        Закону № 2518).

Під терміном «девелопер будівництва» розуміється юридична особа, яка на підставі договору, укладеного із замовником будівництва, забезпечує організацію та/або фінансування (інвестування) будівництва об’єкта відповідно до законодавства (у тому числі шляхом залучення коштів інших фізичних та юридичних осіб), а також за якою у випадках, передбачених договором із замовником будівництва, здійснюється первинна державна реєстрація спеціального майнового права на майбутні об’єкти нерухомості та яка отримує право першого відчуження, передачі у довірчу власність як спосіб забезпечення виконання зобов’язань та вчинення інших правочинів щодо таких об’єктів (підпункт 5 частини першої статті 1 Закону № 2518).

Під терміном «майбутній об’єкт нерухомості» розуміється передбачена проектною документацією на будівництво складова частина подільного об’єкта незавершеного будівництва, яка після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта стане самостійним об’єктом нерухомого майна (квартира, гаражний бокс, інше житлове або нежитлове приміщення, машиномісце тощо) (підпункт 6 частини першої статті 1 Закону № 2518).

Правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні визначено Законом України від 10 липня 2003 року                    № 1087-IV «Про кооперацію» зі змінами і доповненнями (далі –                             Закон № 1087).

Відповідно до статті 2 Закону № 1087 кооператив – це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування;

обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу;

пай – майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

пайовий фонд – фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом (стаття 19 Закону № 1087).

Відповідно до статті 21 Закону № 1087 пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі.

У разі якщо об’єктом паю є об’єкт незавершеного будівництва, майбутній об’єкт нерухомості, право на виконання будівельних робіт щодо якого набуто після набрання чинності Закону № 2518, правочини (операції) щодо таких об’єктів здійснюються з дотриманням вимог зазначеного закону.

Будівництво – це нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об’єкта будівництва (пункт 1 частини першої статті 1 Закону № 3038).

Будівельні роботи – це роботи з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту (пункт 2 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України              від 13 квітня 2011 року № 466 із змінами і доповненнями).

Об’єкти житлової нерухомості − будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки (підпункт 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання (підпункт «а» підпункту 14.1.129.1 підпункту 14.1.129 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ).

Під корпоративними правами розуміються права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами                       (підпункт 14.1.90 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів (підпункти 14.1.191 і 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності. Продаж результатів робіт (послуг) - будь-які операції господарського, цивільно- правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об’єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункти 14.1.185 і 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання житла (об’єктів житлової нерухомості) та операцій з постачання неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості визначено у підпункті 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Підпунктом 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ визначено, що звільняються від оподаткування ПДВ операції з постачання житла (об’єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості, крім першого постачання таких об’єктів.

У цьому підпункті перше постачання житла (об’єкта житлової нерухомості) означає:

а) першу передачу готового новозбудованого житла (об’єкта житлової нерухомості) у власність покупця або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;

б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об’єкта житлової нерухомості) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об’єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв’язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або постачання послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) на таку реконструкцію чи капітальний ремонт за рахунок замовника.

У підпункті 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ перше постачання неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості означає першу передачу спеціального майнового права на відповідний об’єкт покупцю за договором купівлі-продажу неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості (перший продаж) від замовника будівництва / девелопера будівництва, за яким зареєстровано спеціальне майнове право на відповідний об’єкт.

Операції з першого постачання доступного житла та житла, що будується із залученням державних коштів, звільняються від оподаткування.

Порядок реєстрації особи як платника ПДВ регулюється статтями 180-183 розділу V ПКУ та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.

Для цілей оподаткування ПДВ платниками податку є особи, перелік яких визначено підпунктом 14.1.139 пункту 14.1 статті 14 розділу І та                   пунктом 180.1 статті 180 розділу V ПКУ, зокрема юридична особа, створена відповідно до закону у будь-якій організаційно-правовій формі.

Статтями 181 та 182 розділу V ПКУ визначено умови для реєстрації особи як платника ПДВ, відповідно до яких реєстрація особи як платника ПДВ може здійснюватися як в обов’язковому порядку, так і за добровільним рішенням особи.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПКУ особа, у якої загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі (зокрема, але не виключно шляхом встановлення спеціального застосунку або додатку на смартфонах, планшетах чи інших цифрових пристроях), нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1 млн. грн. (без урахування ПДВ) зобов’язана зареєструватися як платник ПДВ у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 розділу V ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку першої − третьої групи.

До загального обсягу оподатковуваних операцій (загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ) для цілей реєстрації особи як платника ПДВ включається обсяг операцій, що підлягають оподаткуванню ПДВ за ставками: 0 відс., 7 відс., 14 відс. та 20 відс., а також операцій, що звільняються від оподаткування ПДВ.

Обсяг операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, при обрахунку загального обсягу оподатковуваних операцій не враховується.

Правові основи оподаткування податком на прибуток підприємств встановлено розділом ІІІ та підрозділом 4 розділу XX ПКУ.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший пункту 44.2 статті 44 розділу I ПКУ).

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств на підставі абзацу першого підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 розділу III ПКУ є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями ПКУ.

Відповідно до підпункту 141.12.1 пункту 141.12 статті 141 розділу III ПКУ фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму доходу (виручки), що була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування в поточному податковому (звітному) періоді за операцією із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка була врахована замовником будівництва, девелопером будівництва, у фінансовому результаті до оподаткування за операцією із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості (підпункт 141.12.2 пункту 141.12 статті 141 розділу III ПКУ).

Відповідно до підпункту 141.12.3 пункту 141.12 статті 141 розділу III ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму доходу (виручки) від операцій із першого продажу (передачі покупцю) неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва/майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах зменшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, у тому податковому (звітному) періоді, у якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об’єкта житлової нерухомості.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму нарахованих у бухгалтерському обліку витрат, що формують собівартість неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості, яка у попередніх податкових (звітних) періодах збільшила фінансовий результат до оподаткування замовника будівництва, девелопера будівництва, у тому податковому (звітному) періоді, у якому відбувається прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом відповідного об’єкта житлової нерухомості (підпункт 141.12.4 пункту 141.12                     статті 141 розділу III ПКУ).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненнях, ДПС інформує.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку - превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питання 1

Умови, при дотриманні яких застосовується режим звільнення від оподаткування ПДВ, встановлений підпунктом 197.1.14 пункту 197.1                 статті 197 розділу V ПКУ, до операцій з постачання житла (об’єктів житлової нерухомості) і операцій з постачання неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості та ознаки, згідно з якими визначається перше постачання житла (об’єкта житлової нерухомості), чітко визначені у вказаному підпункті ПКУ.

Додаткових умов та ознак ніж ті, що визначені у підпункті 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ, нормами ПКУ не передбачено.

Так, з огляду на норми, визначені підпунктом 197.1.14 пункту 197.1                статті 197 розділу V ПКУ, мають місце операції з постачання двох окремих об’єктів, а саме:

1) операції з постачання житла (об’єктів житлової нерухомості);

2) операції з постачання неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості.

З метою застосування норм вказаного підпункту ПКУ для операцій з постачання кожного із таких об’єктів передбачено окреме визначення терміну «перше постачання».

Так, перелік операцій, які вважаються першим постачанням житла (об’єкта житлової нерухомості), визначено в абзацах 3 і 4 підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Перелік операцій, які вважаються першим постачанням неподільного житлового об’єкта незавершеного будівництва / майбутнього об’єкта житлової нерухомості, визначено в абзаці 5 підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ.

Отже, якщо замовник самостійно не здійснює будівництво житла (об’єкта житлової нерухомості), а залучає для такого будівництва генпідрядника, то у розумінні норм підпункту 197.1.14 пункту 197.1 статті 197 розділу V ПКУ першим постачанням житла  буде операція генпідрядника з постачання замовнику (обслуговуючому кооперативу – неплатнику ПДВ) послуг із спорудження такого житла (об’єкта житлової нерухомості) за рахунок замовника, яка підлягає оподаткуванню ПДВ. За такою операцією генпідрядник (платник ПДВ) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ за ставкою 20 відс. на повну вартість таких послуг та скласти податкову накладну і зареєструвати її в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни.

Відсутність повної оплати за такі послуги не впливає на визначення першого постачання житла у розумінні норм підпункту 197.1.14 пункту 197.1                 статті 197 розділу V ПКУ.

Щодо питання 2

Об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції платників ПДВ з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України, а не операції з придбання (отримання) таких товарів/послуг.

Так, операції пайовиків (членів) із внесення пайового внеску (будівельних матеріалів) до пайового фонду обслуговуючого кооперативу  на загальну суму, що перевищує 1 000 000 млн грн., вважаються операціями з постачанням товарів/послуг у розумінні норм ПКУ для таких пайовиків (членів), а не для такого обслуговуючого кооперативу і, відповідно, обсяг таких операцій не враховуватиметься при обрахунку загального обсягу операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, для цілей обов’язкової реєстрації обслуговуючого кооперативу як платника ПДВ.

Водночас, обслуговуючий коопера