Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.06.2026 р. № 3157/ІПК/99-00-07-03-01 ІПК

Державна податкова служба України розглянула звернення акціонерного товариства «» (далі – Товариство) від № (вх. ДПС № від) про надання індивідуальної податкової консультації, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), повідомляє таке.

Відповідно до тексту звернення, в одному із своїх виробничих підрозділів (далі – Підрозділ) Товариство планує налагодити роботу їдальні, яка здійснюватиме приготування та відпуск готових справ для працівників Підрозділу. Здійснення розрахунку за харчування передбачається шляхом утримання його вартості із заробітної плати працівників. Поміж інших видів діяльності Підрозділу, є зокрема і діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування.

Враховуючи викладене вище, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань (в контексті звернення):

1. Чи вважається операція з відпуску готових страв, комплексних обідів працівникам підрозділу Товариства з подальшим утриманням їх вартості із заробітної плати розрахунковою операцією в розумінні Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі –
Закон № 265)?

2. У разі якщо вище зазначена операція є розрахунковою в розумінні Закону № 265, при запровадженні першого формату харчування (комплексний обід) чи підпадає вона під дію пункту 1 статті 9 Закону № 265 в частині незастосування РРО та/або ПРРО при продажі продукції власного виробництва, з урахуванням того, що їдальня є закладом громадського харчування, а розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом заліку зустрічних однорідних вимог?

3. У разі якщо вище зазначена операція є розрахунковою в розумінні Закону № 265, при запровадженні другого формату харчування (роздрібний відпуск страв) чи підпадає вона під дію пункту 1 статті 9 Закону №265 в частині незастосування РРО та/або ПРРО при продажі продукції власного виробництва, з урахуванням того, що їдальня є закладом громадського харчування, а розрахунки здійснюються у безготівковій формі шляхом заліку зустрічних однорідних вимог?

 

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО / ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг встановлені в Законі України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) та нормативно-правових актах, прийнятих на його виконання.

Слід зазначити, що дія Закону № 265 поширюється на усіх СГ, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) СГ, які здійснюють розрахунки у готівковій та/або безготівковій формі у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а порядок проведення таких розрахунків встановлено в розділі ІІ Закону № 265.

Зокрема, у статті 3 Закону № 265 встановлено обов’язок СГ проводити розрахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо), на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО / ПРРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів.

Відповідь на питання 1

Описаний у зверненні спосіб розрахунку між Товариством та споживачами (працівниками) не містить ознак розрахункової операції у розумінні Закону № 265, але у випадку продажу Товариством товарів або готових страв у приміщенні таких їдалень, застосування РРО / ПРРО є обов’язковим на загальних підставах.

Відповідь на питання 2 та 3

Оскільки, сформульовані Товариством у зверненні питання 2 та 3 є однотипними і регулюються одними і тими ж нормами законодавства, а відмінність між ними полягає лише у форматі харчування (комплексний обід чи роздрібний відпуск страв), тому відповідь надається щодо них одночасно.

Обов’язок застосування РРО / ПРРО залежить не від форми розрахунків, а виникає виключно за наявності обставин, що супроводжують господарські операції СГ, які чітко визначені у законодавстві, у тому числі у нормах його прямої дії, які встановлюють винятки із загальних правил.

До таких винятків належить, зокрема, встановлене пунктом 1 статті 9 Закону № 265 право не застосовувати РРО / ПРРО при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва (крім технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, лікарських засобів, виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння) підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних уповноваженою особою відповідного СГ.

Таким чином, здійснення торгівлі готовими стравами (комплексні обіди, роздрібний відпуск страв) в їдальні підрозділу Товариства споживачам (працівникам) не підпадає під регулювання пункту 1 статті 9 Закону № 265.

У відповідності до пункту 52.2 статті 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер, діє в межах законодавства, яке було чинним на момент надання такої консультації і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.