Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.06.2026 р. № 3164/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (   ) щодо застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомляє, про необхідність отримання індивідуальної податкової консультації пов’язана з поданням Повідомлення про набуття (початок здійснення фактичного контролю) або відчуження частки (припинення фактичного контролю) резидентом в іноземній юридичній особі або майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи (далі – Повідомлення).

Враховуючи вищезазначене, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Як діяти фізичній особі-резиденту України у випадках, коли набуття (або відчуження) частки в іноземній юридичній особі здійснює інша особа – резидент України і водночас таке набуття (або відчуження) частки має наслідком набуття (втрату) статусу контролера (контролюючої особи) щодо іноземної контрольованої компанії не лише особою, яка власне набула (або відчужила) частку, а й фізичною особою – резидентом України, частка якої в іноземній юридичній особі залишається незмінною?

2. Яким чином фізичній особі-резиденту України, яка не здійснила набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі, але натомість набула (втратила) статус контролюючої особи щодо такої іноземної юридичної особи, слід забезпечувати виконання своїх обов’язків, зокрема, щодо своєчасного повідомлення контролюючому органу про набуття (втрату) такою особою статусу контролюючої особи? І як правильно заповнити в таких ситуаціях відповідне Повідомлення до контролюючого органу, якщо зазначена фізична особа безпосередньо не набула (не відчужила) частки в іноземній юридичній особі, однак форма Повідомлення містить відповідні графи і рядки стосовно набуття (відчуження) частки. 

Щодо питань 1-2.

Контрольованою іноземною компанією визнається будь-яка юридична особа, зареєстрована в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи – резидента України або юридичної
особи – резидента України (підпункт 39².1.1 пункту 39².1 статті 39² Кодексу).

Відповідно до підпункту 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу з урахуванням положень статті 39² Кодексу контролюючою особою є фізична особа або юридична особа – резиденти України, що є прямими або опосередкованими власниками (контролерами) контрольованої іноземної компанії.

Зокрема, іноземна компанія визнається контрольованою іноземною компанією, якщо фізична особа - резидент України або юридична особа - резидент України (контролююча особа):

а) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше
ніж 50 відсотків, або

б) володіє часткою в іноземній юридичній особі у розмірі більше
ніж 10 відсотків, за умови що декілька фізичних осіб - резидентів України та/або юридичних осіб - резидентів України володіють частками в іноземній юридичній особі, розмір яких у сукупності становить 50 і більше відсотків, або

в) окремо або разом з іншими резидентами України - пов’язаними особами здійснює фактичний контроль над іноземною юридичною особою.

Згідно з підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² Кодексу фізична особа (юридична особа) - резидент України зобов’язана повідомляти контролюючий орган про:

кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою відповідно до вимог статті 39² Кодексу;

ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи (юридичної особи) - резидента України протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

Форма та порядок надсилання до контролюючого органу Повідомлення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.11.2021 за № 1525/37147.

Таким чином, фізична особа - резидент України, що є прямим або опосередкованим власником (контролером) контрольованої іноземної компанії, зобов'язана повідомляти контролюючий орган, зокрема, про набуття/відчуження частки в іноземній юридичній особі та/або здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою у строки визначені підпунктом 39².5.5 пункту 39².5 статті 39² Кодексу.

З огляду на зазначене, подання Повідомлення до контролюючого органу – це обов’язок фізичної особи – резидента України щодо повідомлення про набуття (відчуження) частки в іноземній юридичній особі або початок (припинення) здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання (втрати визнання) такої особи контролюючою особою контрольованої іноземної компанії.

Відповідно до вимог Кодексу фізична чи юридична особа не визнаються контролюючою особою у разі невідповідності критеріям, встановленим
підпунктом 39².1.2 пункту 39².1 статті 39² Кодексу. Зокрема, обов’язок щодо подання Повідомлення покладається виключно на контролюючу особу.

Водночас зазначаємо, що платник податків може подати інформаційний лист щодо втрати статусу контролюючої особи, такою фізичною особою, через електронний кабінет з обґрунтованим  поясненням.

Варто зазначити, що кожен конкретний випадок практичного застосування положень Кодексу здійснюється на підставі аналізу деталізованої інформації та її документального підтвердження, з урахуванням усіх обставин та підстав.

Відповідно до пункту 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.