Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.06.2026 р. № 3168/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

Державна податкова служба України, керуючись статтею 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (  ) щодо практичного застосування окремих норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні фізична особа – підприємець повідомив, що зареєстрований платником єдиного податку третьої групи та планує здійснювати діяльність із створення відео та розміщення їх у своєму каналі на відеохостингу YouTube (який належить YouTube LLC), що надає послуги розміщення відеоматеріалів.

Плату за показ такої реклами YouTube перераховує власникам відеоматеріалів.

Таким чином, платник податку просить надати індивідуальну податкову консультацію з питань:

1. Чи є виплати, що надходять від YouTube, як частка від доходу отриманого YouTube  від продажу реклами, розміщеної у відеоматеріалах автора, та надання платного доступу до відеоматеріалів автора – роялті в розумінні п.п. 14.1.225        п. 14.1 ст. 14 Кодексу?

2. Чи можуть кошти, що надходять фізичній особі – підприємцю від YouTube, як частка від доходу отриманого YouTube від продажу реклами, розміщеної у відеоматеріалах автора та надання платного доступу до відеоматеріалів автора, вважатися доходом фізичної особи – підприємця отриманим на спрощеній системі оподаткування (у випадку зарахування таких коштів на рахунок фізичної особи – підприємця відкритий у банківській установі України) та чи можуть такі доходи бути включеними до складу доходів фізичної особи – підприємця згідно п.п.1 п. 292.1 ст. 292 Кодексу, враховуючи, зокрема, той факт, що  фізична особа – підприємець створює і розміщує відео на своєму YouTube-каналі виключно з метою отримання доходів у вигляді винагороди за перегляду таких відео користувачами YouTube реклами перед, під час та після показу таких відео, а також реклами поруч із цим відео користувача?

Щодо питань першого та другого

Особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини) регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ).

Відповідно до ст. 418 ЦКУ право інтелектуальної власності – це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений ЦКУ та іншим законом.

Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об’єктів права інтелектуальної власності визначається ЦКУ та іншим законом.

Статтею 420 та частиною першою ст. 433 ЦКУ визначено об’єкти права інтелектуальної власності.

Правила та умови розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності (у тому числі використання об’єкта права інтелектуальної власності) визначено главою 75 ЦКУ.

Статтею 1107 ЦКУ визначено види правочинів щодо розпоряджання майновими правами інтелектуальної власності.

Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Кодексу роялті – це будь-який платіж, в тому числі платіж, що сплачується користувачем об’єктів авторського права і (або) суміжних прав на користь організацій колективного управління, відповідно до Закону України від 15 травня 2018 року № 2415-VIII «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав», отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп’ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інші аудіовізуальні твори, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані:

як винагорода за використання комп’ютерної програми, якщо умови використання обмежені функціональним призначенням такої програми та її відтворення обмежене кількістю копій, необхідних для такого використання (використання «кінцевим споживачем»);

за придбання примірників (копій, екземплярів) об’єктів інтелектуальної власності, у тому числі в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання або для перепродажу такого примірника (копії, екземпляра);

за придбання речей (у тому числі носіїв інформації), в яких втілені або на яких містяться об’єкти права інтелектуальної власності, визначені в абзаці першому цього підпункту, у користування, володіння та/або розпорядження особи;

за передачу прав на об’єкти права інтелектуальної власності, якщо умови передачі прав на об’єкт права інтелектуальної власності надають право особі, яка отримує такі права, продати або здійснити відчуження в інший спосіб права інтелектуальної власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), крім випадків, коли таке оприлюднення (розголошення) є обов’язковим згідно із законодавством України;

за передачу права на розповсюдження примірників програмної продукції без права на їх відтворення або якщо їх відтворення обмежено використанням кінцевим споживачем.

Господарською діяльністю відповідно до підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу є діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацію товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та /або через свої відокремлені підрозділи , а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Зокрема, за правилами YouTube створення та розміщення відео на YouTube здійснюється фізичною особою – підприємцем виключно з метою надання YouTube, відповідно до договору оферти, який укладається під час  приєднання до партнерської програми YouTube, права розміщувати у цих відео рекламу (рекламні ролики, вставки тощо) третіх осіб, які сплачують YouTube за її розміщення.

Відповідно до умов договору оферти, з яким користувачі погоджуються шляхом акцепту, вони надають згоду YouTube на розміщення реклами у своїх відео на  розсуд YouTube, який самостійно обирає, яку саме рекламу та в яких відео розміщувати.

Таким чином, діяльність зі створення відео контенту та його розміщення на YouTube з метою отримання доходу від реклами, розміщеної YouTube,
є частиною господарської діяльності фізичної особи – підприємця, тобто не є роялті. Укладаючи з YouTube договір оферти, що регулює розміщення реклами у відео користувача, останній усвідомлено делегує YouTube право розміщувати таку рекламу із використанням технічних і програмних засобів самої платформи.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначено главою 1 розділу ХІV Кодексу.

Умови перебування фізичної особи – підприємця на єдиному податку третьої групи встановлені підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 Кодексу, відповідно до якого до платників єдиного податку, які відносяться до третьої групи, належать, зокрема, фізичні особи – підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена, та юридичні особи – суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 1167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня податкового (звітного) року.

Пунктом 291.5 статті 291 Кодексу визначені види діяльності, здійснюючи які фізичні особи – підприємці не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп.

Згідно з підпунктом 292.1 статті 292 Кодексу доходом для фізичної особи – підприємця – є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пункту 292.3 статті 292 Кодексу. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, доходи у вигляді бюджетних грантів, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим НБУ на дату отримання такого доходу (пункт 292.5 статті 292 Кодексу).

Датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг) (пункт 292.6 статті 292 Кодексу).

Ведення обліку і складення звітності платниками єдиного податку визначено статею 296 Кодексу.

Так, відповідно до пункту 296.3 статті 296 Кодексу платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду.

Податкова декларація платника єдиного податку складається наростаючим підсумком з урахуванням норм пунктів 296.5 і 296.6 статті 296 Кодексу
(пункт 296.7 статті 296 Кодексу).

Таким чином, якщо фізична особа – підприємець – платник єдиного податку третьої групи отримує виплати від YouTube за рекламу, яка розміщується у створених ним відеоматеріалах, на рахунок, відкритий у банківській установі в Україні для здійснення підприємницької діяльності (впродовж звітного періоду, але не пізніше річного податкового (звітного) періоду), то сума отриманих коштів включаються в дохід фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку та оподатковуються у порядку згідно з главою 1 розділу XIV Кодексу.

Згідно з пунктом 52.2 статті 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.