Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 01.06.2026 р. № 3171/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) (далі – Наукове видавництво) (…), щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків зазначив, що відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 56 від 19.01.2026 року «Про внесення змін до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 28.01.2026 року за № 129/45523 (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0148-18#top) (далі – Наказ № 56) серед критеріїв для оцінювання наукових періодичних видань України категорії «Б» є, зокрема, «Звільнення від будь-якої оплати (внесків) за опрацювання, рецензування та/або оприлюднення статей, поданих здобувачами третього рівня вищої освіти, бюджетної форми підготовки, виконаних ними одноосібно (без співавторів)» (Додаток 4 до Порядку формування Переліку наукових фахових видань України).

Науковим видавництвом, що є платником єдиного податку третьої групи
за ставкою 5 відсотків, для збереження категорії «Б» науковими фаховими журналами, що видаються видавництвом, прийнято рішення щодо дотримання критеріїв Наказу № 56.

Таким чином, звільнення від будь-якої оплати (внесків) за опрацювання, рецензування та/або оприлюднення статей застосовуватиметься до чітко визначеної категорії осіб (здобувачів третього рівня вищої освіти бюджетної форми підготовки за умови одноосібного авторства) і не матиме індивідуального характеру.

З метою належного виконання податкових зобов’язань та належного відображення відповідних положень у договірних відносинах із здобувачами третього рівня вищої освіти бюджетної форми підготовки у зв’язку зі «звільненням від будь-якої оплати (внесків) за опрацювання, рецензування та/або оприлюднення статей» просимо надати роз’яснення:

При наданні послуги з безкоштовної публікації у науковому журналі категорії «Б» видавництва здобувачам третього рівня вищої освіти бюджетної форми підготовки:

1. Чи є Наукове видавництво податковим агентом в цьому разі?

2. Чи розглядається ця операція як отримання додаткового блага здобувачем у вигляді безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а саме - безкоштовної публікації наукової статті з обов’язковим утримання зі такого здобувача податку на доходи фізичних осіб (18 відсотків) та військового збору (5 відсотків) від суми додаткового блага, збільшеної на «натуральний» коефіцієнт (1,219512)
з урахуванням того, що зазначена умова (звільнення від будь-якої оплати (внесків) за опрацювання, рецензування та/або оприлюднення статей) застосовується не індивідуально, а до всіх фізичних осіб, які відповідають визначеним критеріям, зокрема, здобувачів третього рівня вищої освіти бюджетної форми підготовки?

Якщо на сайті Видавництва буде встановлена та вказана як спеціальна ціна послуги з публікації наукової статті для окремої категорії осіб (в даному випадку – здобувачам третього рівня вищої освіти бюджетної форми підготовки), яка буде зазначена на рівні 0,00 гривень (нуль гривень нуль копійок), то:

Чи розглядається ця операція як звичайна господарська операція, вартість якої визначена сторонами договору і у відповідності з п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу це є «звичайна ціна – ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом» внаслідок якої у сторін
не виникають додаткові податкові зобов’язання (податку на доходи фізичних осіб та військовий збір)?

Згідно із частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Кодексом (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом ІV Кодексу, згідно з п. 162.1 ст. 162 якого платником податку, зокрема, є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.

Підпунктом 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу передбачено, що об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Статтею 165 Кодексу встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Крім того, п.п. 1.7 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу передбачено, що звільняються від оподаткування збором доходи, які згідно з розділом IV Кодексу та підрозділом 1 цього розділу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165, пп. 3 і 4 п. 170.13¹ ст. 170 Кодексу та п. 14 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

Водночас, відповідно до п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. 

Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 Кодексу.

При цьому звичайна ціна – це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу (п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Ринкова ціна – це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності – однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах (п.п. 14.1.219 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 Кодексу ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 ст. 167 Кодексу).

При цьому згідно з п. 164.5 ст. 164 Кодексу під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з Кодексом, помножена на коефіцієнт, який обчислюється
за формулою: К = 100 : (100 - Сп), де К - коефіцієнт; Сп - ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Також вказаний дохід для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1 п.п. 1.2 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Ставка військового збору становить, зокрема, для платників, зазначених у п.п. 1 п.п. 1.1 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення»
Кодексу, – 5 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1 п.п. 1.2
п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, крім доходів, які оподатковуються за ставкою, визначеною п.п. 4 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 1 п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) податку на доходи фізичних осіб та військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.

При цьому податковий агент, поняття якого наведено у п.п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов’язаний утримувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу, та ставку військового збору, встановлену в п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 Кодексу та п.п. 1.4 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу).

Разом з ти, відповідно до п. 2 Наказу № 56 наукові фахові видання категорії «Б», включені до Переліку наукових фахових видань України на день набрання чинності Наказу № 56 залишаються в Переліку наукових фахових видань України до 01 червня 2026 року.

Враховуючи зазначене, дохід у вигляді вартості надання Науковим видавництвом на кориcть фізичної особи – здобувача третього рівня вищої освіти бюджетної форми підготовки за послуги з безкоштовної публікації у науковому журналі категорії «Б» включається податковим агентом (науковим фаховим виданням) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків як додаткове благо та оподатковується податком на доходи фізичних осіб з урахуванням п. 164.5 ст. 164 Кодексу та військовим збором на загальних підставах. При цьому Наукове видавництво як податковий агент зобов’язаний виконати усі функції, визначені Кодексом.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.