Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2026 р. № 3190/ІПК/99-00-21-03-02 ІПК

 

Державна податкова служба України розглянула звернення                             щодо податкових наслідків з ПДВ в описаній у зверненні ситуації та, керуючись статтею 52 глави 3 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ), повідомляє.

Як зазначено у зверненні, Товариство має намір укласти з нерезидентом договір про виробництво телепрограми та передачу майнових авторських прав на неї (далі – Договір).

З огляду на викладене, Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1) чи вважаються операції, що здійснюються у межах Договору, операціями з постачання послуг у розумінні норм підпункту 14.1.185                      пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ в описаній у зверненні ситуації;

2) чи вважається місцем постачання послуг, що постачаються у межах Договору, місцем, яке розташоване за межами митної території України, враховуючи норми підпункту «а» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ, і чи є операція з постачання таких послуг не об’єктом оподаткування ПДВ в описаній у зверненні ситуації;

3) якщо операції, які здійснюються у межах Договору, не є об’єктом оподаткування ПДВ, але при цьому Товариство за такими операціями нарахувало податкові зобов’язання з ПДВ із застосуванням ставки ПДВ у розмірі 20 відс., склало та зареєструвало в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) податкові накладні, а також відобразило дані щодо таких операцій у податковій декларації з ПДВ, то яким чином в описаній у зверненні ситуації:

відкоригувати такі податкові зобов’язання з ПДВ та відобразити таке коригування у податковій звітності з ПДВ;

повернути надміру сплачені до бюджету суми ПДВ?

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами ПКУ (пункт 1.1 статті 1 розділу І ПКУ).

Пунктом 44.1 статті 44 глави 3 розділу ІІ ПКУ встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим вказаного пункту ПКУ.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (частина друга статті 3 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі −                                   Закон № 996)).

Умови та строки повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено статтею 43 глави 1 розділу II ПКУ.

Згідно з пунктами 43.1 - 43.4¹ статті 43 глави 1 розділу II ПКУ помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до статті 43 глави 1 розділу II ПКУ та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на рахунок такого платника податків у банку або небанківському надавачу платіжних послуг, або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ у порядку, визначеному пунктом 200¹.5 статті 200¹ розділу V ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування ПДВ, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з ПДВ чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 розділу ІІ ПКУ у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених               статтею 102 розділу ІІ ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та                 підрозділом 2 розділу XX ПКУ.

Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 розділу V ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПКУ розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14              розділу I ПКУ). Продаж результатів робіт (послуг) – будь-які операції господарського, цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпоряджання товарами, у тому числі нематеріальними активами та іншими об'єктами власності, що не є товарами, за умови компенсації їх вартості, а також операції з безоплатного надання результатів робіт (послуг) (підпункт 14.1.203 пункту 14.1 статті 14 розділу І ПКУ).

Пунктами 186.2 – 186.4 статті 186 розділу V ПКУ визначено категорії послуг, місце постачання яких визначається по місцю реєстрації постачальника або отримувача відповідних послуг або по місцю фактичного надання відповідних послуг.

Місцем постачання послуг, зазначених у пункті 186.3 статті 186              розділу V ПКУ, вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

До таких послуг, зокрема, належать: надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у тому числі за ліцензійними договорами, а також надання (передача) права на скорочення викидів парникових газів (вуглецевих одиниць) (підпункт «а» пункту 186.3 статті 186 розділу V ПКУ).

Місцем постачання послуг, крім операцій, зазначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.31 статті 186 розділу V ПКУ, є місце реєстрації постачальника (пункт 186.4 статті 186 розділу V ПКУ).

Отже, порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг безпосередньо залежить від місця їх постачання.

Правила формування і коригування податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ, а також складання податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в ЄРПН встановлено статтями 187, 192, 198, 199 і 201 розділу V ПКУ.

Згідно з пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 статті 201 розділу V ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 05 жовтня 2017 року                                 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Відповідно до пункту 192.1 статті 192 розділу V ПКУ якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.

Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в ЄРПН пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм ПКУ і вказаних вище нормативно-правових актів, опису питань і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС інформує.

Платники податків при визначенні порядку оподаткування здійснюваних ними операцій повинні керуватися одним із основних принципів бухгалтерського обліку − превалювання сутності над формою (операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з їх юридичної форми (стаття 4 Закону № 996). Для цілей податкового обліку беруться до уваги економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення таких операцій.

Податковий облік ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, а тому при визначенні порядку оподаткування ПДВ операцій з постачання тих, чи інших товарів/послуг необхідно встановити фактичну сутність таких операцій і місце їх постачання, а також враховувати те, яким чином у бухгалтерському обліку відображається факт здійснення таких операцій.

Щодо питання 1

Якщо за своєю фактичною сутністю Товариство у межах Договору створює за замовленням об'єкт права інтелектуальної власності (у тому числі аудіовізуальний твір) та надає майнові права на такий об’єкт, то у розумінні норм підпункту 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I ПКУ така операція підпадає під операцію з постачання послуг.

Щодо питання 2

Якщо за своєю фактичною сутністю послуги, що будуть надаватися у межах Договору, належать до категорії послуг, визначених у пункті 186.3     статті 186 розділу V ПКУ, зокрема до таких послуг як надання майнових прав на об’єкт інтелектуальної власності, то місцем їх постачання буде місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. Якщо отримувачем послуг, що будуть надаватися у межах Договору, буде нерезидент, то операція Товариства (постачальника) з постачання таких послуг нерезиденту (отримувачу) не буде об’єктом оподаткування ПДВ.

Якщо за своєю фактичною сутністю послуги, що будуть надаватися у межах Договору, не належать до категорії послуг, визначених у пунктах 186.2, 186.3 і 186.3¹ статті 186 розділу V ПКУ, то місцем їх постачання буде місце реєстрації їх постачальника. Оскільки постачальником послуг, що будуть надаватися у межах Договору, буде Товариство, яке зареєстроване як суб’єкт господарювання на митній території України, то операція Товариства (постачальника) з постачання таких послуг нерезиденту (отримувачу) буде об’єктом оподаткування ПДВ та оподатковуватиметься податком у встановленому ПКУ порядку.

З питання віднесення зазначених у зверненні послуг, що надаються у межах Договору, до тієї чи іншої категорії послуг, визначених у                       пункті 186.3 статті 186 розділу V ПКУ (у тому числі до таких послуг як надання майнових прав інтелектуальної власності), та визначення коду для таких послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), ДПС рекомендує звернутися до ДП «Науково-дослідний інститут метрології вимірювальних і управляючих систем», яке є розробником ДКПП, за адресою: 79008, м. Львів, вул. Кривоноса, 6.

Щодо питання 3

У разі, якщо Товариство помилково нарахує податкові зобов’язання з ПДВ та складе і зареєструє в ЄРПН податкову накладну за операцією з постачання послуг, яка відповідно до норм ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ, та відобразить у податковому обліку зазначену операцію як оподатковувану ПДВ, а суму ПДВ сплатить до бюджету, то такі податкові зобов’язання ПДВ підлягатимуть коригуванню за умови повернення покупцю сплаченого ним ПДВ під час придбання таких послуг.

Зокрема, Товариство матиме право зменшити суму податкових зобов’язань з ПДВ на підставі розрахунку коригування до помилково складеної податкової накладної лише після реєстрації в ЄРПН такого розрахунку коригування, в якому відкоригує всю суму операції зі знаком «-».

У разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу ІІ ПКУ) Товариство самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з ПДВ, у тому числі і помилок, що стосуються вказаних у питання 3 операцій, Товариство зобов'язане подати до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок до такої податкової декларації з ПДВ за формою чинного на дату його подання.

Щодо повернення надміру сплачених грошових зобов'язань, то умови та строки повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені визначено статтею 43 глави 1 розділу II ПКУ.

Водночас, особливості повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з ПДВ передбачено пунктом 43.4¹ статті 43 глави 1 розділу ІІ ПКУ.

Таким чином, для цілей повернення надміру сплачених грошових зобов'язань Товариству необхідно використовувати правила, встановлені статтею 43 глави 1 розділу II ПКУ.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 глави 3 розділу ІІ ПКУ).