Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.06.2026 р. № 3208/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування окремих норм податкового законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що є фізичною особою – підприємцем – платником єдиного податку. Основним видом діяльності згідно КВЕД-2010 є 86.22 «Спеціалізована медична практика».

Платник податків здійснює господарську діяльність з медичної практики на підставі ліцензії, виданої Міністерством охорони здоров’я (…) за спеціальністю рентгенологія.

З метою розширення діяльності з надання послуг, після внесення відповідних змін до ліцензії, платник податків планує надавати, зокрема, послуги з первинної медичної допомоги населенню.

Для отримання повної об’єктивної діагностичної інформації про стан здоров’я пацієнта, встановлення діагнозу, моніторингу за станом здоров’я в ході лікування тощо, пацієнтам необхідно проводити лабораторні дослідження.

Задля покращення якості обслуговування пацієнтів та підвищення рівня сервісу, виникає необхідність організації надання діагностичних лабораторних досліджень таким чином, щоб пацієнт мав можливість замовити, оплатити та отримати результат за місцем лікування.

Лабораторні послуги планується замовляти в сертифікованій лабораторії, яка виступатиме фактичним виконавцем лабораторних досліджень згідно власної ліцензії.

Збір біологічного матеріалу здійснюватиметься медичним персоналом, який перебуває із платником податків у трудових відносинах, з наступною передачею його в лабораторію для проведення лабораторних досліджень. Після отримання результатів аналізів від лабораторії, медичний персонал (лікарі) передаватимуть своїм пацієнтам з подальшим використанням результатів аналізів для надання медичних послуг.

Тобто, надання послуг з проведення лабораторних досліджень (аналізів) здійснюватиметься в рамках надання первинної медичної допомоги і є необхідною та обов’язковою складовою надання медичних послуг пацієнтам.

Таким чином, фізична особа – підприємець отримуватиме від пацієнтів кошти за лабораторні аналізи (готівкою або через еквайринг) із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій, з відокремленням вартості у фіскальних чеках, наприклад: «аналіз крові загальний», і після виконання аналізу сертифікованою лабораторією, сплачуватиме останній кошти за цю послугу. В документах фізичної особи – підприємця та сертифікованої лабораторії буде вказано однакове найменування послуги, наприклад: «аналіз крові загальний».

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію
з наступних питань:

1. Чи звільняються від оподаткування ПДВ відповідно до п.п. 197.1.5
п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу операції з постачання фізичною особою – підприємцем (платником ПДВ), який провадить господарську діяльність з медичної практики, послуг пацієнтам з проведення лабораторних досліджень згідно описаної ситуації?

2. Чи є підставою анулювання платником єдиного податку за рішенням контролюючого органу здійснення господарської операції постачання послуг з проведення лабораторних досліджень фізичною особою – підприємцем (платником єдиного податку третьої групи), який не має ліцензії на проведення лабораторних досліджень (аналізів), фактично їх не здійснює, а у рамках надання пацієнтам інших медичних послуг здійснює забір біологічного матеріалу, направляє його до лабораторії та організовує отримання результатів таких досліджень (аналізів), з подальшим використанням результатів аналізів для надання медичних послуг згідно власної ліцензії в рамках зареєстрованого виду діяльності згідно з КВЕД ДК 009:2010 з медичної практики, який зазначений у реєстрі платників єдиного податку?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених цим Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються нормами Кодексу (п. 1.1 ст. 1 розділу І Кодексу).

Відповідно до п. 5.1 - 5.3 ст. 5 розділу I ПКУ поняття, правила та положення, установлені Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 розділу I Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Кодексу. Інші терміни, що застосовуються у Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами.

Згідно зі ст. 3 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» (далі – Закон № 2801) заклад охорони здоров'я – юридична особа будь-якої форми власності та організаційно-правової форми або її відокремлений підрозділ, що забезпечує медичне обслуговування населення на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників і фахівців з реабілітації.

Положеннями ст. 17 Закону № 2801 визначено, що провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.

Перелік закладів охорони здоров'я затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 28.10.2002 № 385, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12.11.2002 за № 892/7180.

Відповідно до вимог п. 15 частини першої ст. 7 Закону України
від 02 березня 2015 року № 222-VIII «Про ліцензування видів господарської діяльності» медична практика є видом господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.

Правові основи оподаткування ПДВ встановлено розділом V та підрозділом 2 розділу XX Кодексу.

Згідно з п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 розділу V Кодексу об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 розділу V Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 розділу I Кодексу).

Відповідно до п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу визначено, що операції з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медична послуга) закладами охорони здоров'я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг для осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю реабілітаційними закладами, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, звільняються від оподаткування ПДВ (крім послуг, визначених підпунктами «а» - «о» п.п. 197.1.5 п.197.1 ст. 197 розділу V Кодексу).

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу та інших нормативно-правових актів, зазначених вище, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє, що положення п.п. 197.1.5
п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу застосовуються виключно до операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) безпосередньо закладами охорони здоров'я. Тобто, якщо зазначені операції надаються фізичними особами – підприємцями, то такі операції є об'єктом оподаткування ПДВ.

Для звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) мають виконуватися наступні умови:

такі послуги надаються закладами охорони здоров'я;

наявна ліцензія на постачання таких послуг;

такі послуги не перераховані у п.п. «а» - «о» п.п. 197.1.5 п. 197.1 ст. 197 розділу V Кодексу.

Якщо не дотримана хоча б одна із зазначених умов, операції підлягають оподаткуванню ПДВ у загальновстановленому порядку за ставкою 20 відсотків.

Крім того провадження господарської діяльності в сфері охорони здоров'я, яка відповідно до закону підлягає ліцензуванню, дозволяється лише за наявності ліцензії.

Водночас, нормами п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначено обмеження щодо здійснення видів діяльності для суб’єктів господарювання, зокрема, фізичних осіб – підприємців – платників єдиного податку першої – третьої груп.

Разом з тим, реєстрація платника єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі порушення платником податків вимог, визначених п. 299.10 ст. 299 Кодексу.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.