Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 03.06.2026 р. № 3213/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК

 

Державна податкова служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула звернення (…) щодо практичного застосування норм чинного законодавства та в межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні платник податків повідомив, що внесений до Реєстру прозорості відповідно до Закону України від 23 лютого 2024 року № 3606-IX «Про лобіювання» (далі – Закон № 3606) та планує здійснювати діяльність у сфері лобіювання на систематичній основі, що передбачає регулярне укладання договорів про надання послуг з лобіювання та отримання прибутку від такої діяльності.

Наразі не визначено окремого КВЕД для лобістської діяльності, при цьому згідно з Методологічними основами та поясненнями до позицій Класифікації  видів економічної діяльності, затвердженими наказом Держкомстату від 23.12.2011 № 396,  зі змінами (далі – Наказ № 396), послуги з надання консультаційної, управлінської та оперативної допомоги, у т. ч. лобіювання, класифікують у класі 70.21 «Діяльність у сфері звʼязків із громадськістю».

Враховуючи, що інститут лобіювання є новим для правового та податкового поля України, а його систематичне здійснення має ознаки господарської діяльності, виникає необхідність у роз’ясненні порядку оподаткування та обов’язковості державної реєстрації.

Платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію з наступних питань:

1. Чи вважається систематичне надання послуг з лобіювання (укладання двох та більше договорів протягом календарного року) підприємницькою діяльністю, що вимагає обов’язкової державної реєстрації як фізичної особи – підприємця?

2. Якщо відповідь на попереднє питання заперечна, повідомити, чи розглядається діяльність лобіста як «незалежна професійна діяльність» (аналогічно адвокатам) у розумінні п.п.14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, чи взагалі така реєстрація не вимагається і доходи можуть оподатковуватись як доходи фізичної особи?

3. У разі необхідності реєстрації лобіста як фізичної особи – підприємця, чи є КВЕД 70.21 достатнім для здійснення діяльності з лобіювання суб’єктом господарювання? Чи планується найближчим часом впровадження окремого коду класифікації (КВЕД), саме для лобістської діяльності?

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов’язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов’язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1 ст. 1 Кодексу).

Пунктом 19¹.1 ст. 19¹ Кодексу передбачено, що контролюючі органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, платежів установлених Кодексом, а також надають індивідуальні податкові консультації з питань податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Відносини, що виникають у сфері лобіювання, регулюються Конституцією України, Законом № 3606, міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Пунктом 6 частини першої ст. 1 Закону № 3606 визначено, що лобіювання – діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

Договір про надання послуг з лобіювання – правочин, вчинений у письмовій формі, відповідно до якого суб’єкт лобіювання здійснює лобіювання на замовлення клієнта в комерційних інтересах бенефіціара (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 3606).

Комерційний інтерес – грошові кошти чи інше майно, особисті переваги, пільги, інші вигоди матеріального чи нематеріального характеру, які особа отримає чи може отримати в межах провадження господарської діяльності після впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в результаті прийняття (видання) нормативно-правового акта, внесення до нього змін, втрати чинності (скасування) нормативно-правовим актом, який є предметом лобіювання, або в результаті утримання від таких дій (п. 2 частини першої ст. 1 Закону № 3606).

Щодо першого та другого питань

Відповідно до ст. 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Державна реєстрація фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, регулюється Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (далі – Закон № 755).

Таким чином, у розумінні Кодексу, систематична діяльність фізичної особи з метою отримання доходу, підлягає державній реєстрації згідно із Законом № 755.

Згідно з п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу самозайнята особа – це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.

Незалежна професійна діяльність – участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою – підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого п. 65.9 ст. 65 Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.

Водночас п. 10 частини другої ст. 3 Закону № 3606 встановлено, що не є лобіюванням відповідно до Закону № 3606 діяльність, що не містить всіх ознак лобіювання, зокрема, незалежна професійна діяльність адвокатів щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Отже, діяльність лобіста, у розумінні п.п. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, не віднесена Кодексом до «незалежної професійної діяльності».

ДПС не є уповноваженим органом з питань державної реєстрації фізичних осіб – підприємців та держателем Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, зі змінами, Міністерство юстиції України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну реєстрацію фізичних осіб – підприємців.

Враховуючи викладене, питання не належать до компетенції ДПС, але відносяться до повноважень Міністерства юстиції України.

Щодо третього питання

Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010 (далі – КВЕД ДК 009:2010) затверджена наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, зі змінами та доповненнями, (далі – Наказ № 457).

Абзацом другим п. 1 Наказу № 457 визначено, що основне призначення Класифікації видів економічної діяльності – визначати та кодувати основні та другорядні види економічної діяльності юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців.

КВЕД – це статистичний інструмент для впорядкування економічної інформації. Код виду діяльності не створює прав чи обов’язків для підприємств та організацій, не спричиняє жодних правових наслідків. 

Будь-яке використання КВЕД не для статистичних потреб (адміністративних або нормативних) здійснюють самі користувачі за власними правилами, відповідаючи за це та належно пояснюючи таке використання (абзаци восьмий, десятий п. 1 КВЕД ДК 009:2010).

При цьому наказом № 396 затверджено Методологічні основи та пояснення до позицій Класифікації видів економічної діяльності.

Отже, фізична особа – підприємець за власним бажанням обирає відповідно до КВЕД ДК 009:2010 вид господарської діяльності, який планує здійснювати.

Враховуючи викладене, для отримання більш детальної інформації з питання визначення КВЕД ДК 009:2010 доцільно звернутися до Державної служби статистики України.

Водночас зауважуємо, що повноваження, завдання та функції Державної податкової служби України встановлено ст. 19¹ Кодексу та Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі – Положення № 227).

Згідно з покладеними завданнями ДПС здійснює контроль за дотриманням вимог податкового законодавства, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 4 Положення № 227), здійснює адміністрування податків, зборів, платежів, єдиного внеску, у тому числі проводить відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (платників єдиного внеску) (п. 12 Положення № 227); надає індивідуальні податкові консультації, інформаційно-довідкові послуги з питань податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на ДПС (п. 70 Положення № 227).

Крім того, п. 2 Положення № 227 визначено, що ДПС у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Наголошуємо, що ДПС не уповноважена організовувати господарську діяльність суб’єктів господарювання, а є лише контролюючим органом, який здійснює контроль за дотриманням платниками податків вимог податкового та іншого законодавства.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.