Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 02.06.2026 р. № 3175/ІПК/99-00-04-03-03 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – Товариство) про надання індивідуальної податкової консультації щодо нарахування єдиного податку четвертої групи за земельні ділянки, які надані та передані в оренду та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

У своєму зверненні Товариство посилаючись на норми Кодексу, повідомляє щодо операцій по оренді земельних ділянок, коли  платник єдиного податку четвертої групи (орендодавець), передає в оренду земельну ділянку іншій юридичній особі (орендарю - платнику єдиного податку четвертої групи).

Товариство просить надати індивідуальну податкову консультацію щодо питання: хто саме - орендодавець чи орендар зобов’язаний враховувати  площу земельної ділянки в складі об’єкта оподаткування єдиним податком четвертої групи, якщо обидва суб’єкти господарювання є платниками єдиного податку четвертої групи?

 

Щодо зазначеного  питання.

Особливості застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності визначено главою 1 розділу XIV Кодексу.

Відповідно до абзацу першого п. 292¹.1 ст. 292¹ Кодексу об’єктом оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди або емфітевзису.

Об'єктом оподаткування єдиним податком четвертої групи є, зокрема, земельні ділянки, отримані на умовах оренди, суборенди, емфітевзису.

Частиною першою ст. 93 Земельного кодексу України (далі – Земельний кодекс) визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із частиною першою ст. 6 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV "Про оренду землі" (далі – Закон № 161) орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону (частина п'ята ст. 6 Закону № 161).

Статтями 125, 126 Земельного кодексу встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Права власності, користування земельною ділянкою оформлюються відповідно до Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі – Закон № 1952).

Відповідно до частини першої ст. 8 Закону № 161 орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.

Згідно з абзацом сьомим п. 2 частини першої ст. 4 Закону № 1952 державній реєстрації прав підлягають, зокрема, права оренди (суборенди) земельної ділянки.

Таким чином, якщо платник єдиного податку четвертої групи (орендодавець) передає земельну ділянку сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду в користування іншому суб’єкту господарювання та здійснює державну реєстрацію передачі права користування такої земельної ділянки, то платник єдиного податку четвертої групи не включає до податкової декларації таку площу земельної ділянки та не нараховує податкове зобов’язання з єдиного податку.

Якщо платник єдиного податку четвертої групи отримує земельну ділянку сільськогосподарського призначення та/або земель водного фонду в користування від іншого суб’єкта господарювання та здійснює державну реєстрацію передачі права користування такої земельної ділянки, то такий суб’єкт господарювання (орендар - платник єдиного податку четвертої групи), який фактично використовує ці ділянки на праві користування, включає до податкової декларації  таку орендовану площу земельної ділянки та нараховує податкове зобов’язання з єдиного податку.

Слід зазначити, що кожен конкретний випадок має розглядатись з урахуванням всіх суттєвих обставин та первинних документів.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).