Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.06.2026 р. № 3230/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

 

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень Комунальної установи «_______» (далі – Установа) щодо окремих питань оподаткування податком на прибуток підприємств, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), у межах компетенції повідомляє.

Згідно зі зверненнями Установа є некомерційною організацією, створеною органом місцевого самоврядування, яка фінансується (утримується) переважно за рахунок надходжень за грантовими програмами та з місцевого бюджету.

Установою отримано кошти у вигляді безповоротної цільової фінансової допомоги за грантовою програмою «________» від Представництва Фонду ______ в Україні, яке діє від імені та в інтересах такого Фонду, який є неурядовою юридичною особою, зареєстрованою відповідно до законодавства Республіки Польща, згідно з договором.

Як повідомляється, у період з 04.12.2025 по 03.03.2026 Установа була платником податку на прибуток підприємств у загальному порядку та                          не перебувала у статусі неприбуткової організації.

Враховуючи викладене вище, платник податків просить надати індивідуальну податкову консультацію із такого запитання:

чи необхідно сплачувати податок на прибуток підприємств Установі у період перебування її у статусі платника податку на прибуток підприємств на загальних підставах за операціями з отримання безповоротної цільової фінансової допомоги з відображенням у податковій декларації з податку на прибуток підприємств?

 

Безповоротна фінансова допомога відповідно до п.п. 14.1.257 п. 14.1             ст. 14  Кодексу – це, зокрема, сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший           п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5                ст. 137 Кодексу, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, крім випадків, встановлених п. 137.4 ст. 137 Кодексу.

У разі якщо особа ставиться на облік контролюючим органом як платник податку протягом податкового (звітного) періоду, перший податковий (звітний) період розпочинається з дати, на яку припадає початок такого обліку, і закінчується останнім календарним днем такого податкового (звітного) періоду (п.п. 137.4.2 п. 137.4 ст. 137 Кодексу).

Згідно з п.п. «а» та «в» п. 137.5 ст. 137 Кодексу річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку на прибуток підприємств, зокрема: платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році;  платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств згідно з абзацом першим п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями Кодексу.

При цьому фінансовий результат до оподаткування при розрахунку об’єкта оподаткування податком на прибуток підприємств визначається за правилами бухгалтерського обліку відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

Кодексом не передбачено різниць для коригування платником податку на прибуток підприємств фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання безповоротної цільової фінансової допомоги.

Такі операції платника податку на прибуток підприємств при визначенні фінансового результату до оподаткування та відповідно об’єкта оподаткування цим податком відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України  від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами).

Тож питання порядку бухгалтерського обліку операцій юридичної особи з отримання безповоротної цільової фінансової допомоги належать до компетенції Міністерства фінансів України.  

При цьому у формі Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України                           від 20.10.2015 № 897, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України                  11.11. 2015 за № 1415/27860 (у редакції наказу Міністерства фінансів України                  від 20.02.2023 № 101), дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, та фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (+, -), відображаються відповідно у рядках 01 та 02 такої декларації.    

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).