Пошуковий ресурс "ІПК" газети "Все про бухгалтерський облік"

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ від 04.06.2026 р. № 3233/ІПК/99-00-21-02-02 ІПК

Державна податкова служба України за результатами розгляду звернень ТОВ НВП «» (далі – ТОВ) щодо оподаткування операції з прощення боргу між пов’язаними особами резидентами, керуючись ст. 52 та п.п. «в» п.п. 69.41.3 п.п. 69.41 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс), в межах компетенції повідомляє.  

Як зазначено у зверненнях, ТОВ перебуває на загальній системі оподаткування та є платником податку на прибуток підприємств на загальних підставах та платником ПДВ.

У процесі господарської діяльності ТОВ (далі – продавець) отримало попередню оплату (аванс) за договором поставки книжкової продукції (операція звільнена від ПДВ) від покупця – юридичної особи, яка є платником єдиного податку групи 3.

У зв’язку з неможливістю виконання зобов’язань щодо поставки товару та повернення коштів через важкий фінансовий стан ТОВ, покупець планує припинити зобов’язання ТОВ шляхом прощення боргу.

ТОВ та покупець є пов’язаними особами у розумінні п.п. 14.1.159 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (мають спільного кінцевого бенефіціарного власника). Річний дохід ТОВ від будь-якої діяльності за останній звітний рік перевищує
150 млн грн.

ТОВ просить надати індивідуальну податкову консультацію з таких питань:

1. Чи вважається операція з прощення боргу за отриманим авансом (списання кредиторської заборгованості) між двома резидентами України (платником податку на прибуток та платником єдиного податку), які є пов’язаними особами «контрольованою операцією» у розумінні ст. 39 Кодексу, та чи виникає у ТОВ обов’язок щодо подання звіту про контрольовані операції?
2. Чи передбачені Кодексом податкові різниці для збільшення або зменшення фінансового результату до оподаткування у разі припинення зобов’язання шляхом прощення боргу ТОВ пов’язаною особою – резидентом, який перебуває на спрощеній системі оподаткування?
3. Чи виникають у ТОВ об’єкти оподаткування ПДВ у зв’язку з операцією прощення боргу, якщо отримана попередня оплата стосувалася товарів, звільнених від оподаткування ПДВ згідно з п.п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Кодексу?
4. Як, на якій підставі  та у який момент операція з прощення боргу щодо отримання авансу за товари, звільнені від оподаткування ПДВ
   (п.п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Кодексу), відображається ТОВ у декларації з ПДВ?
5.  Чи підлягають коригуванню (зменшенню) податкові зобов’язання, нараховані згідно п. 198.5 ст. 198 Кодексу, по товарах (послугах), які було придбано для використання у неоподатковуваних (пільгових) операціях, якщо такої неоподатковуваної операції не відбулося, а заборгованість за отриманим авансом було прощено?
6.  Чи розглядається операція з прощення боргу між пов’язаними особами - резидентами як така, що не має ділової мети?

 

Щодо питання 1

Підпунктом 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу встановлено, що контрольованими операціями є господарські операції платника податків, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків (для резидентів Дія Сіті – платників податку на особливих умовах – на фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності згідно з національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку або міжнародними стандартами фінансової звітності), а саме:

а) господарські операції, що здійснюються з пов’язаними особами - нерезидентами, в тому числі у випадках, визначених п.п. 39.2.1.5 цього підпункту;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу та/або придбання товарів та/або послуг через комісіонерів-нерезидентів;

в) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, зареєстрованими у державах (на територіях), включених до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.2 цього підпункту, або які є резидентами цих держав (територій);

г) господарські операції, що здійснюються з нерезидентами, організаційно-правова форма яких включена до переліку організаційно-правових форм, затвердженого Кабінетом Міністрів України відповідно до п.п. 39.2.1.21 цього підпункту;

ґ) господарські операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Таким чином, операція з прощення боргу за отриманим авансом (списання кредиторської заборгованості) між двома резидентами України (платником податку на прибуток та платником єдиного податку), які є пов’язаними особами у розумінні п.п. 39.2.1.1 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу не є контрольованою.

Відповідно у платника податків відсутній обов’язок подавати звіт про контрольовані операції. 

Водночас, будь-які висновки щодо віднесення конкретних операцій платника податків до контрольованих, можуть надаватися за результатами детального вивчення умов, суттєвих обставин здійснення відповідних господарських операцій та всіх первинних документів, оформленням яких вони супроводжувались.

Щодо питання 2

Частиною першою ст. 605 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим п. 44.1 ст. 44 Кодексу.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток підприємств використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (абзац перший п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які визначені відповідними положеннями цього Кодексу.

Положеннями Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму доходу, отриманого платником податку на прибуток підприємств при прощенні боргу пов’язаною з ним особою – резидентом.

Така операція відображається згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку та аудиту, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (абзац перший частини другої ст. 6 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами)).

Таким чином, з питання порядку формування доходів у бухгалтерському обліку продавця за операціями з прощення покупцем кредиторської заборгованості доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.

Щодо питань 3,4, 5

Підпунктами «а» і «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу визначено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до ст. 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Згідно з п.п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Кодексу звільняють від оподаткування ПДВ операції з постачання (передплати) та доставки періодичних видань друкованих засобів масової інформації (крім видань еротичного характеру) вітчизняного виробництва, підготовлення (літературне, наукове і технічне редагування, коригування, дизайн та верстка), виготовлення (друк на папері чи запис на електронному носієві), розповсюдження книжок, у тому числі електронного контенту (крім видань еротичного характеру) та дитячих книжкових видань, вітчизняного виробництва, учнівських зошитів, підручників та навчальних посібників, словників українсько-іноземної або іноземно-української мови вітчизняного виробництва на митній території України;

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Кодексу датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку / небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, − дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку − дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої − дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів − дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг − дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

Пунктами 201.1, 201.7 та 201.10 ст. 201 Кодексу встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України від 5 жовтня 2017 року № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) у встановлений Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку / небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (пункти 201.3, 201.5 ст. 201 Кодексу).

Відповідно до п. 198.5 ст. 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в ЄРПН в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, − у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до ст. 197 Кодексу, підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених п.п. 197.1.28 п. 197.1 ст. 197 Кодексу та операцій, передбачених п. 197.11 ст. 197 кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов’язань, що були нараховані відповідно до
п. 198.5 ст. 198 Кодексу, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в ЄРПН.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).

До податкової декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (абзац другий п. 1 розділу III Порядку № 21). Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (абзац перший п. 6 розділу III Порядку № 21).

Згідно з п.п. 6 п. 3 розділу V Порядку № 21 у рядку 5.1 (з рядка 5) вказуються обсяги операцій (з урахуванням коригування), які звільнені від оподаткування. Коригування обсягів за такими операціями окремо відображається у рядку 5.1.1 декларації.

Враховуючи викладене та виходячи із аналізу норм Кодексу, опису питання і фактичних обставин, наявних у зверненні, ДПС повідомляє.

За загальними правилами, визначеними Кодексом, у розумінні норм ст. 185 розділу V Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є, зокрема, операції з постачання товарів/послуг. Безпосередньо прощення покупцем ТОВ боргу не є обʼєктом оподаткування ПДВ.

В описаній у зверненні ситуації при отриманні попередньої оплати від покупця за товари/послуги, операції з постачання яких звільняються від оподаткування відповідно до п. 197.1.25 п. 197.1 ст. 197 Кодексу, постачальник повинен був скласти і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну з позначкою «Без ПДВ» та відобразити таку операцію у рядку 5.1 декларації за той звітний (податковий) період, у якому була отримана попередня оплата.

У разі якщо після надходження попередньої оплати операція з постачання товарів/послуг фактично не відбувається та покупцем приймається рішення про прощення боргу, а кредиторська заборгованість за отриманою попередньою оплатою постачальником списується, об'єкт оподаткування податком на додану вартість (операція з постачання товарів/послуг) у постачальника відсутній.

У такому випадку постачальник може скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної на дату отримання попередньої оплати (п. 192.1 ст. 192 Кодексу), а також відобразити зменшення обсягів операцій з постачання товарів/послуг, звільнених від оподаткування ПДВ, у рядку 5.1.1 декларації за той звітний період, у якому списується заборгованість.

Якщо платником податку були нараховані податкові зобовʼязання з ПДВ згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу за товарами/послугами, призначеними для використання у звільненій від оподаткування ПДВ операції, яка фактично не відбулася, і складено та зареєстровано в ЄРПН відповідну податкову накладну, та надалі такі товари/послуги починають використовуватися в оподатковуваних ПДВ операціях, то платник податку може скласти розрахунок коригування до такої податкової накладної та після його реєстрації в ЄРПН зменшити податкові зобовʼязання, нараховані згідно з п. 198.5 ст. 198 Кодексу.

Щодо питання 6

Відповідно до п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14 Кодексу розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків та/або їх вартості, а так само створення умов для такого приросту (збереження) в майбутньому.

Для цілей оподаткування вважається, що операція, здійснена з нерезидентами, не має розумної економічної причини (ділової мети), якщо:

головною ціллю або однією з головних цілей операції є несплата (неповна сплата) суми податків та/або зменшення обсягу оподатковуваного прибутку платника податків;

у зіставних умовах особа не була б готова придбати (продати) такі товари, роботи (послуги), нематеріальні активи, інші предмети господарських операцій, відмінні від товарів, у непов’язаних осіб.

Цей підпункт застосовується для цілей ст. 39 цього Кодексу, в тому числі при доведенні обставин, що свідчать про відсутність ділової мети, у випадках, визначених п. 140.5 ст. 140 цього Кодексу, які передбачають застосування відповідних положень ст. 39 цього Кодексу.

Кодексом з метою оподаткування податком на прибуток підприємств не передбачено застосування ознаки розумної економічної причини (ділова мета) до операцій з прощення кредиторської заборгованості між резидентами України.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).